Як налаштувати себе на робочий лад після канікул/відпустки?

Зміна погоди. Якщо перепади не занадто різкі, вам нічого боятися. +30 градусів на курорті проти +20 в Україні не спровокують значного стресу. Проблемою є джет-лаги — ефекти зміни часових поясів. Якщо ви відпочивали в Азії або Америці й повернулися в Україну, організм продовжуватиме жити за тамтешнім часом: удень відчуватимете сильну сонливість, а вночі не зможете нормально спати. Зазвичай потрібен день адаптації на кожну годину різниці в часі.

Не плануйте на перші дні вашого перебування на батьківщині справ, які потребують максимальної концентрації. Менше часу проводьте за кермом. Перед сном прогуляйтеся годинку на свіжому повітрі, прийміть теплу ванну, випийте теплого молока, почитайте нудну книгу. Уникайте всього збудливого: не сидіть перед телевізором, комп’ютером, не пийте каву.

Перезавантаження. Не потрібно казати собі: «Ну ось, усе хороше закінчилося, тепер важкі й безрадісні будні». Важливо зрозуміти, чим саме для вас є робота. Якщо це форма самореалізації, то літня відпустка — зарядка перед наступним етапом досягнення ваших цілей. Свято відпочинку змінюється на свято активної діяльності. Такий підхід допоможе уникнути стресів і депресій при переході до активного ділового сезону.

Люди, які щойно вийшли з канікул та відпусток, входять у робочий ритм по-різному. Нормою вважається 1-2 дні. Важливо уникнути перевантаження одразу після відпочинку. Розподіліть справи на тиждень. Проведіть «рекогносцировку» — поспілкуйтеся з колегами, довідайтеся, що відбулося під час вашої відсутності. Потім заплануйте справи, які відкладати ніяк не можна. Менш термінові перенесіть на завтра. Немає необхідності в перший робочий день сидіти допізна — це негативно позначиться на якості роботи, яку виконуватимете в останні кілька годин, коли організм стомиться.

Зробити все вчасно. Проблема і студентів, і тих, хто працює, схожа: нетермінове відкладають на невизначений час. У перших це називається «ніч перед іспитом», у других — «дедлайн» або крайній строк здачі. Зазвичай ця ніч найбільш нервова й малоефективна.

Просте рішення: визначіть речі нетермінові, але реально важливі. Знаходьте щодня годину-дві на них. Тоді до іспиту або дедлайну підійдете у всеозброєнні.

Побороти лінощі. Коли працювати зовсім не хочеться, треба розібратися зі своєю внутрішньою мотивацією — відповістити на запитання: «А чому ж мені не хочеться?» Швидше за все, справі, від якої тікаєте, бракує змісту, вона недостатньо вас мотивує. Є проста вправа. Подумайте: «Що зміниться у моєму житті на краще, якщо я успішно завершу цю роботу?» Перерахуйте 3—5 позитивних змін, і ви запрограмуєте себе, підвищуючи мотивацію.

В організму бувають спади, коли робити взагалі нічого не хочеться. Найкращий спосіб із цим упоратися — різка зміна активності. Мені допомагає басейн — кілометр у швидкому темпі дає організму достатній струс і викид енергії, щоб упоратися із «сірими буднями». Урізноманітніть види своєї діяльності. Роботу з комп’ютером або документами змінюйте зустрічами із людьми тощо. Тоді ймовірність ефекту набридання або згоряння буде набагато нижчою.

Продуктивність. Щоб підвищити рівень результативності праці, немає однієї визначеної техніки. Збільшенню продуктивності вчить комплексна теорія — тайм-менеджмент. Одним з найважливіших її елементів є чітке усвідомлення своїх власних цілей і пріоритетів. Після цього кожну з виконуваних робіт пропускаєте через запитання: «А як саме це наближає мене до досягнення моїх стратегічних цілей?» Згодом ви мінімізуєте непотрібне і зосередитеся на важливому. Саме це й забезпечить значний стрибок продуктивності.