Так нині медики називають алергію, від якої ніхто не застрахований. Нас оточують близько сотні природних та штучних чинників, які здатні спровокувати тяжкі стани здоров’я. Про те, як уберегтися від алергічних реакцій, а також, як діагностувати алергію, розповідає обласний алерголог управління охорони здоров’я Миколаївської ОДА, завідувач алергологічного та імунологічного відділення Миколаївської обласної лікарні Лідія СВИСТЕЛЬНИКОВА.
— Алергія — це термін, який сьогодні застосовують у медицині для позначення широкого кола порушень і захворювань, пов’язаних із гіперчутливістю людини до однієї чи декількох речовин-алергенів. Суть алергічних реакцій полягає у захисті людського організму від генетично чужорідних речовин та збереженні стабільності його внутрішнього середовища.
Зазначу, цілком і назавжди позбутися алергії неможливо. Але за допомогою сучасних медичних досягнень можна контролювати прояви алергічних реакцій, звівши їх дію до мінімуму. Алергія — хвороба нашого часу, захаращеного побутом, транспортом і роботою, під час харчування та відпочинку — хімією і синтетичними сполуками. Усе це здатне послаблювати генетичний імунітет людини.
Перший алергологічний кабінет у Миколаївській обласній лікарні (як і у всій країні) було створено 1971-го. Через три роки на базі лікарняного стаціонару для алергологічних хворих регіону виділили 20 ліжок, згодом з’явилося саме відділення (нині воно розраховане на 30 ліжок). Пригадую, у той час по допомогу до алерголога щороку зверталися 1—1,5 тисячі хворих. А торік через кабінет лікаря обласної поліклініки пройшли майже 7 тисяч пацієнтів!
— Що ж викликає таке стрімке зростання алергічних захворювань?
— Серед причин — зворотний бік нашої неконтрольованої «цивілізованості». Насамперед екологічна ситуація, харчові добавки, стреси, нераціональне харчування, постійний хімічний пресинг, продукти згоряння дизельного пального, відсутність або раннє припинення грудного годування малюків, паління, самолікування медикаментами тощо. А ще пил від автомобільних шин, в яких міститься не тільки латекс, а й ксенобіотики, канцерогени, які пригнічують імунну систему.
Людина може роками ходити кабінетами — від дерматолога, окуліста до отоларинголога та невропатолога, — а насправді стан її самопочуття погіршився через алергени.
За даними Європейської асоціації з алергології, у ХХІ столітті половина населення Європи страждатиме на алергію, якщо людство не вживатиме відповідних заходів. Уже сьогодні у високорозвинених країнах 20 відсотків жителів має алергічні захворювання, ще 40 відсотків — їх перші симптоми.
Алергія — одна з глобальних проблем сучасності, а рівень зростання таких захворювань, у зв’язку з подальшими змінами навколишнього середовища, змушує медиків розцінювати ситуацію як епідемічну.
— Що найчастіше викликає алергію?
— Алергенами можуть бути рослинний пилок, шерсть та лупа домашніх тварин, кліщі, отрута від укусів комах, спори грибів, а також лаки, фарби, латекс, косметичні та побутові хімічні засоби, певні види харчових продуктів.
Остаточно назвати винуватця можна тільки в умовах стаціонару, провівши діагностику алергологічного скринінгу, який пацієнти ще називають алергопробами. Якщо у хворого після поїздки на природу з’явилися нежить, озноб, важкість під час дихання тощо — категорично не можна займатися самолікуванням. Алергічні захворювання багато у чому нагадують вірусні інфекції та запальні процеси.
— Що ви радите своїм пацієнтам?
— Вважаю, кожна людина має знати свої чинники ризику. Це збудники тих алергенів, контакт із якими викликає в організмі гіперчутливість. Перша умова для профілактики будь-якого захворювання — вчасно звернутися по консультацію до спеціаліста, який шляхом алергопроб виявить імовірних збудників алергії. За результатами діагностики призначається спеціальна імунотерапія, яка звужує спектр алергенів, здатних проявляти себе агресивно. Вони втратять здатність викликати в організмі реакції.
На жаль, існує стереотип, що за хворого відповідає лише лікар. Але ця думка хибна. У разі алергічних захворювань фармакотерапія безкінечна: лікар залежно від стану захворювання корегує препарати та їх дози.
Хворий має відповідати за своє самопочуття, здоров’я. Особливо в разі бронхіальної астми. Часто її напади спричиняє контакт із домашніми улюбленцями. Знаючи, що вас запрошують у гості, де є тварини, обов’язково проконсультуйтеся в алерголога та задля профілактики прийміть протиалергійні препарати.
Харчову алергію у вигляді бронхоспазмів можуть спровокувати молоко, сир, масло, шоколад, мед, яйця, краби, раки, омари, чіпси, арахіс, апельсини, лимони, часник і навіть оксиданти, які є у вині. Тож, перебуваючи в гостях, алергозалежна особа не соромлячись має перепитати у господині про наявність табу-компонентів у стравах.
— На що потрібно насамперед звернути увагу суспільства, яке прагне мати менше захворювань на алергію?
— Медики нині ставлять собі за мету профілактику алергозахворювань, яка випереджала б алергопатологію. Вони мають передбачити небезпечні ускладнення і підвищити ефективність терапії. Але не справа медиків знищувати амброзію тоді, коли у всій країні діють санітарно-епідеміологічні інспекції, а в селах та райцентрах відповідають за це сільські, селищні та районні ради. Пилок амброзії — надзвичайно сильний алерген.
Миколаївська область.
ДОВІДКОВО
Батьківщиною амброзії полинолистої є Північна Америка, але ця однорічна рослина, яка за розміром та формою листя нагадує полин гіркий, нині господарює практично на всій території Україні. З кінця липня до осені — період цвітіння амброзії та розповсюдження пилку. У цей час стаціонарні відділення, де лікують алергійні захворювання, через амброзійний поліноз практично переповнені. Пилок карантинної рослини, потрапляючи в очі, ніс, бронхи провокує сильну сльозотечу, погіршення зору, підвищення температури тіла і запалення всіх слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що викликає набряки Квінке, тяжкі приступи бронхіальної астми, анафілактичний шок, еозинофільну пневмонію тощо.
