Так вважають генеральний директор ТОВ «Метали і полімери» Ірина БЕГИЧЕВА та комерційний директор підприємства Євген КОЗЛОВ 
 
ТОВ «Метали і полімери» виготовляє оцинковану сталь із полімерним покриттям. У 2011 році компанія стала лідером щорічного Національного рейтингу якості товарів і послуг серед вітчизняних виробників, що працюють за КВЕД 28-51-0 «Обробка й нанесення покриттів на метали» і одержала статус «Товаровиробник року». Холоднокатаний оцинкований рулон з полімерним покриттям, що випускає завод, марковано «Зіркою якості». Підприємство працює з квітня 2010 року в Алчевську.
— Цієї осені — чергові вибори до Верховної Ради. Більшу частину бюджетних коштів спрямовано на реалізацію численних соціальних ініціатив і програм, у яких, на жаль, немає місця інфраструктурним проектам. Крім того, на думку експертів, у 2012 році не очікується значного припливу закордонних інвестицій у реальний сектор української економіки, отже, ситуація на ринку істотно не зміниться. З урахуванням особливостей і подій року, чи вдається вашому заводу виконувати заплановану програму?
Ірина БЕГИЧЕВА:
— Наші програми — виробництва й збуту — базувалися на реалістичному прогнозі економічної ситуації й ринкової кон’юнктури в 2012 році. Проте у першому півріччі нам не вдалося досягти планових показників через тривалу сувору зиму. Однак ситуація стабілізується, і в другому півріччі ми розраховуємо вийти на планові обсяги, тобто забезпечити стовідсоткове завантаження лінії нанесення полімерних покриттів. Загалом показники нашої компанії зростають, що вселяє певний оптимізм. Якщо порівняти реалізацію продукції в першому півріччі 2011 року й в аналогічному періоді 2012 року, цифри такі: 2 729,6 тонни і 
10 377,78 тонни. Досить істотне і підбадьорююче зростання. До кінця року ми плануємо реалізувати близько 40 000 тонн пофарбованого продукту першого класу. Торік ця цифра становила лише   9 121,6 тонни. Стосовно припливу закордонних інвестицій, то його не буде, доки не буде політичної стабільності, здорового протекціонізму для українських підприємств та їхньої продукції. Доки не буде помірних податків, прозорого й необтяжливого адміністрування й розумної їхньої кількості, преференцій для інвесторів і прозорої законодавчої бази, зокрема, з такого прогресивного податку, як податок на додану вартість. Саме ці чинники характеризують сприятливий бізнес-клімат у країні, і в держави тут незоране поле для роботи. Інакше Україні не позбутися імпортозалежності.
Ринок оцинкованого й пофарбованого металу на 80 відсотків тримає імпорт (так, щорічно в Україну завозять 300 — 350 тисяч тонн сталі з покриттям). Не підтримуючи вітчизняного товаровиробника, держава має усвідомити, що тим самим вона підтримує іноземного. Металургія переважно в приватних руках, але якщо державі потрібна металургійна галузь і робочі місця в цій галузі, має бути й державна політика із захисту її інтересів, розумні економічні перешкоди для імпорту того, що достатньо виготовляють усередині країни.
Поки що ми розраховуємо лише на себе. Як і всі, поодинці боремося за ефективний розвиток підприємства, розширення частки присутності на ринку, зрештою, за збільшення прибутку. Але прибутку не за рахунок пільг і преференцій, а за рахунок максимального задоволення споживчого попиту. Наша маркетингова політика заснована на трьох китах: гарна якість, колір продукту, доставка будь-якої кількості продукту покупцеві. Останнє — набагато важливіше, ніж видасться на перший погляд. Звичайна практика поставок від великих металовиробників — не менше одного вагона й не швидше, ніж за 30 днів. Ми відпускаємо товар навіть за часткову передоплату. Тому що якісний продукт завжди знайде дорогу до людей.
— Виробники пофарбованого прокату, особливо в останні два роки, шукають можливості зменшення витрат під час виробництва. Однак зростання вартості металу торкнулося всіх секторів галузі переробки. Виробники наступних переділів змушені компенсувати це, піднімаючи ціну, щоб підтримати рентабельність виробництва. Як вашому підприємству вдається працювати в таких умовах, чи вдається мінімізувати свої витрати?
Євген КОЗЛОВ:
— Світовий ринок сталі зазнає спаду і кризи споживання. Слабкий попит змушує виробників знижувати ціни. Завдяки цьому ми маємо привабливі ціни від наших постачальників сировини. Також ми постійно працюємо над оптимізацією витрат. Це стосується всіх типів витрат: виробничих, адміністративних, управлінських тощо. Підвищувати ціни не плануємо через несприятливу ринкову ситуацію — у зв’язку з наявністю на складах України великої кількості дешевого металу. Умови на ринку суворі, і маржа між вартістю підкату й пофарбованого металу невелика, тому ми беремо ринок ексклюзивністю продукту. Торік освоїли покриття матовий поліестр. Ні в Україні, ні в Росії ніхто цього не робить. Наш продукт ні в чому не поступається європейським аналогам. Більше того, ми можемо наносити фарбу на обидві сторони оцинкованого листа. Завод працює цілодобово в три зміни. Наші технологи постійно цікавляться новими розробками, працюють над освоєнням нових покриттів: PVDF, пластизола й декоративних покриттів.
— На заводі є лінія оцинкування, є всі можливості виготовляти якісний продукт, однак умови ринку вас, як виробників, не влаштовують. Чи є вихід із ситуації?
Ірина БЕГИЧЕВА:
— Нині лінія оцинкування не експлуатується через економічну недоцільність внаслідок специфічної ринкової ситуації. Один з виходів — очікування кращої ринкової кон’юнктури. Український ринок оцинкування забезпечений внутрішнім виробництвом за рахунок ММК імені Ілліча та інших виробників, а також за рахунок імпорту дешевої оцинкованої сталі. Ми як сировину можемо використовувати холоднокатаний рулон (підкат) тільки висококласних імпортних виробників, тому що вітчизняна продукція не влаштовує нас за якістю. У таких умовах ми не можемо вийти на конкурентоспроможну ціну на оцинкований рулон. Багато в чому позитивним чинником для «МіП» була б поява якісної холоднокатаної сталі вітчизняного виробництва.
Євген КОЗЛОВ:
— Розумієте, металургійна галузь України має гарний потенціал, однак розвиток цього переділу слабкий. Приміром, площа промислового майданчика «Метали і полімери» — 17,6 гектара, і на ньому можна побудувати навіть не одне виробництво. Скажімо, ще одну лінію фарбування гарячекатаного рулону, лінію травлення — це те, що затребуване. «МіП» пропонує інвестувати у вільні поки що ніші — лінію з виробництва холоднокатаного прокату. Це б розв’язало наші проблеми із забезпеченням підкатом. Ми не купували б турецький метал, з’явилися б нові робочі місця, не кажучи вже про додатковий грошовий потік у бюджет міста. Перспективність цих проектів забезпечена високим потенціалом будівельного ринку країни, але, на жаль, поки що це лише потенціал. Є надія, що слідом за спадом обов’язково буде піднесення, і обов’язково використовуватимуться нові високотехнологічні матеріали (сайдинг, металочерепиця тощо) у будівництві виробничих потужностей, нового житла й для реконструкції будинків, споруд промислового та цивільного напрямів.
— У цьому разі чи планується розширення географії поставок? Що для цього потрібно?
Євген КОЗЛОВ:
— Цього року підприємство «МіП» розпочало експорт на російський ринок у Центральний і Південний федеральні округи. Поставки поки що становлять близько 200 тонн пофарбованої сталі на місяць. Також тривають переговори з підприємствами інших країн СНД. Наявність загороджувальних імпортних мит на російському ринку не сприяє розвитку експорту з України. Також для розширення експортних поставок ключовим моментом є досягнення конкурентоспроможної ціни. Це можливо, по-перше, за рахунок зниження собівартості, чого прагне наше підприємство. По-друге, за умови наявності сертифіката походження товару форми СТ-1, який виключає ввізне   5-відсоткове мито для російських покупців, чого немає на сьогодні. Щоб надати покупцеві конкурентну ціну з урахуванням 5-відсоткового ввізного мита, ми змушені знижувати прибутковість. Також одним зі стримуючих чинників у роботі з російськими споживачами є процедура митного оформлення. Щоб відповідати іміджу клієнтоорієнтованої компанії, а також для прискорення поставки продукції ми відкриваємо в Росії партнерську фірму. Завдання цієї фірми — продаж розмитненого оцинкованого й пофарбованого рулону російським покупцям. Загалом наше підприємство могло б виграти від скасування мит у рамках Митного Союзу із РФ, Білоруссю і Казахстаном за рахунок збільшення експорту в прилеглі райони РФ.
— Українських виробників сьогодні не влаштовують умови банківських кредитів. Вартість кредитування в країні невиправдано висока. Що ж стосується закордонних банків, то співробітництво з ними теж проблематичне. Як ви розв’язуєте проблеми фінансування нових проектів? Якою, на вашу думку, у цьому зв’язку має бути допомога виробникам з боку держави?
Ірина БЕГИЧЕВА:
— Справді, проблема фінансування — одна з основних у всьому промисловому комплексі країни й у будівельній галузі зокрема. Вартість грошей на ринку шалено висока. Усі наші клієнти стикаються з цією проблемою, що, звичайно, позначається і на нашій діяльності. Ми намагаємося підходити до питання максимально гнучко, ідемо назустріч у тих випадках, де це необхідно. Питання власного фінансування ми вирішуємо з іноземними фінансовими організаціями, однак цей процес складний і трудомісткий.
— Яке місце на українському ринку пофарбованого металу відведено вашому заводу? Як важко його утримувати?
Ірина БЕГИЧЕВА:
— Ринок пофарбованої сталі характеризується такими чинниками: понад 80 відсотків — це імпорт готових рулонів, крім того, є надлишкова пропозиція готового металу на складах металотрейдерів і відсутність яких-небудь загороджувальних мит і стандартів якості на ринку.
Щорічно можна спостерігати приплив дешевої імпортної продукції здебільшого з Китаю та інших азіатських країн. Учасники ринку, очікуючи активізації попиту в розпал будівельного сезону, контрактують великі обсяги задовго до початку сезону, однак їх очікування щодо зростання цін та істотного збільшення обсягів продажів не завжди виправдовуються, так і сталося нинішнього року. Істотного зростання в цьому сезоні немає.
У свою чергу «МіП» відчуває достатню купівельну активність. Інтерес споживачів до продукції «МіП» спричинено високою якістю пофарбованого металу, оперативністю поставок, різноманітним асортиментом і зручністю роботи з вітчизняним підприємством.
Євген КОЗЛОВ:
— За підсумками роботи цього року частка ринку компанії «Метали і полімери», за нашими оцінками, становить 20—25 відсотків. За наявності безперебійних поставок підкату цей показник міг би досягти більш високого значення. З урахуванням важливості ГМК для економіки України, уряд міг би організувати державне замовлення на потрібний обсяг необхідного для забезпечення стійкості економіки країни металу з фіксованими цінами, і відповідно до цього замовлення між підприємствами розподілялися б планові квоти. Цей метал міг бути спрямований на реновацію соціальної сфери, комунальних мереж і комунікацій, будівництво доступного житла.
Ірина БЕГИЧЕВА:
— На нашу думку, державні компанії не повинні надавати перевагу імпортній продукції за наявності вітчизняної на ринку і при порівнянній якості. Надто важливо вирішити питання із забезпеченням швидкого повернення підприємствам галузі експортного ПДВ (включаючи залишок невідшкодованих сум минулих років), оскільки це істотно гальмує реалізацію багатьох програм розвитку підприємств, зокрема, інвестиційних.
 
Бесіду вела Алла АНТІПОВА.

Фото надане прес-службою ТОВ «Метали і полімери».