Цими днями подзвонив товариш із райцентру Нові Санжари і запропонував: «Не хочеш, бува, стати помічником-консультантом депутата районної ради? Робота нічого собі...». «А скільки платити будете?» — пожартував і я. А даремно...
Виявляється, помічник-консультант депутата райради — не така вже й міфічна посада. Принаймні знайшовся у Нових Санжарах депутат райради, який, вочевидь, вважаючи себе аж надто зайнятим чоловіком, почав домагатися створення «інституту» помічників. І навіть розробив «Положення про помічника-консультанта депутата районної ради та опис посвідчення такої особи». Слава Богу, не всі в Новосанжарському районі такі «зайняті». І перш ніж виносити пропозицію на розгляд сесії, її обговорили на засіданні постійної комісії районної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, законності і правопорядку та інформаційної сфери. Хоча дискусії, кажуть, були гарячими, та все ж вистачило здорового глузду пропозицію відхилити. Хоча знайшовся один депутат, який голосував «за» (мається на увазі за помічників). І це, до речі, не сам автор пропозиції. Тож можна зробити висновок, що у Новосанжарській районній раді є принаймні два дуже завантажених роботою депутати, які неодмінно потребують помічників. Утім депутатські амбіції «місцевого розливу» не є унікальним явищем для Нових Санжар чи якогось іншого району Полтавщини. Так, кілька років тому депутат однієї із селищних рад домагався у різних інстанціях «затвердження» спеціального депутатського значка для обранців свого селища. Автору цих рядків візит даного «діяча» до корпункту теж запам’ятався. Адже після висловлених мною сумнівів з приводу доцільності цього «проекту», депутат чомусь страшенно розгнівався, згріб зі столу власні ескізи і перш ніж покинути кабінет, пригрозив: «Ну, ми з вами ще зустрінемося! В іншому місці...». На щастя, більше так і не зустрічалися. Але один аркуш з «макетом значка», який випадково упав тоді зі столу, але в пориві гніву депутат його не помітив, у мене таки залишився...
Полтавська область.
