Далекого 1967 року на березі Дніпра розпочалося будівництво однієї з найбільших в Україні теплових електростанцій — Трипільської ТЕС. А поруч виникло мальовниче європейське місто. Це — Українка, якій цього року виповнюється 45 літ.
Напередодні 45-ї річниці ми зустрілися з її міським головою Павлом КОЗИРЄВИМ (на знімку).
— Павле Генріховичу, як місцева влада забезпечує комфорт для мешканців Українки?
— Жителі міста хочуть отримувати у нас повний спектр міських послуг. Ми справляємося з цим за рахунок підвищення якості роботи. Як приклад — створення в місті колл-центру, зателефонувавши куди, можна вирішити будь-яке питання. До того ж процес виконання заявок, що надходять від людей, контролюється. Що важливо, є зворотний зв’язок: диспетчери телефонують заявникам, щоб дізнатися чи задоволені вони якістю надання послуг.
— Але, напевно, жителям міста за багатьма послугами часто доводиться їздити до райцентру?
— Ні, не доводиться. Знаючи, що такі поїздки забирають багато часу та сил, ще у 2010 році ми створили в Українській міській раді Центр муніципальних послуг. На першому поверсі приміщення розмістили інформаційні картки з переліком послуг, інформаційні бокси з безплатним доступом до Інтернету, ведеться прийом спеціалістами районної державної адміністрації. Тож в Українці можна отримати всі необхідні послуги. Навіть більше: міське відділення Держкомзему обслуговує громади сусідніх населених пунктів, яким зручніше їхати до Українки, ніж у райцентр. У Центрі муніципальних послуг є навіть дитячий куточок, що дуже зручно для батьків.
— Незабаром Українка святкуватиме 45-ту річницю від часу заснування. Яка основна ідея заходу?
— Українка — місто фестивалів. Тут щорічно проходять велофестиваль, фестиваль циркових студій «Діти європейського цирку», кіновідеофестиваль «ВАУ-фест».
А найочікуванішим святом для громади є День міста. У різні роки жителям і гостям Українки дарували свої таланти зірки української та зарубіжної естради: гурт «Машина часу», «Ляпіс Трубецькой», «ВІА Гра», Валерій Меладзе, Олег Скрипка, «Фабрика зірок», Катерина Бужинська, «Пісняри», Володимир Гришко та інші.
Родзинкою Дня є фестиваль дворів «В громаді як в родині». Назва говорить сама за себе, на меті — єднання громади. У фестивальному святі беруть участь об’єднані з кількох сусідніх будинків команди. Головна ідея — ми повинні знати своїх сусідів, маємо спілкуватися з ними. Скільки я прожив у своєму будинку, але тільки під час фестивалю дізнався, що мій сусід свого часу «пив 100 грамів» із Фіделем Кастро. У нас є різні люди. Наприклад, в одному з дворів живе чемпіон Радянського Союзу зі стрільби, в іншому — суддя Олімпійських ігор-1980 у Москві...
— Ми знаємо, що ви ще є головою Асоціації малих міст України. Які проблеми стоять сьогодні перед ними? Що робить для їх розв’язання Асоціація?
— Нині в Україні налічується 362 малі міста із населенням менш як 50 тисяч людей. Третя частина з них є монопрофільними, більшість перебуває в депресивному стані. Нам необхідно привертати увагу центральної влади до специфіки проблематики малих міст. Цьому і присвячено діяльність Асоціації. Показово, що вже сім щорічних конференцій малих міст відбулося в Українці. Цьому присвячено також наші регіональні заходи, які ми проводимо в усіх областях України. Ми збираємо керівництво областей та міських голів, вирішуємо питання розвитку малих міст. Нашу діяльність підтримують партнери — Міністерство регіонального розвитку, будівництва та архітектури, Рада Європи, проекти DESPRO та GІZ, Програма розвитку ООН в Україні, Проект «Сталий міський розвиток».
«Ми прагнемо стати українською Юрмалою»
— Що ви побажали б напередодні свята громаді Українки та всім малим містам?
— Українка має все для того, щоб стати великим туристичним центром. І ми працюємо в цьому напрямі: прагнемо стати українською Юрмалою. Це — розвиток спортивного туризму: запровадження велосипедних та кінних маршрутів, створення вервечних містечок.
Це — створення торговельно-розважальної інфраструктури, зокрема аквапарку.
Українка має стати містом вихідного дня для киян, розвинути фестивальний, діловий, медичний туризм. Як приклад останнього — лікарня сучасної онкологічної допомоги ЛІСОД. Однак для цього важливо отримати статус міста обласного значення.
Головна перспектива розвитку малих міст — адміністративно-територіальна реформа, заявлена Президентом. У результаті реформи малі міста повинні зміцнитися, має бути посилена роль та можливості малих міст, поліпшено їхні послуги для жителів. Має зупинитися негативна тенденція депресивності. У рамках підготовки бюджету 2013 року ми розраховуємо, що буде передбачено фінансування Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих міст.
Ми, як і мешканці інших громад, хочемо жити краще. Чого бажаємо і собі, і всім.
Інтерв’ю взяв Михайло СВОЯЧЕНКО.
Фото Харитона ГЛИНЯНОВА.
Гурт «Машина часу» в Українці .
Українка — сучасне європейське місто.
Очолюють колону міський голова Українки Павло Козирєв і голова Ради ветеранів Матвій Мільтер.
Павло Козирєв із дітьми двору—учасника фестивалю дворів.
Громада має знати своїх героїв
«Людину року» в Українці обирають щороку у грудні. Це своєрідний підсумок діяльності трудових колективів і громадських організацій за рік, а також видовищне театралізоване дійство. Переможці визначаються у 12 номінаціях: енергетика, комунальне господарство, культура та спорт, підприємництво, медицина, освіта, учень року, вихователь року, подія року, громадський діяч. Іноді визначаються лауреати конкурсу в інших номінаціях, як-от, «Родина року», «Відкрите серце».
«Громада має знати своїх героїв, — каже міський голова Українки Павло Козирєв. — Ми хочемо, щоб люди пишалися роботою своєї громади. Саме на це націлений конкурс в Українці».
Торік 10-й, ювілейний, конкурс в Українці відвідав ідеолог та організатор загальнодержавного конкурсу «Людина року» Аркадій Райцин, який дав йому високу оцінку та отримав спеціальну відзнаку «Вдячність громади».
ДОВІДКОВО
Українка розташована за 40 кілометрів нижче Києва по Дніпру. На півдні і сході місто оточують дві річки — Козинка та Стугна. Населення — близько 18 тисяч мешканців.
Це — сучасне комфортне європейське місто, проте так було не завжди. Ще 2002 року міський бюджет становив лише 1 мільйон 700 тисяч гривень. Українка була типовим депресивним монопрофільним містом. Усе змінилося завдяки розробці Стратегії економічного розвитку, яка чітко окреслила прагнення громади. Завдяки її реалізації та наполегливій праці міської влади за 10 років бюджет міста зріс до 20 мільйонів гривень! Потужно розвивається середній бізнес. За рахунок збільшення обсягів житлового будівництва в Українці створено заводи будівельних матеріалів, також працює пакувальний комбінат. Вагомий внесок у розвиток міста роблять суб’єкти малого бізнесу.
У діяльності виконавчого комітету Української міської ради впроваджено систему управління якістю послуг, що надаються жителям міста згідно з міжнародним стандартом ІSO 9001:2000. У виконкомі також функціонує система електронного документообігу, яка спрощує і пришвидшує обслуговування громадян.
П’ять років тому задля розв’язання проблеми забезпечення охорони громадського порядку було створено підрозділ мунціципальної міліції «Гроза». Її працівники забезпечують правопорядок під час патрулювання містом, масових заходів.
Головний пріоритет міської влади — діти. Тут роблять усе, щоб уберегти їх від впливу вулиці. У місті працює 16 безплатних спортивних секцій та 30 гуртків самодіяльності для дітей. Також діє спортивна «Група здоров’я» для людей похилого віку.
У 2010 році Трипільська ТЕС, яка тривалий час була містоутворюючим підприємством, передала громаді спортивний комплекс та Палац культури. Там проведено ремонт, забезпечено комфортні умови для занять.
Не залишаються без уваги і люди похилого віку, ветерани Великої Вітчизняної війни, першопрохідці — ті, хто побудував місто. Вони завжди мають підтримку з боку міської влади.
