Україна потребує комплексної і чіткої концепції майбутнього. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи на конференціях вчителів у Баранівському, Новоград-Волинському та Червоноармійському районах Житомирської області.

Наша країна, підкреслив керівник парламенту, є і буде, і вона значно краща від того іміджу, котрий створено всередині країни та за її межами. Водночас, зазначив він, сьогодні повністю вичерпано напрацювання попередніх поколінь, попередня основа, за рахунок якої переважно вибудовувалася Україна ввесь цей час. «Наша країна опинилася на півдорозі: між своїм минулим, від якого вона відірвалася, і майбутнім, до якого все не наважується йти», — сказав В. Литвин.

«Системним дефектом» українського існування Голова Верховної Ради назвав «ігнорування загальноприйнятих показників якості» — тривалості життя, якості освіти та охорони здоров’я, рівня доходів, середовища проживання. Очевидний провал, за його словами, — стрімке зростання соціальної нерівності.

З огляду на сказане вище, він заявив, що Україна потребує комплексної і чіткої концепції майбутнього та наголосив на важливості відповідальності. «Завдання із завдань — пов’язати суверенітет з якістю життя на основі належного рівня державного управління і гармонізації особистих свобод зі свободою країни», — вважає В. Литвин.

На переконання керівника парламенту, в основу подальшого розвитку країни належить покласти правильно сформований особистий інтерес кожної людини. «А взагалі нашою національною ідеєю на теперішній час мала б стати теза: збереження українського народу в широкому вимірі цього слова, створення умов для забезпечення добробуту кожного як неодмінної передумови добробуту всіх», — зазначив він.

Найкращою мотивацією для людини, зауважив Голова Верховної Ради, є її власні прагнення та інтереси, які належить навчитися вписувати в державну канву, а не навпаки. У свою чергу необхідно збудити в людей інтерес до успішного життя, показати нові можливості, потіснивши загальне збайдужіння, конформізм і тотальний патерналізм, сказав керівник парламенту.

Підняти престиж вчителя

Голова Верховної Ради наголосив: освітня сфера визначає стан самопочуття суспільства і країни, є інтелектуальною основою та колективною совістю народу.

Керівник парламенту зазначив, що далеко за непростих нинішніх умов та обставин учительство утримує свій суспільний авторитет, виступає солідною гарантійною основою стабільності в державі.

Зважаючи на це, В. Литвин бачить необхідність вивести педагогічні конференції за межі їх усталеного сприйняття, як мінімум, подивитися на освітянські питання в контексті завдань розвитку України. Тоді чіткіше буде їх сприйняття, зрозумілішим стане покликання школи в загальному житті країни, процесах, що відбуваються у світі.

Такі конференції, на його думку, є пропозицією до формату діалогу, який конче потрібен на нинішньому етапі нашого існування, потрібен вже навіть для того, щоб не допустити конфронтації між владою та активною частиною громадян.

«Сьогодні вкрай необхідне широке стратегічне відчуття і бачення історичних процесів. Адже ми не знаємо, що чекає нас попереду і навіть не можемо бути впевнені в тому, що рухаємося від меншої стабільності до більшої передбачуваності», — додав він.

В. Литвин заявив, що система освіти, як, утім, і охорона здоров’я, сьогодні повинна бути одним із найперших реальних пріоритетів держави. За його словами, нині людство поставлене перед необхідністю вироблення переважно інтелектуального продукту на основі інновацій та технологій. Водночас, зауважив керівник парламенту, поширення новітніх технологій обертається тим, що, з одного боку, доводиться витрачати дедалі більше на освіту для забезпечення поступу і конкурентоспроможності, з другого — тим, що ґрунтовна освіта втрачає якісний характер. «Потреба у знаннях різко впала. Зміщуються оціночні планки і стандарти. Доводиться констатувати посилення таких процесів і явищ, як інфляція освіти і знецінення освіти», — сказав він.

У цьому контексті В. Литвин зазначив, що нині вища школа стає дедалі більше схожою на середню і за масовістю, і за рівнем підготовки, і багато в чому виконує її роль у процесі соціалізації. «Не кажу вже про далеку від досконалості практику оцінювання знань абітурієнтів, яка нівелює загальні зусилля педколективів, про надмір вишів посереднього і нижчого рівнів, котрі постали з учорашніх сірих профтехучилищ, про практику навчання на комерційній основі, яка часто-густо зводиться до вистоювання за дипломом за відповідну оплату», — додав він.

Тому, за словами Голови Верховної Ради, пріоритетними для держави мають стати питання фінансового забезпечення школи та піднесення престижу вчителя та педагога, включаючи вузівського викладача. «Мова не про пільги та привілеї, котрі законами начебто гарантовані, а на практиці не діють. Їх варто завести в заробітну плату, розмір якої й буде виміром розуміння державою місця та ролі вчителя», — сказав керівник парламенту.

Пріоритетною, на його думку, також має стати підготовка вчителя, яка має здійснюватися тільки через державне замовлення. А вища педагогічна школа, класичні університети та наука повинні зосередити увагу на принципово нових засадах організації навчально-методичного процесу.

«За нинішніх умов, коли вчитель вже не є головним носієм інформації, потрібно дати відповідь на ключову проблему: учитель покликаний вчити знань чи розуміння. Давати якнайповніший обсяг інформації чи формувати розум, що розвивається, — сказав Голова Верховної Ради. — Відповідь для мене очевидна: завдання вчителя сьогодні — навчити своїх вихованців вчитися».

В. Литвин підкреслив, що пріоритетність освіти диктується її зростаючою роллю у продукуванні культури, створенні і розповсюдженні смислів та символів як основи ідеологічних суспільних засад, що є надзвичайно важливим для України.

Керівник парламенту також наголосив на важливості відтворення на засадах нових реалій системи виховної роботи. У цьому контексті він заявив про необхідність вироблення сучасної концепції патріотизму, зазначивши, що українська історія може і повинна бути потужним політичним ресурсом розвитку країни, мобілізаційним стимулом, джерелом гордості за свій народ.

В. Литвин заявив, що нині в державі є розуміння того, що позиція, роль та місце вчителя визначать позитивне майбутнє України.

Боротися за, а не проти

За словами Голови Верховної Ради, вибори є політичними можливостями і ризиками одночасно, і сьогодні їх необхідно розглядати як визначальний шанс для країни і народу, як можливість подолати безвихідність українських політичних дискурсів, що зазвичай зводяться до пошуку ворогів. Через класовий принцип «хто не з нами, той проти нас», наголосив В. Литвин, країна продовжує балансувати на межі протистоянь.

«Ми навчилися і вміємо боротися проти. Належить навчитися боротися за, а також виробити й задіяти механізми та інститути, які стримують і попереджають, а не провокують ворожнечу», — заявив керівник парламенту.

Крім того, він наголосив, що Україна, перебуваючи на стикові європейської та азійської цивілізацій, розвивалась європейським шляхом, а отже, належить до Європи. Тому, за його словами, головне питання нині — як практично реалізувати європейський вибір, ураховуючи наш сукупний історичний досвід і психологію багатьох людей.

В. Литвин зауважив, що слід не ідеалізувати Європу, а бачити її переваги, насамперед волю до раціонального облаштування життя, і результати. «Україна не може залишатися європейцем, що постійно запізнюється, — зазначив керівник парламенту. — Не випасти з Європи і мати гарні стосунки з Росією — це неодмінні передумови успішної України».

ЦИФРИ

В освітній сфері задіяно 884 тисячі вихователів, учителів та викладачів. Вона охоплює вихованням і навчанням 8 мільйонів 400 тисяч дітей та молоді, на неї припадає 6,6 відсотка від ВВП країни, тобто понад 92 мільярди гривень зведеного державного бюджету на 2012 рік.

ДОСЛІВНО

Голова Верховної Ради Володимир ЛИТВИН:

«Україна потребує широкого консенсусу на всіх рівнях. Потребує розуміння викликів доби й усвідомлення того, що якщо в найближчі два-три роки не буде проведено комплекс запропонованих Президентом глибоких і складних реформ в економічній, соціальній і політичних сферах, пристойного майбутнього український народ не матиме».

Прес-служба Верховної Ради України.

Учасників конференції вітають вихованці дошкільного навчального закладу №4 «Сонечко».

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.