На початку 80-х минулого століття на околиці Ужгорода постав вітчизняний завод «Турбогаз». Тоді розвиток підприємству забезпечило постачання блакитного палива в Європу через газопровід «Ямал—Помари—Ужгород».
За кілька років завод став чи не найвідомішим вітчизняним виробником обладнання для нафтогазової промисловості, гірничо-видобувної та металургійної галузей. У роки незалежності підприємство опинилося на межі краху. Однак встояло. І завдяки молодому директорові Михайлу Качуру за останні роки набрало нових обертів. Тут знову випускають газовимірювальні станції, вузли обліку газу, запчастини для енергообладнання. Серед замовників — українські підприємства, а також Білорусь, Казахстан, Туркменістан, Росія...
— Модернізація виробництва дала змогу розширити спектр діяльності — віднедавна випускаємо дорогі редуктори для металургійних комбінатів. Аналогів такій продукції не мають навіть сусідні Угорщина та Словаччина, — каже директор ВАТ «Турбогаз» Михайло Качур.
Підприємство планує освоїти номенклатуру виробів для автомобілебудування та залізничного господарства і довести обсяги випуску товарів до 100 мільйонів гривень за рік.
І все ж таки вийти з кризової ями непросто. Сьогодні підприємство використовує лише третину потужностей. Та, попри все, «Турбогаз» прагне твердо стати на ноги. Ось лише один факт: ливарний цех випускає затребувані нинішнім приватним будівництвом залізні лави різних форм, ліхтарі в стилі ретро тощо. Зрозуміло, що обласна влада зацікавлена у подальшому розвитку такого перспективного бізнесу.
— Готуємо матеріали для уряду, щоб підприємство отримало державні дотації, додаткові держзамовлення, — каже голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида. — Адже нині тут працює близько двохсот спеціалістів — за можливості працевлаштувати більше тисячі. Вигоду із розширення виробництва матиме й область у вигляді податкових надходжень.
