Про нафту, газ, ціновий процес і спекулятивний інтерес
Вересень — гарний для економіки місяць, урожайний. Ранні зернові, які визначають хлібне благополуччя на цілий рік, уже в коморах. Та й зазвичай дешевші фрукти та овочі допомагають населенню економити сімейний бюджет, а у керівних кабінетах хизуватися позитивною статистикою підвищення добробуту громадян. Думається, неспроста вибори до парламенту призначено на осінь.\
Ось і офіційні цифри переконують, що жити стало краще. Споживчі ціни у серпні, порівняно з попереднім місяцем, знизилися на 0,3%. Цей важливий для можновладців показник, зокрема, підтримують овочі, які сезонно впали в ціні на 7,9%, та фрукти, що подешевшали на 6,7%. Але чи те ще буде! Минулого тижня у Києві, під час сільськогосподарської виставки, з помпою і за участі міністра агропроду презентовано проект стратегії розвитку аграрного сектора економіки на період до 2020 року. Не будемо читачів зайвий раз переобтяжувати цифрами, але повірте, там змальоване серйозне зростання по м’ясу, молоку, цукру, рибі, ягодах, винограду, фруктах, овочах. Усього вироблятиметься з надлишком, як окреслено на папері, «відповідно до внутрішніх потреб та вимог продовольчої безпеки». Що й казати, у Мінагропроді завжди добре вміли давати прогнози та «прилаштовувати» бюджетні кошти. Напевне, у цьому й полягає відповідь, навіщо існує ця структура, що «з’їдає» купу грошей платників податків.
Хоча й пообіцяла не зловживати цифрами з презентованої стратегії, але кілька все ж наведу. Міністерство береться за найближчі вісім років збільшити обсяги валової продукції сільського господарства у 1,6 разу. Але дивує ось що: успішний показник передбачається «у порівняльних цінах», а не у тоннах. Тобто саме виробництво може бути й не збільшене, достатньо, щоб ціни на продукцію зросли на 60%. При цьому обсяги експорту сільгосптоварів, за планами, підскочать у 2,8 разу, а податкові надходження до зведеного бюджету від підприємств АПК — у 2,4 разу. Можна припустити, що «стригтимуть» аграріїв ще краще, ніж тепер.
Шановні читачі! Напевне, ви будете сміятися, але розв’язку біля станції метро «Позняки», яку довгий час асфальтували перед Євро-2012, все ще переремонтовують. Про тяжку долю столичних жителів цього району, які, їдучи авто, змушені вистоювати довжелезні пробки, я вже згадувала у минулому балансі. Але лише тепер зрозуміла всю епохальність перебудови — коли побачила, що шляховики встановили на проїжджій частині біотуалет. Тож, панове водії, звикайте, вони оселилися там всерйоз і надовго. Але, з’ясовується, не лише жителі Дарницького району столиці стали заручниками вміння автодорівців «надійно» закопувати наші гроші. Газети повідомляють, що знов реставрують відремонтовану до футбольного чемпіонату трасу Київ-Чоп. До слова, НСК «Олімпійський», у який вбухали 4,5 мільярда гривень, також виявився дірявим. Там підтікає дах через неправильно покладену гідроізоляцію. Видно, будівельники на совість кра.., тобто клали.
Тепер — про спекулятивний інтерес. Минулого тижня, а саме — у середу, долар продавали вже по 8,25 грн. (плюс 8 коп. до вівторка). Так наш прем’єр завітав (спасибі виборам) до одного з банків у Донецьку і розрулив ситуацію. Достатньо було йому лиш вимогливо промовити: «Я сказав, що валюти в банках має бути стільки, щоб її не те, що вистачило на всіх, а ще залишилося», як курс стабілізувався на позначці 8,16. Щоправда, комерційні банки, яким поки що прикрутили гайки, звинувативши у штучному створенні ажіотажу, й наказали тримати гривню, звісно, невдоволені. В окремих фінансових установах стверджують, що доларової маси в країні недостатньо, а до виборів більше місяця. До слова — такий анекдот про генерала, котрий запитує солдат: «Синки, а чи вистачає вам харчів». — «Вистачає, — кажуть, — ще й залишається». — «А що ж ви робите з тим, що залишається?». — «Та з’їдаємо, ще й не вистачає...»
Хоча, якщо об’єктивно, спекуляцій з боку самих комерційних банків на валютному ринку, на фоні девальваційних очікувань, справді немало. Окремі пояснення щодо коливань курсу, які там висловлювались, виглядали зовсім дивними. У роздмухуванні ситуації звинувачували навіть продажних журналістів й страйк компанії «Люфтганза», що є основним перевізником валюти. А ще, банкіри закликають співгромадян у подальшому звикати до подібних ситуацій з доларом — живемо бо у ринкових умовах!
Від себе можна додати, що після виборів навряд чи у керівних колах знайдеться добра людина, яка ходитиме обмінниками й цікавитиметься курсовими коливаннями.
Минулого тижня країну облетіла ще одна газова новина. У четвертому кварталі купуватимемо його у Росії по 430 доларів за тисячу кубометрів. Це на чотири долари дорожче, ніж у липні-вересні. Ще недавно в Україні прогнозували, що ціна не перевищить 417 доларів. Хоча у владних кабінетах усіляко намагаються показати: країна крокує до газової незалежності. У середу Президент Янукович взяв участь у церемонії запуску газу з одеського родовища. Якщо вірити офіційним джерелам, видобуток звідти становитиме близько 300 мільйонів кубометрів на рік. Це похвально, але до газової незалежності ще далеко. Адже Україна залишається найбільшим споживачем російського газу серед країн СНД та Балтії. За перший квартал, за даними «Газпрому», ми придбали в РФ 8,547 мільярда кубометрів. Боюсь здатися песимісткою, але ще довгі роки залежатимемо від поставок блакитного палива. Цей критичний імпорт позначатиметься й на зовнішньо-торгівельному балансі, й на внутрішньому валютному ринку. Адже на закупівлю газу, фактично, йде чи не кожен п’ятий долар.
І знов про спекуляції, тепер уже пально-мастильні. Нас укотре готують до зростання цін на роздрібному ринку нафтопродуктів. Щоправда, одразу й заспокоюють, що воно буде повільним. Але де, хочеться запитати, економічна складова подорожчання? У світі ціни на нафту не йдуть угору, то чого б це рости бензину на наших заправках? Думається, «королі бензоколонок», побачивши стрибок долара, й собі пішли «накручувати» прибутки. Іншого пояснення не маю.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.