Епоха Фогтса — то вже історія

Футбол. Навіть не віриться, що минуло вже 35-років з того моменту, коли «Динамо» (Київ) і «Боруссія» з Менхенгладбаха (чинні тоді чемпіони СРСР і Німеччини) зустрічалися у півфіналі Кубка європейських чемпіонів. Здається, це було вчора, коли разом із оборонцем німецької команди, знаменитим Берті Фогтсом на прізвисько Тер’єр ми сиділи в холі столичного готелю «Київ».

І розповідав він мені тоді досить охоче не тільки про футбол, збірну Німеччини, у складі якої 1972 року став чемпіон Європи, а 1974-го виграв «золото» чемпіонату світу, а й про захоплення автоспортом (друг у нього був багаторазовим чемпіоном ФРН з ралі), улюблений автомобіль «Порше» і свою найбільшу прив’язаність у тодішньому житті — маленьку племінницю. На той момент він був старим холостяком.

А наступного вечора на переповненому столичному Республіканському стадіоні динамівці виграли у дуже важкому і напруженому матчі у команди Фогтса — 1:0. Єдиний м’яч тоді на 71-й хвилині велетенському на зріст воротареві гостей Волфгангу Кнайбу головою після флангової передачі Леоніда Буряка забив Володимир Онищенко.

За два тижні у ФРН гра складалася для киян набагато легше. Здавалося, нічого не передвіщало катастрофи. Адже динамівці за добором гравців не поступалися супернику, а командним класом переважали німців. Та от парадокс: на «Рейнштадіоні» у Дюссельдорфі наші поступилися — 0:2. Обидва м’ячі вони пропустили через прикрі індивідуальні помилки, зупинившися за крок до фіналу.

Лідер атак німецького клубу білявий данський малюк (зріст — 165 см) Алан Сімонсен, котрий 1977 року став володарем «Золотого м’яча» як найкращий футболіст Європи, тоді нам не забив. Це за нього зробили інші: Райнер Бонгоф в першому таймі реалізував пенальті, а за вісім хвилин до кінця матчу вирішального удару завдав Ганс-Юрген Вітткамп.

І от минуло стільки часу — ціла вічність. Фогтс, завершивши кар’єру гравця, перейшов на тренерську роботу. Очолював «Байєр» з Леверкузена, але більше працював з національними збірними — Німеччини, Кувейту, Шотландії, Нігерії, Азербайджану (її очолює тепер). І досить успішно: скажімо, національну команду Німеччини 1996 року привів до перемоги на чемпіонаті Європи в Англії...

А тоді, три з половиною десятиліття тому, «Боруссія» з Менхенгладбаха, очолювана Удо Латеком, здолавши динамівський бар’єр, у фіналі з тріском програла «Ліверпулю» — 1:3. Хоча 1975-го і 1979 років менхенгладбахці вигравали Кубок УЄФА. Втім, епоха Фогтса і його іменитого клубу — то вже історія...

А сьогодні — нове побачення згаданих команд. Перший матч раунду плей-оф між ними відбудеться в Менхенгладбаху на стадіоні «Боруссія Парк» (вміщує 50 067 глядачів). З його полем вчора познайомилися на вечірньому тренуванні динамівці. Перед годинним заняттям відбулася прес-конференція Юрія Сьоміна. Представники ЗМІ дізналися про останні новини з команди, стан і готовність футболістів.

І команда, і журналісти мешкають у Дюссельдорфі. Погода тут цілком літня. Учора навіть було плюс 29, сьогодні — 26 градусів, але обіцяють невеликий дощик. Футболісти з обслуговувальним персоналом розмістилися в готелі «Хайятт», ЗМІ — в готелі «Мелеліа». Звичайно, в ці останні години перед поєдинком багато говориться про шанси суперників, робляться прогнози. Зокрема, фахівці сходяться на тому, що буде гостре протистояння. І немає сумніву, що нам в суперники дістався непростий і дуже кваліфікований клуб, адже чемпіонат Німеччини — один із найсильніших у світі.

І наостанок: телетрансляцію з Менхенгладбаха наживу вестиме ТРК «Україна». Її початок — о 21:30 за київським часом.