«Червоні», «петлюрівці», «білі» на вулицях старовинного Кам’янця-Подільського 24 серпня його мешканців не дуже дивуватимуть, адже ці персонажі включені до святкування Дня незалежності України вже другий рік поспіль як учасники міжнародного фестивалю військово-історичної реконструкції «Остання столиця». У добу УНР місто було тимчасовою й останньою столицею Української держави, тож реконструктори вирішили відтворити події того буремного часу. На Троїцькій площі, за міською Ратушею ітимуть бої. 
Наступного дня групи трьох «армій» представлятимуть маневри піших взводів у Старій фортеці та Новому замку, а в каньйоні річки Смотрич відбудеться тактична гра. Цьогоріч кількість бажаючих, що подали заявки до участі, зросла удвічі, це 165 осіб із України, Польщі, Росії та Білорусі. Міська влада виступить у ролі інтенданта та профінансує їх приїзд, перебування і навіть забезпечення набоями на суму 60 тисяч гривень. «Наша мета — відтворити минуле якомога докладніше й точніше», — каже заступник міського голови Василь Сукач.
У багатьох кам’янчан, однак, при словах «Остання столиця» виникає і розчарування: торік під цією назвою пройшло дві події, які, на жаль, чомусь відбувалися не в рамках єдиного заходу: фестиваль реконструкторів, яким опікувалася влада, та фестиваль військово-патріотичної пісні — від «опозиції». І те, й інше тоді отримало високі оцінки глядачів. Вислуховуючи численні питання щодо єднання навколо знакового й унікального туристичного продукту, влада декларувала співпрацю, та слова залишилися словами. Керівник громадсько-політичного руху «Гідність» Олег Демчук запевняє, що з самого початку реконструкція та пісенна програма планувались як єдине ціле. Голова міського товариства «Просвіта» В’ячеслав Полятинчук нарікає: «Днями своїм листом міський голова чомусь заборонив проводити пісенну «Столицю-2012» у Домініканському провулку, що торік прислужився нам як чудовий зал просто неба. У пошуках виходу ми знайшли підтримку багатьох місцевих патріотів і дійшли рішення провести фестиваль на території церкви святого Йосафата. Не сумніваюся, що послухати Тараса Компаніченка з Києва, бандуриста Ярослава Криська зі Львова, барда Віктора Цимбалюка з Хмельницького та інших прийде багато людей».
Фото Петра Ігнатьєва.