Пам’ятаєте: до початку Євро-2012 для убезпечення городян і гостей міста від терористів (після вибухів у Дніпропетровську) КМДА замінила в центрі столиці 400 бетонних сміттєвих урн на кілька тисяч легких — пластикових пакетів з «кришками» та місткостями для недопалків? І пообіцяла невдовзі встановити таких ще 15 тис. За різними даними, із бюджету міста на покупку мали спрямувати до 5 млн. грн.!

Цікаво, що контролюючі органи, у тому числі, правоохоронні, як кажуть, в упор не помітили у такій турботі про городян звичайнісінького розкрадання коштів. Особливо, якщо зважити, що пластикові місткості плавляться від непогашених недопалків і їх потрібно часто замінювати. Та й хулігани, бавлячись, підпалюють «антитерористичні» урни, й вони повністю згорають.

Та щось не склалося: днями голова КМДА Олександр Попов повідомив, що старі урни... повертаються! І не лише туди, звідки були вилучені, а й усюди, де в них є потреба. Чи загроза тероризму восени зникла, чи з’являється ще одна можливість заробити на відкатах? Бо інакше — навіщо прибирали урни, чи навіщо повертають?

У цьому зв’язку нагадаю ще одну історію: 2007 року КМДА ухвалила рішення про знесення у центральній частині міста, передовсім на Хрещатику, символу Києва — каштанів. Мовляв, «символи», на жаль, пожирає каштанова мінуюча міль, вони не витримують техногенного навантаження — надмірної загазованості повітря, засоленості ґрунту, погіршення його аерації, порушення водного та поживного балансу, втрачають декоративну привабливість і засихають. Тому фахівці з питань зеленого господарства мали намір замінити їх на ... гінкго дволопатеве — чи не найдорожче дерево, яке можна було знайти. Аргумент в озеленювачів був «залізний»: воно пережило... бомбардування у Хіросімі, переживе й мінуючу міль...

Та здоровий глузд усе-таки спрацював: замість каштанів вирішили посадити липи. Ну, якщо фахівці так уважають, то хай буде гречка, тобто липи — теж не найгірше дерево. Посадили. Та ось днями генеральний директор КП «Київзеленбуд» Михайло Царенко повідомив, що й липи повсихали! Про причину читайте в попередньому абзаці. Й ці дерева не витримали наступу нашого безрозсудного технічного прогресу.

Але найцікавіше далі: головний озеленювач столиці пан Царенко, знову-таки, посилаючись на думку колег-фахівців, заявив, що замість лип висадять... 250 каштанів, яким не страшна міль! На виконання робіт із заміни дерев на Хрещатику передбачено спрямувати 4 млн. грн.! А техногенне навантаження, засолення, порушення водного та поживного балансу та ін., та ін.? Адже «Київзеленбуд» не повідомляє про намір ані підживлювати дерева, ані зменшувати загазованість Хрещатика. А тим паче — про припинення взимку посипати тротуари сіллю, яка потрапляє у ґрунт...

Ну за які гріхи киянам така кара — дурноверхість міської влади? Але чи дурноверхість? Адже йдеться про величезні кошти, котрі спрямовуються взагалі на озеленення. До речі, липи, що повсихали, Київ замовляв за кордоном по 300 євро кожна. Тепер от знову в «озеленювачів» засвербіли руки...

Цікаво, чи контролював хто будь-коли діяльність «Київзеленбуду», чи проходили його фахівці тест на професійність? Цілком логічні запитання, якщо звернутися до фактів озеленення Києва. Під час весняного та осіннього «благоустрою» це комунальне підприємство оптимістично рапортує про висаджені дерева. Приміром, за його даними, за останні п’ять років у столиці їх висаджено 73 тис.! Якби це було так, то ми вже давно жили б у парку. Але місто не стало зеленішим, що й без статистики видно. От якби фахівці «Київзеленбуду» розповіли, а куди діваються ті тисячі дерев, котрі вони висаджують щороку?

Я знаю, бо двічі на рік спостерігаю одну й ту само картину на вулиці, якою прямую на роботу. Тут уздовж тротуару викопують сякі-такі дрібненькі лунки, куди робітники «Київзеленбуду» абияк втикають обрубане коріння саджанця — щоб улізло. Щоразу дивуюся, наскільки цим людям байдужа їхня робота: дорослі саджанці (неважко уявити їхню вартість!) стирчать абияк, похилені в різні боки. Адже кілочки, що швидше є планочками, до яких вони припнуті пластиковими шнурками, нічого не втримують, а після першого ж сильного вітру вже валяються долі. Поливають саджанці один раз, після чого про них забувають до осені. Восени робітники знову приходять, витягують засохлі дерева і так само недбало втикають інші! Про озеленення прибудинкових територій й казати не варто: ЖЕКи — теж двічі на рік — втикають дохлі патички, котрі засихають або ламаються уже за тиждень. І так упродовж багатьох років.

Хто полічив, скільки «зелені» разом з листям опало в кишені недобросовісних, якщо не сказати по-іншому, «зеленбудівців»? Утім, ніхто й не лічитиме, бо це комунальне підприємство — монополіст: саме саджає, саме рубає і саме себе... перевіряє — за кошти міського бюджету. На жаль, громада так до цього звикла, що й не помічає часто просто безглуздої його роботи. Як і рапортів керівництва, котре годує киян байками про максимальну кількість виконаної роботи, але жодного разу про її ефективність. Про облік коштів, витрачених на це, годі казати. Бо хто рахуватиме, скільки дерев висадили вздовж вулиці — 100 чи 85?

І насамкінець. А може, насправді, потрібно було поселити в Києві дерево гінкго, яке витримало атомне бомбардування? Щоправда, боюся, що воно не встоїть перед таким управлінням містом...

vpysanska@golos.com.ua

ДО РЕЧІ

Засолимо все!

До нинішньої зими в Києві заготовлено 28,1 тис. тонн технічної солі, що становить 85,7% від загальної кількості.

Про це повідомив генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор» Георгій Глинський. Він зазначив, що в належний стан приведено майданчики для тимчасового складування снігу, куди з вулично-дорожньої мережі міста його вивозитимуть.

Шляхоексплуатаційні підприємства провели торги на закупівлю солі. Також триває підготовка снігоприбиральної техніки, майже половина якої готова до експлуатації в зимовий період, — сказав Глинський і запевнив, що всі планові заходи корпорації буде вчасно завершено.