Щоб на власні очі побачити

Сам Брест вразив великою кількістю новобудов. Дивлячись на них, мимоволі згадуєш, що за двадцять років незалежності у сусідньому Луцьку не споруджено жодної школи, дитячого садочка чи спорткомплексу. Тим часом у Бресті зведено чудовий Палац спорту, один з кращих на теренах колишнього СНД Льодовий палац, а збудований чотири роки тому веслувальний канал є одним з найкращих у Європі. До речі, волинські журналісти мали нагоду побувати в цій вартій подиву споруді. Звели її на місці колишнього піщаного кар’єру на річці Муховець. Будівельники, вибираючи земснарядами ґрунт, мимохідь вирили канал, глибина якого місцями сягає дванадцяти метрів. У 2005 році тут побував президент Білорусі Олександр Лукашенко. Саме він і запропонував спорудити веслувальний канал. На проектування і будівництво комплексу затрачено рекордно малий термін. Уже 25 травня 2007 року, тобто через двадцять місяців, об’єкт було введено в експлуатацію.

Директор спортивного комплексу Олександр Панасенко, між іншим родом з Донецька, з гордістю показує своє господарство. Тут є все для тренувань і відпочинку: спортивні зали, готель, конференц-зал, захищені від негоди трибуни для глядачів. У той час, коли ми відвідали комплекс, там перебувала на зборах національна команда Білорусі з веслування. Вражає і сам канал завдовжки 2250 метрів. Обабіч нього доріжки, які влітку використовуються для тренувань на ролерах, а взимку — як лижна траса. Розташовані в протилежних кінцях каналу дві станції осніжування спроможні за тиждень виробити 120 тисяч кубічних метрів снігу. Траса добре освітлена і стала улюбленим місцем відпочинку мешканців Бреста. Важливо відзначити, що комплекс споруджено будівельниками Білорусі з місцевих будівельних матеріалів. Його обладнано теж усім вітчизняним: починаючи від брестських килимів і меблів до мінських телевізорів і холодильників. Нам би такий патріотизм!

Оскільки поїздка в Брест була організована в рамках Школи сучасної журналістики громадської організації «Форум українських журналістів», працівників ЗМІ Волині насамперед цікавила робота колег. Як поінформував гостей начальник Головного управління ідеологічної роботи Брестського облвиконкому Олександр Цирельчук, в області випускають 68 періодичних видань: 56 газет і 12 журналів, із них — 32 державних і 36 — приватних. Загальний тираж видань — 170 тисяч примірників (майже стільки мають лише дві наші обласні газети «Волинь» і «Вісник»), у тому числі державних — 90 тисяч.

Наклад російськомовної обласної газети «Заря», засновниками якої є облвиконком, обласна рада і трудовий колектив редакції, порівняно невеликий: трохи більше 14 тисяч. Гортаю один з номерів. Майже половину газети займає реклама, чимало й офіційного матеріалу. Сухо і нецікаво. Звідсіля і мала активність передплатників. Щоправда, є ще одна серйозна обставина: передплатна ціна «Зари», яка виходить у вівторок, четвер і суботу, на місяць становить для населення — 19 тисяч, для організацій — 35 тисяч рублів (10 тис. білоруських рублів — 9,6 грн.). Заробітна плата журналістів (у колективі лише 23 працівники) — чотири мільйони рублів, по області — 2,5 мільйона, початкова ж для молодих спеціалістів — 1,5—1,6 мільйона. Як і в нас, білоруські газетярі скаржаться на високі поштові тарифи на доставку преси. За словами головного редактора «Зари» Олександра Іванова, були часи, коли вони становили половину вартості газети, нині — менше третини. Зауважимо: технічне забезпечення редакції здійснюється за рахунок бюджету. Всі районні газети мають електронні версії, свої сайти. Із 20 «районок» лише вісім самоокупні, решта на 90—95 відсотків покривають свої витрати без дотації. Розвиваються й незалежні інтернет-сайти. В самому Бресті їх до десятка.

Нашим колегам-телерадіожурналістам, безумовно, цікаво було відвідати телерадіокомпанію «Брест». 

— У ТРК є три джерела надходжень коштів: виготовлення програм на замовлення центрального телебачення Білорусі й облвиконкому, продаж готових програм іншим телеканалам і реклама, — розповіла директор ТРК «Брест» Лариса Добродомова. — Штат скоротили з 230 осіб (приблизно стільки само зараз працює на Волинській ОДТРК) до 117. Кожен виконує по кілька функцій: і автора, і монтажера, і ведучого... Нам ніхто не допомагає. Зарплату самі заробляємо, апаратуру самі купуємо, ремонт приміщень теж робимо за власні кошти.

Майже наполовину менша від Волинської й обласна організація Спілки журналістів Білорусі, яка, за інформацією її голови Георгія Томашевича, налічує у своїх лавах 160 членів.

Генконсульство у... приймах

Прикрим безлюддям зустріла нас Брестська фортеця, екскурсію в яку організували господарі. Після розвалу Союзу туристів тут значно поменшало.

Перебуваючи в Бресті, ми не могли не відвідати Генеральне консульство України. Нещодавно призначений Генеральним консулом у Брест Олег Мисик повідомив, що на території консульського округу, а це Брестська та Гродненська області, згідно з останнім переписом, проживає 72 тисячі етнічних українців, а також ще п’ять тисяч громадян України, які мають право на постійне проживання в Білорусі й зареєстровані в списку виборців. Головне своє завдання Генеральний консул бачить у захисті прав і свобод громадян України в Білорусі, а також у роботі з українською національною меншиною. Окрім того, як зазначив дипломат, він має наміри сприяти розвитку економічних зв’язків двох держав, підтримує тісні зв’язки з головою Брестського облвиконкому Костянтином Сумаром (Сумар). Ще один план виношує Олег Іванович: придбати для Генконсульства власне приміщення. Оренда коштує дорого, до того ж доводиться мати в будівлі багато сусідів, що теж незручно і не сприяє авторитету такої поважної установи.

Своєрідною екскурсією стало відвідування місцевих магазинів. Зауважимо: ціни на молочні продукти в Бресті дещо нижчі, ніж у Луцьку. Наприклад, 200-грамовий пакет вершкового масла можна купити за 8500—9000 рублів. А ось овочі, фрукти, м’ясо коштують відсотків на 15—20 дорожче. Розмаїття продуктів, напоїв вражає, а найбільше — якість товарів. Недарма на ринках Волині білоруські молочні вироби і ковбаси охоче купують, щоправда, за ціною вже відсотків на 30—40 вищою.

Наше спілкування з білоруськими колегами цього року було не останнім. У вересні на Волині, на Шацьких озерах, відбудеться зустріч працівників ЗМІ Люблінського воєводства (Польща), Брестської області (Білорусь) і Волині.

Луцьк—Брест— Луцьк.