Учителі, медики, вихователі дитсадків у херсонській глибинці нині живуть у повсякчасному очікуванні чергових скорочень чи урізань зарплат — звикли, що економити бюджетні кошти районні чиновники починають саме з них, а не з себе. Та зрештою, люди згодні перечекати скруту, аби лише її тягар відчували всі. Але справедливістю тут, як то кажуть, і не пахне: одним «бюджетникам» перепадають скорочення, а іншим, «привілейованішим» — тільки додаткові грошові виплати, до того ж незаконні.
Сам себе преміював
Саме через них, скажімо, не знайде спільної мови трудовий колектив на чолі з профспілковими лідерами та керівництво центральної лікарні Горностаївського району Херсонщини. Дев’ятеро найавторитетніших лікарів закладу та керівник тутешнього профкому, завідувачка клініко-діагностичною лабораторією Олена Польова висловили недовіру головному лікареві Івану Івлєву. Івану Михайловичу у своєму колективному листі до Горностаївської районної ради обурені підлеглі закидають, зокрема, те, що він «не забезпечує гласність умов оплати праці, порядку виплати доплат, надбавок, винагород. Преміювання проводиться без врахування пропозицій керівників структурних підрозділів. Внесок кожного працівника у загальні результати роботи особисто оцінюється головним лікарем, і дуже часто це «оцінювання» вкрай необ’єктивне. Накази про призначення надбавок, доплат і премій не погоджуються з профспілковим комітетом» (кінець цитати).
Зверненню до місцевого самоврядування передував справжній скандал: головний лікар Горностаївської ЦРЛ власним наказом № 101, згідно з яким сам себе преміював 4400 гривнями, отримавши, таким чином, суму, еквівалентну більш ніж двом місячним окладам рядового лікаря. Наказом зацікавилися не тільки люди у білих халатах, а й районна прокуратура, яка склала на Івана Івлєва адміністративний протокол про порушення антикорупційного законодавства України. І Горностаївський райсуд також підтвердив обґрунтованість цих звинувачень.
«Незамінний»...
У справі любителя «самозаохочення» все доволі зрозуміло: посадовець заволодів бюджетними грішми, не маючи на це законних підстав, і був оштрафований на 2550 гривень з конфіскацією незаконно отриманих коштів. Таких справ про «різнокаліберних» корупціонерів районні суди по всій країні щомісяця розглядають десятки, і не було б причини розповідати читачам саме про цей конкретний випадок, якби не дуже несподіваний поворот у цій історії.
Уже після винесення судової постанови прокуратура Горностаївського району нагадала районній раді, що у відповідності зі статтею 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», засуджені за такі правопорушення керівники підлягають звільненню у триденний термін з дня отримання органом місцевого самоврядування копії судової постанови, яка набрала законної сили. Відповідний документ районна рада отримала незабаром після його проголошення у суді. Але корупціонер як працював на керівній посаді, так і працює... за підтримки тих, хто якраз і мав його звільнити!
Зібравшись на сесію, депутати Горностаївської районної ради Херсонщини констатували: вина Івана Івлєва «доведена повністю». Але більшістю голосів прийняли рішення: «дострокове розірвання контракту з керівником Горностаївської районної лікарні... вважати недоцільним» (цитата). Головного лікаря на сесії лише м’яко зобов’язали «не допускати у подальшій роботі порушення законодавства України».
Дивна позиція обранців, м’яко кажучи, здивувала правоохоронні органи: адже закон про боротьбу з корупцією не припускає якихось ухильних трактувань — сказано в ньому, звільнити корупціонера, отже, будьте ласкаві виконувати вимогу, а не обговорювати. Прокурор району Віталій Нікітін з цього приводу також висловлюється рішуче й однозначно: «Рішення сесії Горностаївської районної ради № 182 є незаконним, його винесено з порушенням вимог діючого законодавства. За результатами перевірки принесено протест на незаконне рішення сесії районної ради з вимогою скасування». Тож маємо те, що маємо: депутати з легкістю порушують закон, а керівництво органу місцевому самоврядування їм на додачу «підтакує». Голова Горностаївської райради Віктор Шарко в інтерв’ю моєму колезі, редактору місцевої газети «Новий День» Анатолію Жупині взагалі рубонув відверто: «Івлєв незамінний!».
Своє найкраще пахне
Такий дружний захист посадовця, котрого викрили у незаконному отриманні бюджетних грошей, можна було б якось пояснити його видатними успіхами на ниві охорони здоров’я. Та де ж ті успіхи? «У закладі не працює лікарська контрольна комісія». «Велика проблема для багатьох лікарів потрапити на практичні конференції до обласних закладів охорони здоров’я. Не для всіх співробітників створені однакові умови праці. За помилки у роботі, дисциплінарні порушення працівники несуть відповідальність вибірково, залежно від особистого ставлення до них головного лікаря», — зазначають дев’ятеро лікарів Горностаївської ЦРЛ — автори вже згадуваного колективного листа до райради. Зрештою, у медичному закладі може поменшати кваліфікованих працівників, а це рано чи пізно позначиться на якості медичної допомоги. Так, 25 квітня нинішнього року головний лікар Іван Івлєв скерував до профспілкового комітету ЦРЛ подання про розірвання трудових договорів посади медичних сестер стаціонару, котрі обслуговували палату новонароджених. Міркування для «оптимізації» такі: «невиконання ліжко-днів» та «невисока народжуваність». Але ж стривайте, панове, якщо ця народжуваність раптом збільшиться, де будете персонал брати — запрошувати назад звільнених людей? Так вони вже давно знайдуть собі іншу роботу! У райлікарні «тимчасово» закрилося й хірургічне відділення — лікар пішов у відпустку, а замінити його немає ким, бо молоді фахівці від закладу з таким мікрокліматом у колективі і стилем керівництва тікають наче чорт від ладану.
Але очільників та депутатів Горностаївської райради це, схоже, анітрохи не бентежить. Складається суб’єктивне враження, що для них набагато важливіше не проблемами з якості медичного сервісу перейматися, а навіть ціною порушення закону зберегти адміністративне крісло саме за тим управлінцем, із ким легше спільну мову знаходити. Таке ставлення змушує пригадати цинічну примовку, що її так полюбляють американські політики: «Він негідник, але ж це НАШ негідник, і ми його нікому на поталу не віддамо!».
Херсонська область.
Цитата
У судовому засіданні І. Івлєв свою вину визнав частково, пояснюючи, що справді видав та підписав наказ про преміювання себе особисто, без узгодження з вищестоящим органом та в подальшому отримав премію в розмірі 4400 гривень. Вказував, що через велику зайнятість забув отримати узгодження органу вищого рівня. Постанова суду Горностаївського району Херсонщини від 15.05.2012 року по справі № 2109/464/2012.
