До третини електроенергії може зекономити Коритнянська школа Ужгородського району, якщо замінить на кухні старі радянські плити. Так уже вчинили в Середнянській ЗОШ. А ще тут поміняли помпу у системі теплопостачання, пояснили учням, скільки грошей витрачається марно, якщо не зачиняємо двері, не закриваємо крани, не вимикаємо світло. У школі села Есень — така ж ситуація. Ці три навчальні заклади взяли участь у проекті «Школи крокують до енергозбереження», який впроваджувався в Закарпатській області з вересня 2011-го до липня нинішнього року за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації.
Досвідом, який накопичували упродовж року, керівники шкіл району, наукових установ, громадських організацій ділилися на заключному семінарі, що відбувся на базі Середнянської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів. Розпочався захід з огляду виставки робіт учнів трьох модельних шкіл проекту — конкурсних виробів з пластикових пляшок «Друге життя пластику», малюнків та рефератів на тему енергозбереження (на знімку).
Реально заощаджувати електрострум — не складно. Адже на прикладі цих шкіл фахівці з’ясували: тільки ремонт замків зменшує втрати тепла взимку на 20 відсотків. А ще потрібно не забувати вимикати світло, стежити, щоб вода марно не текла з кранів... Це прості речі, які можна робити без донорських коштів, — зауважують у ГО «Форза».
Діана Демко, заступник директора з виховної роботи Коритнянської школи, задоволена проектом. Розповідає, що школа очікує культурного ставлення учнів до енергозберігаючих технологій. «Треба міняти не лише зовнішній фасад школи чи внутрішній інтер’єр, але й свідомість, — коментує керівниця. — Зауважу також, що такий простий прийом, як встановлення зарадіаторного екрану, дає економію 9 відсотків тепла у приміщені. Заміна електроплит (це плануємо зробити) зекономить 30 відсотків споживання електроенергії».
На плитах уже економить Середнянська школа. Їх у рамках проекту тут встановили нещодавно. Андрій Югас, директор школи, розповідає: «Плити у нас стояли ще радянські, астраханські. Їх було дві — з трьома конфорками. На них щодня витрачалось по 120 кВт. На заміні зекономимо суттєво. Крім того, у рамках проекту ми замінили насос, за допомогою якого опалювалися корпуси школи, встановили новий, не такий потужний, але економія витрат — 10 відсотків. За рахунок тільки цих переобладнань зекономимо 1500 кВт щомісяця. Ми раді, що наша школа потрапила у цей проект». Зарадіаторні екрани, світильники з енергоефективними лампами та інші новації дозволять Середнянській ЗОШ зекономити 16 тис. кВт або 30 відсотків електроенергії, та 17,4 тис. куб. метра або 27,9 відсотка природного газу, та заощадити понад 82 тис. гривень або 27 відсотків коштів, що витрачаються на річну оплату за ці енергоносії. Більш того — таке зменшення витрат енергоресурсів у модельній школі сприятиме скороченню викидів парникових газів на 9000 кілограмів щороку або на 21,5 відсотка у порівнянні з обсягами викидів до впровадження згаданих заходів та покращенню екологічної ситуації навколо школи.
Щодо енергоефективності власне будівель шкіл, то було відзначено: сьогодні у директорів немає жодного стимулу для поліпшення ситуації з енергоефективністю, оскільки у зв’язку з діючою системою бюджетного фінансування та визначення лімітів споживання енергоресурсів, керівництву невигідно підвищувати енергоефективність школи. Тому дискусія зосередилася навколо питання необхідності змін у системі та механізмах бюджету щодо запровадження фінансових стимулів. А це вже стосується прийняття нововведень на загальнонаціональному рівні. І все ж — важливо ініціювати такі зміни спочатку хоча б на рівні районів і області, а далі — звертатися до вищих органів влади.
Наприкінці продемонстрували короткий відеосюжет «Один день Соні. Поради з енергозбереження». Це відео отримали всі учасники семінару для використання під час уроків з енергозбереження.
Ірина БРЕЗА, Василь НИТКА.
Ужгород.
Фото прес-клубу «Ужгород».
Довідково
Проект «Школи крокують до енергозбереження» був націлений на підвищення енергоефективності в трьох модельних школах Ужгородського району з подальшим поширенням напрацювань і результатів серед інших шкіл району та області. Незважаючи на нетривалий термін впровадження, проект мав комплексний характер і включав такі групи заходів, як: 1) проведення енергоаудиту і розроблення рекомендацій з підвищення енергоефективності у трьох модельних школах району; 2) розроблення плану заходів з енергозбереження робочими групами з числа працівників шкіл; 3) розроблення планів уроків з енергозбереження і енергоефективності для учнів різних класів і проведення уроків в модельних школах проекту; 4) розроблення промоційних матеріалів, друк та розповсюдження серед школярів, заходи з підвищення обізнаності населення щодо питання енергоефективності різними ЗМІ, поширення інформації про результати проекту; 5) проведення загальношкільних заходів з енергозбереження; 6) покращення енергоефективності трьох модельних шкіл шляхом виконання пріоритетних завдань плану заходів з енергозбереження, розробленого в школах.
