Експерт «Голосу України»: Олексій АнтиповиЧ (на знімку) — директор соціологічної групи «Рейтинг». Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «соціолог». 2000—2007 рр. — керівник центру вивчення громадської думки «Соціоінформ». З 2008 року — керівник соціологічної групи «Рейтинг».

Хто готовий продати свій голос. Перш за все, це люди, які вважають, що від них нічого не залежить, що голоси порахують, як захочуть. Якщо додати тих, хто сам готовий голосувати за надбавку до стипендії, кілограм крупи чи подарунок, це й буде портрет середньостатистичного українця.

Частково це вимушені кроки через неспроможність задовольнити свої потреби, а також жага до легких грошей. Громадяни, які згодні заробити  в такий спосіб, розсіяні по всій території України. Підкуп невеликої частки виборців в усіх регіонах є надто складним і не може суттєво вплинути на результат. До того ж українці давно беруть гроші та продукти, але голоси не віддають.

В Інтернеті є оголошення про купівлю-продаж голосів за кілька сотень гривень. Але нині підкуп не є масовим явищем. За результатами опитування «Вибори-2012: громадська думка населення України», проведеного аналітичним Центром ім. О. Разумкова, 11% українців ставляться до продажу свого голосу цілком позитивно. 2% громадян готові продатися за будь-яку ціну, 8% — якщо ціна влаштує. Лише 4% населення зголосилося проголосувати за кандидата, який роздає «допомогу» — продуктові набори, ліки тощо. 32% не проти взяти «допомогу», але вважають, що на їхній вибір це не вплине.

Вступ до партії за гроші. Імовірна причина цього — неспроможність багатьох студентів знайти роботу за спеціальністю. Натомість люди бачать достаток правлячих кіл. Молодь хоче жити так само й готова працювати на партії у період виборчої кампанії — як разовий заробіток, а далі, приєднавшись до політичних груп, отримувати кар’єрні перспективи.

Бракує переконань? Брак власних політичних уподобань і переконань молоді — наслідок зневіри в політиках. Люди мало довіряють обіцянкам і хочуть бачити вже зроблене. Найбільше розчарованих нинішнім станом держави — на Донбасі, півдні та сході України. За результатами дослідження, проведеного моєю соціологічною групою в липні 2012, саме в цих регіонах найбільше людей, які не хочуть брати участі у виборах, і тих, хто ще не визначився, за кого голосувати.

Що потрібно молоді. Змінити пасивне ставлення молодих людей до виборів може поява соціальних ліфтів до кар’єри в політиці. У нас це може собі дозволити лише молода людина зі зв’язками та грошима. Решта не відчувають, що впливають власною громадянською позицією хоча б на локальні ситуації. Якби молода людина, працюючи в громадській організації, відстоюючи інтереси товариства, могла без великого капіталу чи протекції увійти до законодавчої або виконавчої влади, це перестало б бути закритим клубом для обраних. Натомість відбувалася б постійна зміна еліт.

Спілкувалася Аліна КУЧЕРЕНКО.