«Щодня до нас надходять сотні звернень киян зі скаргами на незаконне встановлення МАФів. Кіоски перешкоджають проходу людей, порушують правила безпеки, знищують зелені зони, створюють антисанітарні умови. Відтепер незаконні МАФи перетворюватимуть на металобрухт... Максимум до середини травня ми збираємося навести порядок у місті», — сказав голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов під час показового масового знищення демонтованих кіосків ще 4 квітня цього року. Тоді ж пообіцяв вести «принципову боротьбу» з нелегальними МАФами, які торгують алкогольними та тютюновими виробами неподалік шкіл і дитсадків. А також тими, що створюють тисняву у підземних переходах та на підходах до станцій метрополітену. Та обіцяти, як відомо, ще не означає одружитися. Минуло майже п’ять місяців, а порядку у місті як не було, так і немає. Чи ж просто «принципи» в очільника КМДА змінились?

Парк імені Тараса Шевченка — один із чи не найвідоміших зелених куточків міста. І не дивно, адже розташований він у самісінькому центрі столиці, навпроти головного червоного корпусу Київського університету. Тут же стоїть пам’ятник великому українському Кобзареві. Парк було відкрито ще у 1890 році. Рівно сорок років тому йому надали природоохоронний статус. Зараз він є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Та за сумною столичною традицією, охоронний статус це, як правило, лише слова, які не гарантують збереження об’єкта.

Минулого тижня журналісти «Голосу України» побували у парку імені Тараса Шевченка і були, відверто кажучи, шоковані. Улюблене місце відпочинку киян цього літа перетворилось на банальний базар. По обидві руки від гранітного Кобзаря — ятки із найнеобхіднішою для культурного відпочинку продукцією: пиво, чіпси, горішки... За спиною у Шевченка — рясніють намети та парасолі із назвами популярних торгових марок пива та слабоалкогольних напоїв. І все це, мало того, що розміщено у парку-пам’ятці, так ще й за кілька кроків від дитячого майданчика. 

Про те, чи мають ці тимчасові споруди дозволи на функціонування, ми вирішили запитати у самих продавців. Відповіді отримувати довелося із боєм.

— А хто ви такі, і навіщо це вам? — перша фраза, яка замість вітання лунала із уст продавців.

— Ми — звичайні покупці. А що — це таємна інформація, чи є у вас дозволи? Крім того, ці довідки взагалі повинні висіти на видному місці у куточку споживача. Де вони? — вирішили ми відразу не розкривати всі карти.

— Немає, вони постійно злітають, чи ж їх крадуть. На всіх не наробиш, — виправдовується продавчиня, але документи не дає. Тільки після того, як ми представились, починається активність: жінка шукає ні, не документи — телефон. Дзвонить якомусь «Саші», описує ситуацію, отримує «добро» і показує довідку.

Хоч як дивно, але документи на розміщення торгових точок у реалізаторів і справді є. Так звані довідки на право здійснювати сезонну роздрібну торгівлю, видані Головним управлінням внутрішньої торгівлі КМДА. І начебто все в нормі (дати, підписи, печатка), окрім одного: довідки ці видані на право торгувати безалкогольними напоями та морозивом! До якої із цих двох категорій належить пиво — відповісти на це питання нам у парку не змогли.

Про те, наскільки законно ці тимчасові споруди розміщуються у парку, ми вирішили дізнатися і у представників влади, які так опікуються благоустроєм міста, принаймні, перед об’єктивами відео- та фотокамер.

Спершу звернулися до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району столиці. Саме у нього у так званому землекористуванні перебуває парк. От тільки жодних документів дозвільного характеру, в тому числі на розміщення тимчасових споруд чи малих архітектурних форм, це КП не видає.

Відхрестились від причетності до видачі дозволів  і в Головному управлінні містобудування та архітектури КМДА, і в ГУ контролю за благоустроєм. В останньому на наш інформаційний запит відповіли: «Спеціалістами Головного управління контролю за благоустроєм була здійснена перевірка ТС (МАФ), розміщених у парку імені Тараса Шевченка. В результаті перевірки було встановлено, що вищезазначені ТС (МАФ) розміщені на підставі договорів про сплату пайової участі та довідок про функціональне призначення, виданих Головним управлінням внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення». У телефонній розмові нам пояснили, мовляв, інспектори ретельно стежать за дотриманням власниками цих кіосків правил благоустрою. Якщо знаходять у цій сфері порушення — виносять приписи. А от те, що у тимчасових спорудах торгують не тим, на що отримували дозволи, це, мовляв, не в їхній компетенції. І тут звертатися потрібно до управління внутрішньої торгівлі. Як то кажуть: моя хата скраю, нічого не знаю...

Однак свій запит ми надіслали і в ГУ внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення. Поки чекали на відповідь, знайшли розпорядження КМДА від 28 квітня цього року «Про заходи щодо організації сезонної торгівлі в м. Києві на 2012 рік». У переліку адрес, де дозволили розміщувати тимчасові споруди із продажу безалкогольних напоїв, морозива, плодоовочевої продукції, фруктів тощо, є і «точки», розміщені у парку Шевченка. Виходить, що про спотворення парку-пам’ятки влада не просто в курсі, а й сама його дозволила.

Та чи не перевищили свої повноваження міські чиновники, коли взялися торгівлю тут дозволяти? Адже природно-заповідний фонд країни охороняється законом. І перед тим, як вирішувати долю пам’яток, міським чиновникам варто було б почитати, а що ж у законодавстві про це сказано. Якби вони це зробили, то знайшли б Закон України «Про природно-заповідний фонд України». Відноситься до нього і парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва імені Шевченка. І, знову ж таки, за законом: на землях природно-заповідного фонду забороняється «будь-яка діяльність, яка може негативно впливати на стан природних комплексів та об’єктів чи ж перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням». Пам’ятками ж оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва. І робиться це, зокрема, з метою використання їх в естетичних, виховних, наукових та оздоровчих цілях. От цікаво: продаж пива, як власне і «офіційно дозволених» безалкогольних напоїв у парку Шевченка — це більшою мірою оздоровлення чи ж виховання? А брендовані марками пива намети та парасолі — естетика ще й та!

Та у цій ситуації обурює не тільки те, що дані тимчасові споруди розміщуються в парку-пам’ятці і торгують недозволеною продукцією. А й те, що їх, принаймні на словах, регулярно перевіряють і контролюють усі, хто тільки можуть. Та очевидного порушення — як-от пива замість морозива — не бачать. До того ж, вибачте за можливе невігластво, але чому не можна і ті ж морозиво та слабоалкогольні напої продавати за межами парку? Чи це так принципово перетворювати пам’ятку на базар...

Столичні чиновники регулярно влаштовують показові виступи із знесення нелегальних МАФів, виголошують гучні промови про наведення ладу у місті, і разом із цим самі ж є творцями безладу. Тим часом, згідно зі статтею 10 уже згадуваного закону, громадяни України мають право на участь у здійсненні громадського контролю за охороною заповідних територій та об’єктів. І що важливо — на внесення пропозицій про притягнення до відповідальності винних у порушенні вимог охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Так що, починаємо складати список?

Тим часом у відповідь на наш запит ГУ внутрішньої торгівлі та побутового обслуговування населення відповіло, мовляв, пиво за «Гармонізованою системою опису та кодування товарів» до алкогольних напоїв не відноситься. Відповідно, «обмежити його продаж у правовому полі, без внесення змін до Закону України, не передбачається можливим». Із ініціативою про введення більш жорстких вимог до місця торгівлі алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів Київська міська рада, буцімто, ще у грудні минулого року звернулась до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Але нині питання залишається невирішеним...

P. S. Гнітюче враження складається при підході до метро «Університет», що на бульварі Шевченка. 

МАФи там захопили територію, що доводиться продиратися мало не проїжджою частиною. Із сумом доводиться ще раз згадати обіцянки Попова, уберегти киян і гостей столиці від знахабнілого торгашества. Чи, може, наш міський голова не здатен з цим лихом впоратися або й сам зацікавлений у його існуванні?

У День незалежності, коли до пам’ятника Шевченку клали квіти перші особи держави, більшість кіосків з парку завбачливо прибрали. Щоб ті, мабуть, картинку для камер та настрій керівникам країни не псували. Але нині і МАФи, і пиво в них — на своїх місцях.

Діти, пиво — все змішалося. У парку імені Тараса ШЕВЧЕНКА.

Відпочивати культурно... У парку імені Тараса Шевченка.

МАФи біля метро «Університет».

МАФіозні джунглі на шляху до станції метро «Університет».

 

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.