Перебуваючи минулого тижня на Волині, Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк відповів на запитання нашого кореспондента щодо того, що принесла незалежність народу України.
— Про незалежність, з одного боку, треба говорити зі святковим настроєм, а з другого — можна і варто говорити, що сподівання тих, хто добивався цього свята, хто йому дуже радів, як і сподівання усього українського народу, на превеликий жаль, не справдилися.
Ми вже з вами маємо понад двадцять років незалежності, але якщо виходити з умов життя і економічного розвитку, то тут немає чим на сьогодні похвалитися. Бо по кожному з показників життєзабезпечення народу ми не досягли того рівня, який мали в останні роки радянської влади: ні по валовому внутрішньому продукту (маємо десь у межах 80 відсотків), ні промисловому виробництву. Було два роки за цей період, коли ми досягали рівня 1990 року, але на сьогоднішній момент його нема. Ще гірші показники в цьому відношенні в розвитку аграрного сектору нашої економіки. Це саме стосується чисельності населення: було 52 мільйони, стало — 45. І таких цифр можна назвати дуже і дуже багато.
Тому, коли нині проводяться соціологічні опитування, то вони показують: той настрій, ті бажання, з якими люди зустрічали незалежність... усе далеко не так однозначно, як тоді говорилося.
І, поза всяким сумнівом, треба, щоб політичні сили, які представлені в керівництві держави, в тому числі, й у законодавчому органі — Верховній Раді — робили все для того, аби політичну незалежність наповнити насамперед економічним змістом. Бо якщо ми будемо економічно залежні, то говорити в цілому, що існує незалежна держава, буде досить важко.
Інтерв’ю взяв Микола ЯКИМЕНКО.
ДОСЛІВНО
Адам Мартинюк:
«З одного боку, це свято, бо це незалежна, суверенна, самостійна українська держава, але свято тоді, коли кожна людина відчуває, що це дійсно торжество для її сім’ї, оточення, і, загалом, для усього народу».
