У результаті прориву магістрального водопроводу діаметром 1200 мм без води залишилися 56 багатоповерхових будинків Алчевська, де мешкає 11 372 людини. Підвали багатоповерхівок і приватні домоспоруди підтоплені, асфальтове покриття пошкоджене. Як повідомляє наш власкор Алла АНТІПОВА, це лихо частина населення міста терпить уже кілька днів і винуватцем ситуації, що склалася, вважає ТОВ «Луганськвода», яке не запобігло аварії і відмовляється компенсувати збитки. Луганські водники виправдовуються. Мовляв, витік стався на тій ділянці магістрального водоводу, який ще не замінили їхні фахівці. А причиною витоку називають зношення частини водоводу, що експлуатується вже понад 30 років.
Ремонт ускладнюється особливостями місцевості — крутими схилами та наявністю городів людей, які без узгодження з водниками зайняли землю в санітарній зоні уздовж водоводу. Щоб не залишати людей без питної води, вона подається іншими водоводами, у результаті чого водопостачання Алчевська і прилеглих селищ було лише частково знижено на 20—40%.
Однак, як повідомляє депутат Алчевської міськради Олександр Бебешко, через цей водовід, який обслуговується концесіонером ТОВ «Луганськвода», частину міста затоплювало впродовж багатьох років. Місцеві жителі добилися ремонту траси. Але «Луганськвода» замість того, щоб замінити прогнилий відрізок труби, вирішила заощадити й поставила на старому водоводі латку. При підвищенні тиску трубу розірвало ще в чотирьох місцях. «Саме це й призвело до масового відключення», — вважає Олександр Бебешко.
Депутати Алчевської міської ради мають намір звернутися до прокуратури з вимогою провести розслідування і встановити причини аварії, а також наполягають на поверненні ТОВ «Луганськвода» з концесії у комунальну власність.
На момент підготовки інформації «Луганськвода» відновила подачу води в місто, виконавши ремонтні роботи.
***
Алчевськ у багатьох українців уже асоціюється, як одне з найпроблемніших міст у сфері ЖКГ. Як, утім, і вся Луганська область. Де, тільки за офіційними даними, питома вага старих і аварійних водогінних мереж перевищує 62 відсотки! Але в жалюгідному стані труби не тільки тут. Згідно з даними Мінрегіонбуду, близько 38% водопровідних і приблизно стільки само каналізаційних мереж усієї країни — в аварійному і старому стані. Практично кожний другий кілометр водопроводу потребує заміни в Криму, Севастополі та в Донецькій, Львівській і Дніпропетровській областях.
«Задоволення» це не з дешевих. За приблизними оцінками, у середньому ремонт 1 км водогінних мереж (за діаметра труби 50—500) коштує півмільйона гривень. Для бюджетів усіх рівнів таке навантаження — непід’ємне. Але ремонтувати труби необхідно.
Як варіант виходу із ситуації свого часу влада вирішила залучати приватні інвестиції. Приміром, передавати об’єкти водопостачання і водовідведення разом з дірявими трубами в концесію. Сподіваючись, що «приватник» знайде час і гроші на їх ремонт. Так тільки ще на етапі генерації цієї ідеї багато експертів сумнівалися, що знайдуться люди, які реально вкладатимуть гроші в модернізацію наших мереж. Навіть з тієї простої причини, що через політизацію тарифного питання потім не зможуть ці «вкладення» собі повернути... У таких умовах, мовляв, брати в концесію об’єкти будуть чиїсь «ручні» компанії. І мета у них буде одна: мінімум вкладень — максимум доходу.
До слова, після підписання концесійного договору відносини з ТОВ «Луганськвода» і місцевою владою загострились. У ЗМІ час від часу з’являється інформація, мовляв, підприємство умови договору не виконує й необхідні інвестиції не вкладає. І тепер цікаво: це просто тимчасова затримка чи мали рацію експерти?
Мал. Олександра Монастирського.
