І нова зустріч була добрим знаком

Футбол. Ліга чемпіонів. Раунд плей-оф. Перші матчі. 21 серпня. «Спартак» (Росія, Москва) — «Фенербахче» (Туреччина, Стамбул). 2:1. «Базель» (Швейцарія) — «Клуж» (Румунія). 1:2. «Гельсінгборг» (Швеція) — «Селтік» (Шотландія, Глазго). 0:2. «Копенгаген» (Данія) — «Лілль» (Франція). 1:0.

«Боруссія» (Німеччина, Менхенгладбах) — «Динамо» (Україна, Київ). 1:3. Голи: Рінг, 13, Михалик, 28, Ярмоленко, 36, де Йонг, 81 (у власні ворота).

«Боруссія»: тер Штеген, Янтшке, Штранцль, Домінгес, Дамс, Рінг (Геррманн, 69), Нордтвейт (Чичжерчі, 75), Аранго, Джака, де Йонг, де Камарго (Ганке, 69). Тренер — Люсьєн Фавр.

«Динамо»: Коваль, Данило Сілва, Михалик, Бетао, Тайво, Велозу, Гармаш, Ярмоленко, Кранчар (Вукоєвич, 65), Нінкович (Рафаель, 78), Ідейє (Мехмеді, 90+4). Тренер — Юрій Сьомін.

Рефері — Педру Проенса (Португалія).

Менхенгладбах. «Боруссія-Парк». 45 075 глядачів. 24 градуси.

У попередньому репортажі з Німеччини я пригадав, як 35 років тому в Києві розмовляв з Берті Фогтсом, знаменитим тоді гравцем «Боруссії» (Менхенгладбах) і збірної ФРН. І буває ж таке: коли група українських журналістів прибула на стадіон суперників «Динамо», то ми зіткнулися... із Фогтсом, котрий прямував на матч із своїм дорослим сином (копія тата). Таке може лише приснитися.

Привіталися. Звичайно, він мене не впізнав. І дивуватися тут не варто, бо ціле життя минуло з того нашого київського побачення. Але, те, що в нього в готелі «Київ» брав інтерв’ю український журналіст, Берті пригадав. Тепло поплескав мене по плечу, потис руку і побажав успіхів. І ми з ним жартома домовилися зустрітися ще через 35 років...

Тоді «Динамо» наступного дня, як відомо, виграло — 1:0. Подумав: можливо, і нова зустріч з Берті — також якийсь добрий знак. Але динамівці перевершили всякі сподівання, здобувши таку переконливу перемогу.

Ну, а тепер, власне, про сам поєдинок. Зрозуміло, що суперники почали його з розвідки. І що цікаво, «Боруссія», котра проводила лише другий матч у нинішньому сезоні (перший зіграла минулої суботи в турнірі кубка Німеччини), ні в чому не поступалася киянам: ані в зіграності, ані в рішучості. Нагадаю, що для нашого клубу це був уже дев’ятий поєдинок (шість — у чемпіонаті і два — в Лізі чемпіонів).

Підтримувана палкими прихильниками, команда господарів прагнула забити швидкий гол. І це їй вдалося не без допомоги київських оборонців. Аранго зробив діагональну передачу з лівого флангу на Рінга, котрий спокійно прийняв м’яча в карному майданчику, прибрав Сілву і пробив у нижній кут воріт — Коваль врятувати становище не зміг.

Це були нелегкі хвилини для «Динамо». Але команда вистояла і заходилася організовувати контргру. І тут на добре слово заслуговує Михалик, котрий взяв відповідальність на себе під час розіграшу кутового, і, коли м’яч відскочив до нього, потужно і влучно пробив метрів з двадцяти.

Стало трохи легше, але не варто було скидати оберти. Динамівці не поспішали, але й за оборонним муром не ховалися. Навпаки, вони постійно шукали свого шансу. І таки знайшли. Гармаш у центрі поля випередив Джаку і, не зволікаючи, виклав точнісіньку передачу праворуч у розріз на Ярмоленка. А той, як і Михалик, взяв на себе відповідальність, без особливих перешкод увійшов до карного майданчика суперника, розхитав оборонця Домінгеса і ефектно забив другого м’яча.

Господарі не здавалися і намагалися попсувати нашим нерви. Але нічого у них не вийшло. Перший тайм так і завершився.

Після перерви кияни поступово перейшли на оборонний варіант, прагнучи зберегти рахунок. Інколи дозволяли німецькій команді спокійно розігрувати комбінації біля своїх воріт, і її гравці завдавали небезпечних ударів. То були дуже нервові ситуації. Одного разу динамівців врятував Коваль, котрий у польоті відбив на кутовий сильний удар Аранго під поперечину.

Однак, як з’ясувалося, така тактика принесла користь українському клубу, котрий зрештою збільшив рахунок. Велозу зі штрафного зробив відмінну передачу на ближню стійку. На м’яч пішли Тайво та Ідейє, але їх випередив де Йонг і відправив м’яча... в сітку власних воріт. Усе, питання про переможця в поєдинку відпало.

— Хочу привітати всіх з перемогою: вболівальників, команду, — сказав на післяматчевій прес-конференції Юрій Сьомін. — Матч для нас починався напрочуд складно, ми нервували, пропустили. Але завдяки блискучому удару Михалика настрій наш значно поліпшився. У другому таймі змушені були трохи відійти назад. Але намагалися відповісти гострими контрдіями. Якщо відверто, то в перемогу повірив, коли пролунав фінальний свисток. Пішов у роздягальню і подякував хлопцям за самовідданість, бойовитість. Вони просто молодці.

— У чому причина неучасті у поєдинку Олега Гусєва?

— Він здоровий. Але у нас команда складається з 22-ох гравців. І в стартовому складі опиняються найсильніші на момент зустрічі.

— Чи почуваєтеся сьогодні щасливою людиною?

— Я завжди радію перемогам. А сьогодні особливо, бо здолали команду, котра є однією з найсильніших у Бундеслізі. До речі, вона тричі обіграли «Баварію» минулого сезону. Сьогодні тут була особлива атмосфера. Трибуни несамовито підтримували своїх. І вигравати за таких обставин особливо приємно.

— Чого очікуєте від матчу у Києві?

— Перед ним ми маємо ще провести зустріч чемпіонату України проти «Чорноморця». І після неї спеціально готуватимемося до поєдинку із «Боруссією». Сподіваюся, що НСК «Олімпійський» буде також заповнений вщерть, і ми матимемо солідну підтримку...

Спортивний директор «Боруссії» Макс Еберль сказав, що для його футболістів це був відмінний міжнародний досвід, бо вони змагалися з командою, котра грала серцем.

Наставник менхенгладбахців Люсьєн Фавр, попри результат, спілкувався з журналістами інтелігентно, відповідав вичерпно:

— Я надто розчарований і засмучений. Адже ми почали дуже добре, забили красивий гол. А потім почалися помилки. Пропустили м’яч після рикошету. Потім помилилися в центрі поля і нам забив Ярмоленко, котрого вважаю висококласним форвардом. У другому таймі ми більше володіли м’ячем, намагалися грати гостро. Але все нанівець звів третій пропущений м’яч після удару знаного майстра Велозу, котрому допоміг завершити справу наш Люк де Йонг.

— Чи є в «Борусії» шанси на вихід до групового турніру?

— У футболі все можливе. Але я поки не думаю про матч у Києві.

Сказав нам кілька слів і президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс:

— Ми активно попрацювали на трансферному ринку, тепер у нас багато добрих виконавців. Але ми з Юрієм Сьоміним, либонь, і не сподівалися, що всі вони одразу впишуться в командну гру. Ансамбль створюється не за місяць—два. А сьогодні ми здобули важливу перевагу. Красива гра без результату нічого не варта. Перед нами стоїть завдання потрапити до групового турніру Ліги чемпіонів. У Менхенгладбаху ми зробили перший крок до мети, а вдома повинні закріпити перевагу. Цього чекають наші вболівальники, яким ми давно заборгували цей турнір...

Менхенгладбах—Київ.