Про родину Віталія Доручаєва (ім’я та прізвище змінено. — Авт.) не скажеш: «Таких сімей тисячі». Хіба що погодишся з великим Львом Толстим, який точно підмітив, що всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, а кожна нещасна — нещасна по-своєму. Колись це сімейство було схоже на інші, нині — нещасне по-своєму...

 

Усе змішалося в домі / Доручаєвих

...Віталій і Світлана, тільки-но побравшись, занурилися в тяжку роботу. Хотіли мати власні будинок і машину, красиво одягатися і смачно їсти. Одне слово, не бути «совками», що чекали манни небесної від держави. Хто з подружжя був головою, а хто шиєю — сьогодні не суть важливо. Обоє активно демонстрували підприємливість, цілеспрямованість, енергійність. До свого бізнесу в 2000-му підключили 13-річного сина Сергія, який допомагав батькові в сімейному магазині спочатку вантажником, а потім контролером-розпорядником.

Не за рік-два, але звели двоповерхову «хатинку», придбали одне авто, два, перепродали — купили дорожче. З’явилися в гардеробі шуби та хутра, золото, престижні меблі, дорогі речі.

Здавалося, мети досягнуто, вийшли «в люди», можна пожити для себе. За словами Світлани (Віталій відмовився від зустрічі з журналістом), чоловік повною мірою скористався цією можливістю, гадаючи, що спіймав Бога за бороду. І не зчулися, як їх почало засмоктувати побутове болото. Взаємні епізодичні претензії невдовзі переросли в постійні сварки. Під час однієї з них вона дізналася, що благовірний тишком-нишком оформив розлучення.

Помирилися, вдруге оформили шлюб, але імпульсивний глава сімейства попелом посипати голову не збирався. Нерідко під час чергового з’ясовування «хто в домі хазяїн» чоловік піднімав на дружину руку, а якось у гніві взявся за... автомат. 

Чорна кішка свого часу пробігла між Віталієм та його батьком, який і говорити не хотів про те, що заповість чи подарує синові свою частку квартири в центрі міста. Перед смертю слова дотримав. Ховали його, стверджують Світлана і Сергій, без Віталія.

Ми б не стали оприлюднювати цю сімейну драму, якби стосунки рідних людей і те, що відбувається нині в сім’ї, торкалося тільки їх. Утім, родини більше нема. Проблемами колишнього подружжя та їхнього сина уже два роки (!) живуть працівники міліції, прокуратури, суду. У районі, місті, столиці. Та, схоже, ніхто не хоче ставити крапку в цій аж ніяк не приватній справі. Але скільки б правоохоронці не закривали очі на конфлікт (мовляв, це сімейні чвари, помиряться), не ігнорували заяви про злочини — сокиру війни не закопати. Протистояння загострюється день у день, Світлана і Сергій бояться розправи непередбачуваного Віталія. І небезпідставно: у його домі зберігаються пістолет і мисливський автомат Калашникова. Саме у «його домі», бо мати з сином два роки там не живуть.

Із будинку вигнав, майно привласнив із розповіді Сергія:

— У вересні 2006 року батько розбився на мотоциклі. Коли я дізнався про ДТП, буквально полетів до нього на машині й благав Бога залишити йому життя. Тоді я сам дивом уникнув аварії, бо не думав про себе. Батько вижив. Він переніс кілька операцій та перебував у дуже пригніченому стані. В лікарні мама була з ним цілодобово і підбадьорювала його як могла.

Коли тата забрали додому, мама на інвалідному візочку катала його в парку, а я на руках носив у туалет.

У цей час батько раптом почав наполягати, щоб мама переписала на нього будинок, побудований в 2005-му і оформлений на неї. Вона не хотіла цього, адже усе наше майно вважалось спільною власністю. Однак, враховуючи, що тема переоформлення викликала стрес у тата, а лікарі рекомендували уникати будь-яких хвилювань, мама у 2006 році підписала договір дарування...

29 липня 2010 року я запам’ятаю на все життя. Між батьками виникла чергова сварка (мама дорікнула йому, що він не прийшов на поховання свого батька), під час якої я вкотре присік застосування фізичної сили до неї.

Тоді розлючений батько крикнув, що у нього більше немає сина і вигнав нас з дому.

Погрожуючи пістолетом, Віталій, за словами Сергія, заявив: «Не заберетеся звідси, на вас чекатиме сюрприз». Від гріха подалі мати із сином залишили рідну домівку в чому були.

Віталій навіть не дозволив їм забрати побутові дрібниці, не кажучи про гроші, золоті прикраси, зимовий одяг тощо. 

Того ж 29 липня 2010-го, коли ще не вивітрилися Світланині парфуми з оселі, у ній з’явилася нова хазяйка із донькою. Це і був той сюрприз, про який попереджав Віталій. Наступного дня він подав заяву на розлучення.

Син з мамою вирішили відкрити свій бізнес. Досвіду і енергії не бракувало, а гроші планували отримати від продажу мотоцикла Ямаха, авто Альфа-Ромео та квартири Сергія. 

Документи і ключі від техніки були у батька. Оскільки він їх не віддавав, син звернувся до міліції. Можете уявити стан хлопця, якому в ВРЕР (МРЕВ) ДАІ повідомили, що він вже не власник мотоцикла. Пізніше ошуканий дізнався: транспорт начебто за його заявою зняли з обліку і через ТОВ «Суми-Авто-Трейд» (назву змінено. — Авт.) реалізували. Щасливим покупцем диво-мотоцикла вартістю 200 тисяч гривень з пробігом 500 км став... Віталій Доручаєв. Рідкісний агрегат він купив аж за 1000 гривень.

Скажіть, варто було біржі-комісіонеру братися за продаж нікчемного товару? Недоотримав реальних коштів від покупця, як я розумію, і Пенсійний фонд, та це вже його проблема...

Правоохоронці знали, де підроблялися документи, хто і як сприяв цій оборудці, як продавався мотоцикл через ТОВ. Проте з вересня 2010-го вони тричі відмовляли у порушенні кримінальної справи, повідомивши про це заявникові лише у січні 2011 року. Потім ще чотири рази підтверджували своє небажання притягати до відповідальності шахраїв.

Півторарічне тупцювання на місці

Минув рік. Сергій поскаржився в обласну та Генеральну прокуратури на тяганину з боку «ментів». Їхнє тупцювання на місці було у полі зору «ока государевого», яке безуспішно намагалося примусити слідчих діяти, а не створювати видимість. Цікаво, зазначив Сергій у зверненні, якби у «батьків» регіону чи генералів та їхніх родин з-під носа злодії викрали бодай велосипед — скільки хвилин пішло б на викриття злочину?

Це cпрацювало. За місяць кримінальну справу порушили (5.10.2011), але «за фактом підробленої заяви про зняття з обліку мотоцикла», наче пінкертони не знали фігурантів справи.

Розслідує її з того часу старший лейтенант Оксана Тимошенко, слідчий міського управління міліції.

Автор мав намір поспілкуватися із нею. «Хочете про мене «гадость» написати?» — без прелюдії приголомшила офіцер. Ні, не хочу. Було бажання дізнатися, чому задача з усіма відомими розв’язувалася, як мокре горить. Скажімо, виїмку документів Тимошенко зробила тільки через два місяці після прийняття справи до свого провадження і лише у заявника. І того ж дня, 6.12.2011, поклала папери в шухляду, зупинивши досудове слідство. Прокуратура за тиждень скасувала її рішення «як передчасне і незаконне». Та що там наглядовий орган — наступного дня сама собі начальник повторно зупинила провадження. Прокуратура відреагувала на це лише за три місяці, напередодні жіночого свята. Наче в подарунок представниці слабкої статі 7.03.2012 вона скасувала її другу постанову і вкотре зобов’язала виконати усі слідчі дії «для встановлення винної у скоєнні злочину особи».

А тим часом Сергій б’є на сполох: досудова перевірка півтора року фактично не ведеться, зокрема, не робиться виїмка документів у ВРЕР ДАІ, у батька та на біржі; на експертизу відправлено лише зразки підписів Доручаєва-молодшого (вона, до речі, підтвердила — підпис не його); поза зоною уваги правоохоронців залишається посередник якийсь Влас Бандиба (прізвище змінено. — Авт.); не проводяться очні ставки з ним, батьком, працівниками ДАІ та «Суми-Авто-Трейд» тощо.

До прокурора області звернувся з відповідним листом народний депутат України Михайло Чечетов. Ідуть вказівки із Генпрокуратури: «Розберіться!». Керівництво облпрокуратури визнає, що «слідство мало епізодичний характер і слідчим не вживалися всі можливі та необхідні дії та оперативно-розшукові заходи...».

Хто кум королю?

Це треба бути кумом королю та сватом міністра, щоб після таких «атак» залишатися пасивною та ігнорувати начальство і потерпілого. Він, зокрема, повідомив слідчого, що в Інтернеті з’явилося фото і об’ява про продаж його мотоцикла та телефон продавця. Гадаєте, хтось кинувся шукати машину?..

...Сергій вимагав відводу Оксани Тимошенко — безрезультатно; побував на прийомі в облпрокурора Руслана Білоконя, який запевнив, що підлеглі розберуться і нададуть своєчасну відповідь. Не надали. Довелося у червні ц. р. їхати на Різницьку, 13.

— Там мене з адвокатом у громадській приймальні уважно вислухала, швидко зорієнтувалася в ситуації справжній професіонал і просто душевна, небайдужа до чужої біди Оксана Володимирівна, — розповідає автор листа до «Голосу України». — На її вимогу із Сум по факсу надіслали відповідь С. Кулинича (виконував обов’язки прокурора області), якої вчасно не отримали.

І небагато втратили, слід зазначити: відповіді пан Кулинич «пече», як млинці, до того ж неякісні. Останній «шедевр» теж не містить нічого нового. Незрозуміло, чому на його створення потрібен був цілий місяць. По ньому не скажеш, що підлеглі розібралися, як вимагав від них керівник Руслан Білоконь.

Наводимо фрагмент відповіді — переконайтеся самі.

«Повідомляю, що стан досудового слідства двічі заслухано при керівництві прокуратури області, — пише Кулинич. — Надано письмові вказівки...

Однак вжитими слідчими та оперативно-розшуковими заходами встановити особу, що вчинила злочин, не вдалося.

Прокуратурою м. Суми прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно працівників ВРЕР.

Стан слідства перебуває на контролі прокуратури області.

Підстав для розгляду вказаних справ у прокуратурі області немає, оскільки аналогічні скарги розглянуто по суті».

Тільки після втручання Києва крига скресла.

Із відповіді О. Свіріна, в. о. начальника управління Генеральної прокуратури:

«...Стан досудового слідства у справі заслухано на оперативній нараді в прокуратурі області, за її результатами надано письмові вказівки та за допущені порушення винних працівників міліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Стосовно Доручаєва В. М. порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 190 КК за фактом скоєння останнім шахрайських дій, яку за вказівкою прокуратури області об’єднано з раніше порушеною справою за ч.4 ст.358 КК. Слідство триває, його хід контролюється.

Крім того, міською прокуратурою перевірена законність дій працівників Сумського ВРЕР УДАІ під час переєстрації мотоцикла «Ямаха V Мах». За її результатами прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Генеральною прокуратурою цю постанову скасовано, організовано перевірку».

Суми.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.