Після довгого засушливого періоду небо наче прорвало. Минулого тижня лило не перестаючи. І не лише в Києві. Ще недавно очікуваний дощ на ланах, комбайнам, які вийшли збирати завчасно дозрілий від спеки соняшник, тепер на заваді. Аграріям доводиться зазнавати додаткових витрат, щоб досушити намолочене насіння. А це, врешті-решт, призводить до здороження готової продукції.
У столиці також задощило. Хоча не можна сказати, що зливи були такими вже страшними. Але система стоків давала збої. У результаті окремі вулиці перетворилися на повноводні ріки, разом із підтопленими машинами ними пересувалися надувні човни, на яких евакуювали офісних працівників.
А в четвер (сама була свідком) нетривалий дощ заблокував пішохідні підходи та підземні переходи до станції метро «Позняки». Потенційні пасажири змушені були добиратися до метро по проїжджій частині автотраси. Також через суцільні дощові потоки на хаос перетворилися довколишні вулиці.
Треба сказати, на ці негаразди «Київавтодор» відреагував оперативно. Прес-конференцією, на якій повідомили, що для ремонту всієї системи водних стоків столиці, щоб Київ не затопило, потрібно всього виділити близько 2,6 мільярда гривень. Але насамперед — 600 мільйонів, щоб полагодити колектори. Тож, шановні платники податків, щоб не плавати, доведеться платити. Експерти попереджають, що під час масштабного паводка в Києві, окрім Позняків, топитиме Оболонь, Русанівку та Осокорки.
Ще кілька слів про столичні дороги. Реконструкція їх стає для чиновників золотою справою. Знаменитий проспект Бажана, котрий кілька місяців готували до Євро-2012, щоб не соромно було везти футбольних фанатів з аеропорту «Бориспіль» до центру міста, ремонтуватимуть знову. Тепер нам пояснюють: полотно, реставрація якого виконувалася, мовляв, за новими технологіями, не витримало спеки. Не треба, буцімто, було проганяти в цей період дорогою великогабаритний транспорт. А тепер машини взяли, та й утворили колійність, і частково зруйнували шар покриття. Що стосується відремонтованих доріг, то в мене є краща пропозиція, яку навряд чи в «Автодорі» підтримають: може, нам взагалі автівки на них не випускати?
Але повернімося до врожайної теми. Минулого тижня Держстат оприлюднив дані про зовнішню торгівлю України за перше півріччя. З’ясувалося, за наші успіхи на цій ниві, здебільшого, треба завдячувати аграрному сектору. Хоча негативне сальдо за цей період зросло до 7,2 мільярда доларів. Тобто ми експортували товарів майже на 33,7 млрд., а імпортували — на близько 40,9 млрд. Цифри не радують. Адже, щоб купити за кордоном пральну машину, мобілку, апельсини й головне — газ у Росії, то треба для цього заробити валюту. Тобто спочатку самим щось туди продати. Відтак така величезна прогалина у вигляді негативного сальдо вітчизняній економіці не на користь. Його зростання такими темпами в підсумку може призвести до того, що думатимемо, де знайти валюту, щоб розраховуватися за газ, і Нацбанк гарячково почне вишукувати шляхи, як обмежити її вивезення за кордон. Небезпека й у тому, що дефіцит валюти може викликати знецінення гривні. Треба сказати, що перспективи тут невтішні. Адже немало — а саме 9,2 мільярда доларів — країна заробила, продаючи за кордон продукцію АПК. Зокрема, продукції рослинництва вивезли ледь не на 4 млрд. Але хто б там що під вибори казав, урожай зернових нині буде гіршим за минулорічний. Тож і реалізувати хлібних культур за межі країни зможемо не так багато.
Варто зазначити, постачаємо ми за межі держави здебільшого не готову продукцію, а сировину: метал, вугілля, сірку. І від цього приводу також варто непокоїтися.
Між іншим, наші співгромадяни купують валюту дедалі активніше. Чи то в прогнозовану урядом стабільність не вірять, чи то вплинула передвиборча певна невизначеність. У Нацбанку щодо цього — своє пояснення. Мовляв, не варто турбуватися, бо ж — сезон відпусток, отже, народ активно купує долари та євро для відпочинку за кордоном.
До речі, маю інформацію для допитливих. Хоча жнива ще тривають, але вже нині з великою ймовірністю можна прогнозувати, скільки цьогоріч зберемо. Є одна метода підрахунків, яка не дасть схибити. Минулого тижня на офіційному рівні було окреслено ситуацію: урожай зерна хоча й буде на 10—11 мільйонів тонн нижчим від торішнього, проте увійде до трійки найкращих за останні 20 років. Зважаючи на те, що, за офіційними даними, в 2011 р. зернових та зернобобових було зібрано 56,7 мільйона тонн, у 2008-му — майже 53,3 млн., а в 2009-му — понад 46 млн. тонн, то Держстат, хай як там хоче, а прогнози Президента мусить підтримати. В остаточних звітах має значитися не менше 46 мільйонів тонн збіжжя.
А Прем’єр-міністр на тому тижні побував на Полтавщині, де відвідав Сорочинський ярмарок. Заспокоюючи з цінами на цукор, пояснював, що запасів солодкого піску взагалі більш ніж достатньо й недавно не знали, куди його подіти. Тож дорожчати цукор ніяк не може, хіба що через недогляд місцевих властей. Тим часом за місяць білий пісок на Донеччині зріс у ціні на 11,1%, на Житомирщині — на 9,3%, на Миколаївщині — на 9,2%, на Одещині — на 7,6%, у Криму — на 7,5%. І такий недогляд спостерігається вже в багатьох областях.
І наостанок — сюрприз від Росії. Сусідня країна запроваджує нову форму ветеринарного контролю для поставок із третіх країн. Зі вступом до СОТ Москва знижує митні обмеження на певні групи товарів. Але Росія у намаганні на користь власного виробника захистити свій ринок, приміром, від українських ковбас або сирів, схоже, збирається вдаватися до нетарифних обмежень, тобто й надалі гратися «у кішки—мишки». Право на імпорт товарів, що підлягають ветеринарному контролю, надаватиметься за результатами аудита системи нагляду тієї чи іншої країни. Погодьтеся, у ланцюжку «від ферми — до столу» завжди можна знайти слабку ланку, аби готову продукцію визнати такою, що не відповідає вимогам. І переконати в іншому нашим виробникам буде важко. Доведеться з такими правилами рахуватися, а вітчизняному уряду, може, варто повчитися у Росії, як слід захищати державні інтереси.
