Хірург чи система винні у смерті пацієнтки?
 
Загибель 26-річної учительки із Білогірського району на Хмельниччині одразу після хірургічного втручання стала не просто особистою трагедією для родини... Широкий загал активно дискутує: чи насправді у смерті пацієнтки винен лікар, а чи трагічну роль відіграли інші об’єктивні обставини.
Ішла на обстеження — додому не повернулася
Смерть молодої жінки Оксани Мусіюк стала справжнім шоком для чоловіка та батьків. Адже ні хворобу, ні операцію лікарі не називали смертельно небезпечною. Як пояснюють родичі, спеціалісти районної лікарні направили пацієнтку до обласної насамперед для консультації. У попередньому діагнозі йшлося про кісту на печінці. В районі зрозуміли: таку операцію, а вона пов’язана з певним ризиком великої крововтрати, не зможуть провести. Тож зробили обстеження і вирішили, що продовжити лікування мають у Хмельницькій обласній лікарні. Але там, як вважають родичі, все відбувалося неприродно швидко. І це нині викликає підозри.
Із направленням, де було чітко вказано місце і кабінет прийому хірурга, жінка разом із чоловіком приїхали до обллікарні у п’ятницю. Однак з відділення їх направили на перший поверх, мовляв, лікар веде прийом там. Зі зміною кабінету змінилися всі акценти у цій справі. Бо місце, де вів прийом головний хірург області Анатолій Суходоля, виявилося його приватною клінікою.
Нагадаємо, йшлося не про гострий випадок, який потребував термінової операції, а лише — про консультацію. Однак після розмови з хірургом, Оксана залишилася у лікарні, а вже наступного ранку о 7.30 розпочалася операція. Причому за годину до цього чоловік пацієнтки терміново доставив вказану напередодні суму. Це — правило приватної клініки.
Сьогодні родичі не перестають себе запитувати: чому так поспішали? Чому операцію призначили на вихідний день? І чому хірург проводив її в той час, коли офіційно мав би чергувати не у приватній клініці, а в державній? Виникає лише одна відповідь — гроші. Мабуть, саме вони відіграли фатальну роль, а терміновість операції продиктовано зовсім не станом хворої, а бажанням заробити.
Вважає себе пухнатим
Нині правоохоронці думають над тим, чи буде перекваліфіковано порушену справу щодо факту загибелі пацієнтки на справу проти особи хірурга.
Останній своєї провини у всьому, що сталося, не бачить. Переконаний: під час операції все зроблено правильно, а раптове погіршення було після неї. Тоді з операційної жінку відвезли в реанімаційне відділення обласної лікарні. Однак через велику втрату крові вона загинула. Сталося це майже опівночі того ж суботнього дня.
Наразі правоохоронці стверджують, що підставою для порушення справи щодо факту є попередній висновок після розтину, який зафіксував ускладнення після хірургічного втручання. Оскільки випадок набув широкого резонансу, було призначено низку експертиз. Нині очікують результатів, бо тільки вони будуть основою для порушення кримінальної справи проти хірурга або ж підставою для його виправдання.
Поки ж громадська думка розділилася навпіл. Одні пригадують численні факти з власного досвіду, коли були змушені платити лікарям чималі суми, а ті лише показували свій непрофесіоналізмом. Інші переконані, що професор, завідувач кафедри післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету, головний хірург Хмельницької області, доктор медичних наук, заслужений лікар України Анатолій Суходоля провів тисячі операцій, врятував життя сотням пацієнтів і не міг безвідповідально поставитися до цієї роботи, а від непередбачуваних ситуацій у медицині не застрахований ніхто.
Не хочеться забігати наперед і прогнозувати, хто ж виявиться правим і кому доведеться відповідати. Хоча багаторічний досвід свідчить, що випадків, коли було визнано непрофесійність чи злочинну халатність лікаря, які призвели до загибелі пацієнта, практично немає. Довести це дуже складно.
Для родини загиблої знайти винного надзвичайно важливо. Але для інших має значення інше — чому виникають такі ситуації. Адже в цьому випадку важко говорити про непрофесіоналізм чи низьку кваліфікацію хірурга. Очевидно, спрацювали інші фактори.
Заробітчанство на комунальній основі
Не можна виключати того, що в медицині давно немає чіткого розмежування приватного і громадського, платного і безплатного, а в результаті процес лікування перетворюється на процес заробітчанства. Останнє ж, як правило, далеке від принципів моральності та відповідальності, там основну роль відіграють гроші.
— На жаль, такі випадки не поодинокі. Майже при кожному закладі охорони здоров’я функціонують приватні клініки, аптечні пункти чи стоматологічні кабінети, де змішуються майнові та бюджетні потоки, — зауважив депутат обласної ради Віталій Олуйко у своєму депутатському зверненні. — Неприпустимими є випадки, коли під час лікування у медичних закладах комунальної форми власності пацієнтів направляють у приватні структури, де часто медична допомога надається без оформлення жодних цивільно-правових угод, що інколи має непоправні наслідки.
Саме так сталося у випадку з Оксаною Мусіюк. З одного боку, засновник Подільської приватної клініки Суходоля ніколи не приховував форму її власності. Так само на сайті клініки оприлюднено вартість операційного комплексу за категоріями хірургічної складності від 1,1 тисячі до 6,3 тисячі гривень. Зазначена і вартість одного ліжко-дня залежно від комфортності: палата-люкс коштує 800 гривень, одномісна — 630, двомісна — 450. Визначено також ціну перебування однієї доби у реанімаційному відділенні — 1,1 тисячі гривень.
Здавалося б, нічого кримінального у цих цінах немає. По-перше, платна приватна медицина практикується у всьому світі. По-друге, хворому вирішувати, чи може він платити за лікування, чи користатиметься безкоштовними послугами у комунальному медичному закладі, котрий, до речі, фінансується з бюджету. І не тільки з державного. Адже обласна рада час від часу намагається виділяти кошти для закупівлі того чи іншого обладнання. І оскільки для цього використовуються податки мешканців краю, то вони мають право отримати медичні послуги безкоштовно.
Все змішалося у лікувальному будинку
В обласній лікарні сьогодні усіляко відхрещуються від трагічного випадку, як і від приватного закладу. Мовляв, той лише орендує приміщення в лікарні, а тому лікарня не несе відповідальності за те, що там відбувається. Але хто має відповідати за те, що приватна клініка з’явилася у стінах державної лікарні? Чи вона багата на вільні площі?
Чи було для когось несподіванкою те, що післяопераційні хворі із приватної операційної направлялися до державної реанімації? До речі, на веб-сторінці клініки у рубриці «лікарі» стоїть лише одне прізвище — все того ж засновника. А звідки анестезіологи, реаніматологи, десятки інших фахівців? Так само, як і необхідне медичне обладнання? Всі лікарі працювали там у вільний час? Можливо. Як це робив Суходоля у той злощасний вихідний день. От тільки операція затягнулася і непомітно забрала час, відведений на чергування в обласній лікарні...
Немає жодних сумнівів: досвідчений, компетентний лікар, який відчуває у собі впевненість, може організовувати власну справу, яка приноситиме йому прибутки. Але чи може він робити це на базі комунальної лікарні? І як у такому разі має ділитися дохід? І чи повинні бути офіційно виписані квитанції за кожну проведену дію?
Напевно, саме ці питання мали бути наріжними, якби насправді хотіли розібратися у суті проблеми. Встановити, чи була допущена медична помилка — це одне. Але з’ясувати, чому виникають такі помилки, — зовсім інше. 
Традиційно вважається, що головний діагноз нашої медицини — її злидні. І не тільки загально-абстрактна, а насамперед бідність лікарів, котрі отримують мізерні зарплати. 
Але хто може уявити собі хірурга, який живе на середню в галузі зарплату?
Негарно рахувати чужі гроші. Але ще гірше робити вигляд, що ми навіть не здогадуємося, як вони потрапляють у кишеню білого халата. Напевно, давно не було б жодних проблем і з приватними клініками, і з розцінками в них, якби держава чітко відокремила приватну і комунальну медицину. А головне — створила сприятливі умови для розвитку кожної. А поки що ніхто не хоче брати на себе відповідальність за здоров’я і життя пацієнта.
Хмельницький.