Як розвиватимуться події в парламенті, які першочергові документи народним обранцям треба розглянути до жовтневих виборів? Чи встигне парламент ухвалити державний бюджет-2013 до листопада і що очікувати країні після перегонів? Про це ми поцікавилися в народних депутатів із різних фракцій.
Працівникам освітньої сфери підвищать соціальний захист
Максим ЛУЦЬКИЙ (Партія регіонів):
— Безперечно, під час найближчої сесії Верховної Ради одне з головних питань — прийняття державного бюджету на наступний рік.
Водночас сьогодні близько 50 проектів законів, що стосуються освітньої політики, перебувають на розгляді у Верховній Раді. Зокрема, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо наповненості та реорганізації дошкільних освітніх установ, про громадську освіту дітей, які досягли п’ятирічного віку, про внесення змін до закону про дошкільну освіту стосовно організації навчально-виховного процесу й виплати компенсації в разі нестачі місць у дитячому садку. 
Ще низка законопроектів стосується соціального захисту працівників освітньої сфери й надання їм виплат і надбавок.
Ці законопроекти вкрай важливі, вони дають змогу підняти нашу дошкільну й середню освіту на вищий рівень і забезпечать гідне життя вчителям і педагогам. Особливо це стосується працівників освіти в сільській місцевості. Порушуватиметься питання пільгового забезпечення їх житлом, надання пільгових кредитів, збільшення матеріальної допомоги молодим фахівцям, підвищення пенсійного забезпечення.
Крім цього, певне навантаження лягає на Кабмін: він повинен працювати над забезпеченням пріоритетності фінансування сільської школи, забезпеченням загальноосвітньої школи підручниками й навчальними посібниками, реалізацією для кожного сільського населеного пункту програми «Шкільний автобус» і стимулюванням припливу молодих кадрів.
Окремий пункт — проведення комп’ютеризації та забезпечення якісного Інтернету в сільській школі. 
Нам також потрібно внести зміни до Податкового, Митного і Бюджетного кодексів, щоб устаткування, яке ввозиться для навчальних цілей, не обкладалося податком.
Українські університети потребують фінансової автономії, щоб зароблені кошти вони могли вільно використовувати на заохочення власних працівників. Нам потрібно зробити так, щоб вищі навчальні заклади могли повноцінно брати участь в європейських грантах не на рівні підрядника або субпідрядника, а на рівні головного виконавця.
Сподіваюся, що передвиборна кампанія, яка йде на повний хід, не вплине на якість прийнятих рішень єдиним законодавчим органом країни.
Ключові питання вирішать після жовтня
Петро СИМОНЕНКО, (КПУ):
— Буржуазні партії розігрують фарси, щоб відволікти людей від сумної реальності: то бійки влаштовують у Верховній Раді, то смішні голодовки навколо питання про мови. Народ розколюють. Що ближче до виборів, то це буде помітніше. Олігархи знову обіцяють «поліпшення». Тому, зрозуміло, відкладуть ухвалення на час після виборів Трудового кодексу, яким прагнуть узаконити 12-годинний робочий день, заборонити профспілкам захищати тих, кого звільняють з роботи. Натомість Компартія України розробила близько трьох десятків законопроектів з усіх принципових питань соціально-економічної політики, які спрямовано на поліпшення життя людей. Олігархічна більшість у Верховній Раді їх постійно відхиляє. Ключові питання ми повинні вирішити після виборів, коли народ скаже своє слово.
Сьогодні економіка в занепаді. 80 відсотків основних фондів зношено. Це означає, що якщо ми не змінимо вектор нашої внутрішньої і зовнішньої політики, то в нашої молоді не буде майбутнього.
Треба націоналізувати саме базові галузі промисловості. Це потрібно, щоб ліквідувати безробіття. Олігархи захопили наші заводи, фабрики. За межі України вони вивезли 167 мільярдів доларів. Націоналізація потрібна, щоб повернути державний контроль над заробітною платою й поліпшити пенсійне забезпечення.
Перший варіант законопроекту про націоналізацію базових галузей ми запропонували ще на початку кризи, коли почалися масові звільнення і невиплати зарплат, але в лютому 2010 року його відхилили.
Ми за те, щоб дати можливість нашим підприємствам працювати.  Нам потрібен державний банк на підтримку промисловості і державний банк на підтримку аграрного сектору.
Сьогодні люди живуть нібито в Україні, але ж насправді працюють на іноземців. Бо ж відсотків 80 товарів, які купуємо, вироблено за кордоном. А це означає, що, працюючи з ранку до вечора, створюємо умови для відкриття робочих місць за межами нашої країни. Українській економіці треба повернути український ринок.
Це ключові питання, які ми повинні вирішити після жовтня цього року.
Парламентарії мають розглянути держбюджет-2013
Ігор ШАРОВ (Народна партія):
— Накопичилося дуже багато важливих законопроектів, запропонованих як Президентом і Кабінетом Міністрів, так і окремими народними депутатами України. Вони стосуються підвищення соціального захисту громадян, ратифікації деяких міждержавних угод, економічного та гуманітарного життя країни.
Комплекс ґрунтовних реформ, запропонованих Президентом, потрібно впроваджувати в найближчі 2—3 роки. Часу залишилося не так і багато. Щось уже зроблено, але ще більше належить зробити. Нагадаю, що на шляху до модернізації країни ми вже ухвалили новий Податковий кодекс, почавши процес зниження податкового тиску на бізнес. За допомогою нової редакції Бюджетного кодексу було посилено фінансову підтримку місцевого самоврядування.
Завдяки пенсійній реформі врятовано від банкрутства Пенсійний фонд. Тривають адміністративна реформа, реформа систем охорони здоров’я та освіти. Парламент є локомотивом цих процесів, депутати ухвалюють відповідні законопроекти, і ми «на марші» завжди оперативно готові виправити помилки або неузгодженості, які іноді трапляються.
Найкращим результатом спільної роботи парламенту, уряду та Президента є і будуть, як правильно сказав Прем’єр-міністр України Микола Азаров, щоденна наполеглива праця, нові дороги, мости, вокзали, школи, дитячі садки, лікарні, перинатальні центри, оптові ринки, елеватори, транспортні термінали...
Фракція Народної партії розуміє, що розроблені главою держави, урядом і парламентаріями антикризові заходи спрямовані на поліпшення життя людей уже сьогодні, тому готові їх розглянути першочергово за пришвидшеною процедурою і підтримати ті кроки, які реально нестимуть людям позитивні зміни.
Не чекайте чогось несподіваного. Події розгортатимуться за класичним сценарієм. Напередодні виборів парламентарії намагатимуться максимально використовувати трибуну Верховної Ради для проведення агітації за себе та за ті політичні сили, представниками яких вони є. Опозиція, як і раніше, відхилятиме будь-які законодавчі ініціативи більшості без власних альтернативних пропозицій лише для того, щоб сподобатися виборцям. 
Виборці мають розуміти, що вже тривалий період опозиційна частина Верховної Ради самоусунулась від парламентської роботи і займається винятково критикою, нічого не пропонуючи. І парламент давно вже діє за принципом: «Хто хоче працювати — той працює». Тобто караван іде...
Вважаю, що після завершення виборчого процесу в країні не буде ніяких екстраординарних подій, хоч би як цього бажали деякі політики. Україна й надалі йтиме шляхом реформ. Розпочнеться новий політичний сезон. Упевнений, що після обрання Верховної Ради України сьомого скликання настане певний організаційний період, а потім почнеться конструктивна робота з прицілом на рік виборів Президента. Переконаний, що в новому парламенті буде сформовано умови і для продовження продуктивної роботи вищого законодавчого органу держави, і також для поліпшення його іміджу на внутрішній і світовій аренах.
Є певна інтрига
Валерій КАМЧАТНИЙ («Реформи заради майбутнього»):
— Протягом всієї одинадцятої сесії парламентарії, кандидати в депутати наступного скликання, намагатимуться максимально використовувати трибуну Верховної Ради як майданчик для своєї передвиборної кампанії.
Це ускладнюватиме роботу. Крім того, порушуватиметься тема легітимності виборів. Буде низка емоційних заяв, приміром, з приводу того, що Тимошенко, Луценка і Кармазіна не зареєстрували кандидатами.
Головне питання останньої сесії — ухвалення бюджету. В середині вересня уряд внесе до парламенту проект головного фінансового документа. І справа честі народних обранців шостого скликання — не залишити кошторис напризволяще, а зробити все, щоб країна рухалася вперед.
Але тут є певна інтрига. Швидше за все, наша група підтримає бюджет, а ось комуністи — за деякими відомостями — не підтримуватимуть. Та й деякі депутати, які не знайшли себе у виборчих партійних списках, втратять цікавість до роботи у Верховній Раді. Отже, голосування буде складне. Водночас провладні фракції намагатимуться ініціювати законопроекти щодо соціальних ініціатив Президента.
Крім того, нагадаю, глава держави пообіцяв, що 27 вересня народні депутати розглянуть національну програму щодо розвитку української мови. Але це не пленарний тиждень. Одне слово, доведеться напружено, понадпланово працювати аж до самих виборів.
І сподіваюся, що після них уряду — навіть з огляду на кризові явища у світі — вдасться утримати економічну стабільність. Буде важко, але це справа честі.
Позитивні зрушення не очікуються?
Юрій КЛЮЧКОВСЬКИЙ («НУ—НС»):
— Від наступної сесії не очікую чогось доброго. На якісь позитивні зрушення, ухвалення державотворчих законів не сподіваюся. Дай Боже, щоб заключна сесія цієї Верховної Ради пройшла без негативних наслідків.
Законопроект про державний бюджет має бути подано на розгляд парламенту до 15 вересня, а прийнято загалом до першого грудня, тобто після виборів народних депутатів. То яка Верховна Рада його ухвалюватиме? Кошторис країни не може бути перехідним. Якщо будуть спроби протягнути його через цей парламент, то відомо який він буде. Тому на щось позитивне в цьому питанні теж сподіватися не можна.
Я не знаю, хто може повірити, що загальнодержавна програма розвитку української мови існуватиме. Після того, коли всі телерадіокомпанії переходять на російську, ми говоримо про цю програму. Це блюзнірство, знущання над здоровим глуздом. Ми вже внесли зміни до Господарського, Цивільного кодексів та Кодексу адміністративного судочинства (автор закону народний депутат від Партії регіонів Сергій Ківалов), які дають змогу здійснювати судочинство не державною мовою. Це вже підписано Президентом. Що ще розвивати після цього?
Трудове законодавство ще більше адаптують до ринкових умов
Михайло ВОЛИНЕЦЬ («БЮТ-«Батьківщина»):
— Більшість намагатиметься провести вигідні владі законодавчі ініціативи. Крім того, протягуватимуть популістські закони.
Думаю, що на цій сесії законопроект про державний бюджет буде прийнято в першому читанні, а остаточно його затвердять після виборів народних депутатів. Але, на моє глибоке переконання, після парламентських перегонів кошторис буде зовсім інший порівняно з першим читанням. Також буде внесено зміни до цьогорічного бюджету стосовно виборчих кампаній.
Крім того, «БЮТ-«Батьківщина» докладе максимум зусиль, щоб не допустити прийняття нового Трудового кодексу, яким передбачено рабство для людей найманої праці. Нині маємо непогане законодавство, повністю адаптоване до ринкових умов, оскільки внесено дуже багато змін до чинного Кодексу законів про працю. Якщо більшість ухвалить новий кодекс, суди отримають можливість виносити законне рішення на користь роботодавців, органів влади, що, звісно, не влаштовуватиме людей найманої праці. А ще намагатимемося внести зміни до закону про оплату праці.
Також слід зауважити, що закон про престижність шахтарської праці, який прийнято ще за часів попереднього уряду, не виконується в повному обсязі. Зокрема, не збільшено на третину тарифні ставки, що істотно впливає на підвищення зарплати шахтарям, не надаються кредити, земельні ділянки тощо. Нещодавно народний депутат від Партії регіонів Олександр Стоян сказав, що буде внесено зміни до закону про підвищення престижності шахтарської праці. Я не знаю, що він мав на увазі. Адже зміни щодо надання компенсації шахтарям у користуванні електроенергією і газом заблоковано регіоналами. Це, зокрема, законопроект за моїм авторством, а також законодавчі ініціативи народних депутатів Віктора Турманова, Євгенія Волинця. Можливо, перед виборами якомусь із проектів дадуть зелене світло.
 
Основні акценти
 
Державний бюджет-2013.
Трудове законодавство.
Соціальні ініціативи Президента.
Мовне законодавство.