У те, що цієї осені національна валюта щодо долара США стоятиме, як скеля непорушна — і в експертному середовищі, і серед пересічних громадян, віри було мало. Щоправда, падіння курсу гривні прогнозували вже після виборів. Та, не дочекавшись волевиявлення, найкрасивіша валюта світу «просіла». У вівторок в столичних обмінниках за один «вічнозелений» уже правили 8 гривень 17 копійок. А на валютному міжбанку торги взагалі фактично зупинилися: попит значно перевищив пропозицію. Тепер українці гадають: що це було, а головне — чи закінчаться на цьому рівні гривневі «просідання»? Учора зранку в столичних обмінниках долар подекуди уже по 8,20 грн. продавали. Експерти ж поспішили народ заспокоїти. Мовляв, насправді в цих подіях немає нічого небезпечного. Натомість більше хвилюватися потрібно за майбутнє. Адже, зважаючи на від’ємний платіжний баланс, — перспективи в України не такі вже й райдужні.
Така вже національна особливість українців: наш народ ретельно стежить за курсом валют, як за прогнозами синоптиків. Причому, якщо примхи погоди ми можемо просто прийняти, то на валютному ринку своїми ж діями можемо справжній ураган створити. Паніка та ажіотаж уже давно стали сателітами курсових стрибків.
Щоб народ не встиг і цього разу запанікувати та вишикуватись у черги до обмінників і тим самим ще більше підірвати курс гривні, Національний банк України з офіційними поясненнями ситуації не забарився. Уже вчора зранку оприлюднив інформацію. «У вівторок, 4 вересня, на початок дня обсяги банківської ліквідності були достатньо високими — близько 25 млрд. грн., після того, як напередодні Нацбанк надав комбанкам річне рефінансування на 3,8 млрд. грн.», — передає УНІАН із посиланням на прес-службу Нацбанку. Це, мовляв, сприяло активізації їх діяльності.
Простішими словами цю ситуацію пояснив Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків. Отож: «Учора були суто тактичні проблеми, пов’язані з різким збільшенням коштів на коррахунках банків. В умовах, коли банки не хочуть навіть короткострокові кредити видавати, їм просто немає куди більше дівати ці гроші. І при високих інфляційних очікуваннях та при розумінні усієї тієї ситуації, яка у нас відбувається, власники цих коштів просто пішли на валютний ринок і сформували додатковий попит».
На сьогодні, переконаний експерт, ситуація з курсом є потенційно керованою. За бажання Нацбанк може ще кілька разів не вийти на ринок і тим самим підняти курс долара до 8,30 гривень. Або ж може повернути його на попередній рівень.
Проте обговорюване здорожчання долара на кілька копійок — це ніщо порівняно з тим, що може чекати країну в майбутньому. Зараз, буцімто, керівництво держави наступає на ті само граблі, що і 2008-го.
— Нині ми виходимо на дуже сумні, вкрай неприємні цифри по поточному рахунку платіжного балансу. За сім місяців цього року він збільшився в 1,7 разу і досяг мінус 10,7 млрд. Якщо такий темп нарощення негативного сальдо за цим рахунком зберігатиметься й надалі, то цей рік ми закінчимо, маючи 18 млрд. гривень негативного сальдо. Нагадую, що наприкінці 2008-го ми мали 14 млрд.! Узагалі, що стосується платіжного балансу, то 2009—2010—2011 роки ми йшли тією само дорогою накопичення проблем, як було 2005—2006—2007 докризових років. Майже один до одного!
За торговельним балансом ситуація ще гірша. Його негативне сальдо на кінець року взагалі може сягнути 20 мільярдів, а то й більше. Та головне, переконує експерт, що, за великим рахунком, ще можна вийти із цього «піке». І в Нацбанку, мовляв, є фахівці, які знають, як це зробити. Хоча своїми діями Центробанк і загнав себе у глухий кут. А все через надмірну політизацію таких понять, як інфляція та курс.
— Якщо НБУ і надалі триматиме будь-що курс, він буде змушений продовжувати утиск ліквідності. А це зробить проблематичним реалізацію деяких соціальних проектів і програм. І буде крайнім. А якщо виконуватиме так зване соціальне замовлення, він зірве курс. І знову буде крайнім.
Погіршити ситуацію в країні можуть і проблеми на міжнародній арені. Тим часом сам Нацбанк переконує: він уважно відстежує стан і динаміку грошово-кредитного ринку і, у разі виникнення ознак порушення рівноваги, готовий застосувати відповідний комплекс регулятивних заходів.
