Ученим, які раніше стикалися виключно з житловими спорудами трипільців, раптом на Кіровоградщині поблизу села Небелівки вдалося відшукати культову споруду — храм. І це стало справжньою сенсацією. Ця знахідка засвідчила, що за півтори тисячі років до появи Стоунхенджу й за тисячу років до того, як з’явилися піраміди в Єгипті, тут уже молилися, переконані археологи.

До слова, на місці самого храму знайдено сім святилищ, і це утвердило вчених у думці, що вони досліджують величезних розмірів культову споруду (1200 кв. м). За 120 років дослідження трипільської культури археологи вперше натрапили на будівлю громадського призначення таких розмірів. Під Небелівкою вже розкопали три з семи наявних жертовників. Вочевидь, що це був чималий стародавній храм, у якому одночасно могли перебувати понад тисячу(!) осіб. Тож це — доволі намолене місце.

Як уже повідомляв «Голос України» (17 серпня цього року), україно-британська археологічна експедиція нещодавно виявила місто трипільців середини ІV століття до нашої ери. І тепер по пісчинках учені складають уявлення про трипільців, їхній спосіб життя та звички.

Ось уже три роки поспіль основними очільниками розкопок найбільшої європейської археологічної пам’ятки незмінно залишаються український археолог — прихильник науково обґрунтованої думки про те, що трипільці — то не лише спільнота, а й прадавня цивілізація — Михайло Відейко та вчений із Великобританії Джон Чепмен. Вони знають про Трипілля якщо не все, то майже все. Скажімо, не знайшовши поодиноких поховань, дійшли висновку, що понад шість тисяч років (так датується небелівська пам’ятка) трипільці вже виробили культуру захоронень на громадських кладовищах.

Треба сказати, археологія — справа надто делікатна і нею займаються ті, хто без докопування до істини життя свого не уявляє. І, певно, в душі також були археологами ті хлопчаки, які в шістдесятих роках минулого століття, принесли до школи свої перші знахідки, що згодом виявились приналежними до трипільської культури... Принаймні саме їхні випадкові «відкриття» спричинили сьогоднішню пошукову роботу в степах України, до якої прикутий погляд світової науки. Хто б що не казав, а такого великого за своїми розмірами об’єкта як небелівський храм в Україні ще не досліджували. Залишаються нерозгаданою загадкою для дослідників і знаки, що їх малювали трипільці на своїй кераміці. Більше того, знайдені тут статуетки з жіночими фігурками, мабуть, свідчать про особливе ставлення трипільців до прекрасної статі. Не виключено, що для них жінка була чимось значно вищим... Принаймні вчені переконані, що знайдені ними фігурки відігравали певну символічну роль. Археологи не відкидають думки, що досліджувана ними споруда зводилася на честь Богині-жінки.

Фото надане автором.

Довідка

Трипільська культура, культура Кукутені (рум. Cucutenі або культурна спільність «Кукутені-Трипілля») — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині (у вказаній «розширеній» назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень). Культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 роками до н. е. між Карпатами та річкою Дніпро на теренах сучасних України, Молдови та Румунії, займаючи територію загальною площею понад 35 тисяч кв. км. В часи розквіту цій культурі належали найбільші за розміром поселення у Європі: кількість жителів деяких з них перевищувала 15 тисяч осіб. Трипільська культура є однією з основних давньоземлеробських культур мідного віку. Жодна з європейських розвинених землеробських енеолітичних культур не могла зрівнятися з нею ані за площею, ані за темпами поширення.

Професор Відейко малює, як виглядав найдревніший храм, який коли-небудь знаходили на території України, і стверджує, що тут молилися за тисячу років до появи єгипетських пірамід і півтори тисячі років до Стоунхенджу.