У королівській трапезній Львівського історичного музею відбулась не зовсім звична презентація поетичної збірки. Річ у тім, що її авторка — Оксана Демчина — ще в шкільні роки повністю втратила і слух, і зір. Однак важка недуга не зламала дівчину, яка живе у невеличкому містечку Соснівка, що біля Червонограда на Львівщині. Це вже третя її збірка! Називається книжечка «Подаруй мені крила».
Оксанині вірші багаті на метафори, завдяки їм дівчина хоче, щоб її почули люди, які мають і слух, і зір. Вірші вона пише на основі спогадів дитинства та завдяки своїй уяві. До речі, на презентації збірки звучали пісні у виконанні заслуженої артистки України, однієї з провідних актрис Львівського драмтеатру імені Марії Заньковецької Лесі Бонковської.
Зір і слух дівчина втрачала поступово, трапилось це внаслідок травми, яку вона отримала у дитинстві. Спочатку навчалась у Загорській школі-інтернаті для сліпо-глухо-німих дітей, що в Московській області РФ, однак у 14 років переїхала до Львова, де продовжила навчання у школі №100 для незрячих дітей. Її вчителька української мови Олена Кутня розповіла, що коли дівчинка прийшла до школи, то ще мала залишковий слух і зір, тож пояснювати їй предмет доводилось, голосно розмовляючи, однак вже незабаром вона повністю їх втратила. Попри це дівчина була надзвичайно старанною ученицею й закінчила школу майже на відмінно.
З оточуючими Оксана спілкується за допомогою перекладачів, якими є її мама й близька подруга: з ними говорить дактильною мовою, тобто пальцями, а також за допомогою шрифту Брайля. Вона ще дописує у місцеву газету — про цікавих особистостей, стосунки між людьми, роботу благодійних організацій. Також дівчина намагалася писати прозу, однак, як сама каже, поезія в ній перемогла. Віршоване слово допомагає їй триматись у житті, відчувати свою потрібність.
Цифра. В Україні немає офіційної статистики, однак неофіційно відомо, що в нашій країні є близько 200 людей, які повністю втратили і слух, і зір.
Львів.
