Власники бджолиних вуликів у селах Херсонщини опинилися у дивному становищі. Вони самі собі нагадують багатіїв, що ладні з торбами піти — меду скільки завгодно, але продавати його... собі дорожче.
— Я вже понад чверть століття пасічником, але такого року давно не бачив. Під кінець весни рясно розквітла акація, і бджоли досхочу назбирали пилку — травневий мед виявився гарним. Потім довга посуха знищила степове різнотрав’я, і на полях замість загиблої озимини фермери та орендарі масово висіяли соняшник. Коли він розквітнув, бджолам знову випало багато роботи. Тепер качаю мед і думаю, куди його подіти. Адже перекупники скористалися ситуацією і збивають ціни так, що просто подих від обурення перехоплює: за трилітрову банку меду вісімдесят гривень дають, хоча його собівартість на чверть вища, — з гіркотою розповідає власник шестидесяти вуликів з села Кардашинка Голопристанського району Херсонщини Олексій Косенко. — Тож мушу сам ставати до торгівлі, щоб через диктат перекупників не збанкрутувати.
Прикметно, що на ринках області ціни на мед, зібраний нинішнього року, тримаються досить високі — 50—60 гривень за літр. А оскільки реалізують його здебільшого посередники, легко здогадатися, що основний навар з такої комерції саме вони й отримують. Пасічники ж, які ніяк не об’єднаються у кооперативи для спільного просування власної продукції у роздрібну мережу за справедливими цінами, незабаром гадатимуть: де ж узяти трохи грошей на цукор, щоб підгодувати своїх бджілок у міжсезоння, коли рослини не цвітуть.
Херсонська область.
