Паркан від чуми

Оскільки збудник недуги може передаватися не тільки через воду та заражений комбікорм, а й через напівфабрикати та готові продукти зі свинини, комісія також наклала заборону на згодовування тваринам у підсобних господарствах відходів з їдалень виправних закладів, військових частин, курортних оздоровниць. Крім того, місцевих мисливців просять повідомляти про кожен випадок загибелі диких свиней, а свиноферми переводять на роботу в закритому режимі. Це означає, що навколо кожного такого об’єкта власники повинні звести огорожу, що перешкоджала б проникненню туди пацюків та інших рознощиків недуги, а для працівників забезпечили можливість прати спецодяг, щоб взагалі не виносити його за межі підприємства. Проте немає гарантії, що навіть надзвичайні приписи у надзвичайній ситуації сумлінно виконуватимуться — у нас в поширенні хвороб серед домашніх тварин частіше винні саме люди. А не свині чи ті самі кури, як було недавно з пташиним грипом.

— На Херсонщині працюють 58 свиноферм, але щонайменше п’ять з них є невеличкими підприємствами — перебудовані корівники ще радянських часів. Там часто-густо відсутня огорожа, а про встановлення машинки для прання спецодягу працівникам залишається тільки мріяти, — каже заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в області Олександр Криничний. — Виконання рішення надзвичайної протиепізоотичної комісії потребуватиме від господарів таких об’єктів додаткових витрат — адже ні будівництво огорож, ні придбання побутової техніки держава з бюджету не фінансує. За невиконання рішення надзвичайної протиепізоотичної комісії керівників таких підприємств можна хіба що оштрафувати на доволі невеличку суму, та передати матеріали до прокуратури. Але остання порушує кримінальні справи чи вживає інших заходів реагування тільки в тому разі, якщо відбувся падіж худоби і можна визначити конкретні суми завданої шкоди. У випадку з африканською чумою після початку падежу вже жодні кримінальні справи не допоможуть.

Хто звістку про спалах абсолютно безпечного для людей і смертельного для тварин певного виду хвороби сприйняв вкрай серйозно, то це мешканці сіл на адміністративному кордоні Запорізької та Херсонської областей. Не дуже вірячи в ефективність комплексу профілактичних заходів (адже вакцини від африканської чуми свиней у світі ще немає), власники одного-двох кабанців з індивідуальних господарств або намагаються їх продати, або достроково пускають під ніж, і ще до холодів влаштовують заготівлю сала та м’яса. Люди розмірковують просто: звичайно, за знищених тварин держава обіцяє компенсацію, але не факт, що вона відповідатиме ринковій вартості свині. І до того ж ще невідомо, коли гроші взагалі дійдуть до кожного власника тварини — у разі виникнення епідемії їх отримувачів може бути значно більше, аніж після обмеженого спалаху африканської чуми свиней у Комишуватці. Та й обіцянки, як відомо, до родинного столу не подаси.

А от городяни на півдні України побоюються, що «профілактичне» вирізування свиней навіть у тому разі, коли чума за межі краю не ступить, призведе до зменшення поголів’я та чергового стрибка цін на м’ясо. Хоча навряд чи й за таких умов на ринку виникне його дефіцит. Адже «нішу» миттєво заповнять постачальники імпортної продукції: Херсонщина вже давно перетворилася на великого імпортера м’яса свиней та свійської птиці.

Херсонська область.