«Ось і літо минуло...», — як співається в одній відомій пісні. Розчинилася в історичному просторі лондонська олімпіада, де ми виступили не так уже й погано. Прощавай, сезон відпусток, спекотно-дощовий, переповнений передвиборчими телесюжетами та агітаційними біл-бордами, але порівняно спокійний серпень. Здрастуй, школо, пробки на київських дорогах, гомінливі засідання Верховної Ради, ділова та політична активність. Здрастуй, вересень!

Нехай вибачить мені читач, але одразу використаю своє службове становище: доводжу до відома уряду, столичної міської адміністрації, «Автодору» та інших любителів позвітувати про якість доріг, що «розкрутитися» вільно естакадою біля станції метро «Позняки», аби дістатися на столичну вулицю Бажана, неможливо. Вчора моя автівка, ледь виїхавши з двору, потрапила в пастку, викликану ремонтними роботами. Не знаю, до якого футбольного чемпіонату ми готуємося, але кілька полос естакади знов окупували ремонтники, які, незважаючи на знервованих водіїв, неспішно чаклують над дорожнім покриттям. Така само ситуація поблизу станцій метро «Осокорки» та «Харківська». Їй-Богу — дежавю! Таке враження, що на календарі травень. Що ми знов очікуємо на «Євро-2012». І автодорівці смугами перекривають рух на Бажана, а також під’їзди до цього стратегічного проспекту, щоб не соромно було везти футбольних фанатів з аеропорту до центра Києва. І що високопосадовці пояснюють водіям, що варто потерпіти, й малюють райдужні картинки, якими якісними після капітального «марафету» будуть дороги...

Але нині — вересень. Видно, під час підготовки чи то асфальту недоклали, чи то грошей... Тому ділова й політична активність для багатьох людей розпочинається зранку пробками, ними ж увечері й закінчується.

У курсу курс непередбачуваний

Про вовка промовка. Мається на увазі сезон відпусток і ділова активність. Гривня знову втрачає свої позиції. Банки купують долар за 8,12—8,13 грн., а продають — по 8,15. Місяць тому було відповідно 8,08—8,09 та 8,1—8,12. Улітку Нацбанк тенденцію пояснював відпускним періодом. Мовляв, чимало українців їдуть відпочивати за кордон, природно, що валюти купують більше. Але сезон літніх відпусток завершився, тому й пояснення інше. За новою версією, зростає ділова активність, через це бізнес почав долари скуповувати активніше. В експертів є й третє пояснення: на валютному курсі дедалі більше позначаються очікування кризи у Єврозоні, тож українці, щоб зберегти свої заощадження, віддають перевагу американським грошам. Від себе пропоную четверту версію. Не виключено, користуючись передвиборною ситуацією, що на економіці завжди позначається негативно, хтось зі спекулянтів хоче заробити.

Звісно, Нацбанк намагається тримати ситуацію під контролем. Експерти запевняють, що нічого страшного, адже курс у нас плаваючий, іноді бувало й таке, що долар набирав 8 копійок за один день. Також прогнозують, що до кінця року курс якщо й зросте, то не більше ніж до 8,25 гривні за долар. Але, за бажання, валютний «човен» розхитати не так уже й важко. Якщо населення побачить у нестабільності валюти початок передвиборчої кризи, це може спричинити певний доларовий ажіотаж. Схоже, в НБУ у свої розповіді про міцність гривні також не надто вірять. У серпні Нацбанк у ломбардах викуповував вироби з дорогоцінних металів, які громадяни здавали у заставу, як ніколи активно. Що ж до офіційних пояснень і різноманітних версій, якими годують народ, намагаючись довести непохитність нашої економіки, то вони навіть не для спеціалістів видаються не надто переконливими. Приміром, негативний зовнішньоторговельний баланс України пояснюється збільшенням імпорту різноманітних товарів у рамках підготовки до «Євро-2012». Мовляв, чемпіонат переживемо й ситуація стабілізується. І ось два місяці минуло, як відгомоніло футбольне свято. Разом з тим серед продукції, яку ми пропонуємо за кордон, і надалі домінує сировина: метал та зерно. А імпортний потік значно переважає експортне джерело.

Автоудар

А зі вступом минулого місяця Росії до Світової організації торгівлі Україна продовжує втрачати позиції й на тамтешньому ринку, який допоки залишався для нас найпривабливішим. Москва запровадила 30-відсотковий утилізаційний збір на автомобілі, що ввозяться до РФ, — відповідну постанову прем’єр Медведєв підписав наприкінці серпня. Його стягуватимуть з виробників, які не прийняли на себе зобов’язання з безпечної утилізації машин. А також цей збір справляється при ввезенні транспортних засобів фізичними чи юридичними особами. Річ у тім, що РФ, вступивши до СОТ, змушена була знизити ввізне мито на автівки. Тож знайшли інший спосіб, щоб захистити свій внутрішній ринок. Якщо авто складають на території Росії, то, виходить, такий транспорт під збір не підпадає. У такий спосіб провідних світових автовиробників змушують організовувати складання машин у цій країні. Щож до наших «Ланосів»,«КрАЗів» та «Богданів», то вони на сусідньому ринку зростають у ціні на 10—12 відсотків. Якщо вважати, що витвори українського автопрому ввозилися до Росії за нульовою ставкою, природно: ми стаємо на цьому ринку менш конкурентоспроможними. Звісно, Україна може вдатися до адекватних заходів. Приміром, підвищити мито на російські автівки. Але такі дії, не виключено, буде розцінено, як порушення правил торгівлі в рамках СОТ. Можна, звичайно, пошукати інші обмежувальні кроки. Але хто гарантуватиме, що вони не спровокують чергового україно-російського торгівельного протистояння. Не будемо в цьому разі аналізувати збитки, яких зазнають виробники з того боку кордону. А ось наші точно програють. Адже росіяни сидять на газовій трубі, отже, очевидно, мають більше важелів для маневру. А наступним кроком може бути оголошення Україні нової сирної війни.

А трейдер радить та «їсть»

Про заклики і справи врожайні. Окремі експерти, на тлі недобору колосових, наполегливо радять аграріям не притримувати ячмінь та пшеницю, терміново збути ці культури. Аргументують тим, що ціни, буцімто, дійшли свого «піку», а реалізувавши збіжжя, можна звільнити місце і зберігати кукурудзу.

Та є припущення, що в рядах експертів оселився «троянський кінь». Просто трейдери хочуть встигнути побільше вивезти колосових, адже є підозра, що уряд підсумує зерновий баланс і вдасться до обмеження вивезення хлібних культур за кордон. Просто посередники бояться залишитися «на бобах». Якщо звільнили першого заступника Мінагропроду, то з продовольчою політикою, треба думати, не все гаразд. Слід зазначити, чиновник цей довгий час уживався у двох кріслах, обіймав ще й посаду президента Національної академії аграрних наук. Тож, можливо, перевіряльники й за керівництво НААН якось візьмуться. Скільки там закопується народних грошей — не злічити. А результатів роботи щось не дуже видно.

У контексті нинішнього неврожаю треба згадати про щастя американських фермерів. Вони, незважаючи на найсильнішу у США майже за півстоліття посуху, розраховують на рекордний прибуток. Позитивні прогнози фермерів пов’язані зі зростаючими цінами на зерно та виплатами з федерального страхового фонду, які повинні компенсувати втрати від зниження обсягів урожаю.

За попередніми даними, чистий прибуток фермерів за 2012-й сягне 122,2 мільярда доларів. Це стане найвищим рівнем номінального прибутку для фермерства в США з 1973 року. Хоча Мінсільгосппрод цієї країни в лютому прогнозувало прибуток на рівні 91,7 млрд.

Найсильніша з 1956 року посуха в Америці призвела до рекордного зростання цін на соєві боби і кукурудзу. Крім того, дорожчають колосові.

Але, як відомо, у медалі дві сторони. Збільшення ціни на збіжжя може призвести до скорочення поголів’я худоби.

Селянин доїть корову, посередники — селянина

Але що нам до худоби в далекій Америці? Зі своєю б розібратися... «Взувають» з молоком нашого брата. Здається, окремим переробним підприємствам для виробництва молокопродукції і корів більше не треба. З пальмової олії навчилися випускати й сир, і згущенку, й масло. Тож, за словами прем’єра М. Азарова, планується, що продукції із рослинних жирів укажуть таки на її місце. Торговельні мережі зобов’яжуть ставити такі товари на полицях окремо від натуральних молочних. Також заборонять використовувати у назві слова «сирок», сметанка» та інші похідні від традиційних назв. Це питання давно на часі. Так і кортить запитати: невже не бачили раніше? Якщо у молочному відділі буде справжня натуральна продукція, а в іншому — із замінниками, то покупцеві значно полегшать життя, адже зараз йому важко вчитуватись у склад. Якщо це не передвиборні обіцянки, то добросовісним виробникам (сподіватимемося, такі ще є) цей крок вигідний. Головне, щоб молоко було не лише на етикетках, а й усередині. Інакше — гріш ціна усім тим ініціативам.

З інших молочних новин — Кабмін установив мінімально допустимий рівень закупівельної ціни на молоко у населення. Даватимуть 2,2 гривні за літр без ПДВ. На дядьківських подвір’ях урядовим планам радіють, адже в багатьох областях платять вже по 1,6 грн. А ось переробники від ініціативи не в захваті, кажуть: піде здорожчання готової продукції — хто її купуватиме? Але, якщо розібратися, — покажіть мені завод, де на прохідній фіксувалася б ціна 1,6 грн. Навряд чи такий знайдеться. Що селяни справді отримують 1 гривню 60 копійок за літр видоєного — вірю. Але збирають сире молоко посередницькі структури, які часто не без благословення директора молокозаводу наварюють на сировині по 50 копійок і більше на тому самому літрі. Виходить, селянин доїть корову, а вони — «доять» селянина. Тому перед виборами 2,2 гривні за літр — це добре. У нас близько 2 мільйонів родин (вони ж — електорат) тримають корів. Але чи справді ця ініціатива буде реалізовуватися за рахунок мінімізації доходів фірмачів, оптимізації структури заготівлі? Бо є й інший варіант, коли у владних кабінетах збирають власників заводів і наполегливо рекомендують їм у передвиборчий період підняти закупівельні ціни. Мовляв: «Потримайтеся, хлопці! Ось ми до влади прийдемо, ви своє візьмете». І тут важлива інформація для споживача. Якщо закупівельні ціни підвищуватимуть за рахунок посередників і оптимізації, то й сир з маслом у магазинах залишаться приблизно на тому ж ціновому рівні. А якщо «нагнуть» власників молокозаводів — це викличе ефект стиснутої пружини. Після виборів її відпустять.

А без труда...

Але найбільше минулого місяця мене вразила інформація про одного китайця, який впіймав рибину вартістю 500 тисяч доларів. Висока ціна пояснюється тим, що рибалці вдалося виловити рідкісного бахаба — схожу на окуня рибу-буркуна із сімейства помадазієвих. Промисел внесеного до Червоної книги бахаба в КНР заборонений, проте «табу» поки що не діє для прибережних вод Гонконгу. Цій рибі в Китаї приписують унікальні цілющі властивості. Передусім, цінуються її плавники. Вважається, що їх вживання в їжу сприяє значному продовженню терміну життя.

Рибалка, який ледве зводив кінці з кінцями, стверджує, що рибина плавала біля самої поверхні і він «просто вхопив її руками». На виручені гроші китаєць має намір купити собі більший човен.

Навіть коли й «ухопив руками», якщо китаєць просто б сидів у генделику, а не вийшов на риболовлю — хіба зміг би він того бахаба упіймати.

Висновок: щастить тим, хто працює. Прорвемося!..