А хто підготував Брауна?..

Футбол. Ліга чемпіонів. Третій відбірний раунд. Матчі у відповідь. 7 серпня. «Дебрецен» (Угорщина) — БАТЕ (Білорусь). 0:2 (перший матч — 1:1). До четвертого відбірного раунду вийшла білоруська команда. Також далі в цих змаганнях іде віце-чемпіон України. Динамівці і на полі суперника, як і тиждень тому вдома, здобули вистраждану перемогу.

«Фейєноорд» (Нідерланди, Роттердам) — «Динамо» (Україна, Київ). 0:1. Гол: Ідейє, 90+5. Перший матч — 1:2.

«Фейєноорд»: Мюльдер, Янмаат (Вомер, 77), де Врей, Мартінс Інді, Нелом (Сінгх), Леєрдам, Іммерс, Фернандес (Кабрал, 67), Класі, Сгакен, Сіссе. Тренер — Рональд Куман.

«Динамо»: Коваль, Сілва, Михалик, Бетао, Попов, Вукоєвич, Велозу, Ярмоленко, Нінкович (Гармаш, 90+1), Гусєв (Мілевський, 81), Ідейє. Тренер — Юрій Сьомін.

Рефері — Антоні Готьє (Франція).

Роттердам. Стадіон «Де Кейп». 51 000 глядачів. 17 градусів.

Отже, переживши цей страшний іспит (і гравці, і їхні прихильники почувалися, мов карасі на пательні), динамівці пройшли «Фейєноорд». Сил витратили чимало. Але про все по черзі.

Прибувши до аеропорту «Київ» (Жуляни) в понеділок, щоб відлетіти до Роттердама (команда вирушила туди ще в неділю), журналісти надто здивувалися, побачивши там Брауна Ідейє. Звичайно, оточили нападника увагою і від нього дізналися, що візу до Нідерландів йому відкрили тільки в понеділок. Оце і була головна причина такої несподіваної зустрічі. От і довелося бомбардиру тимчасово стати членом журналістської команди.

Тож, коли зустріч завершилася мінімальною перемогою «Динамо», а єдиний м'яч останньої миті забив саме Ідейє, ми всі хором і не без жартівливої гордості вигукували: «А хто підготував Брауна до цієї звитяги?».

Відповідь тут дуже проста: сам талановитий футболіст старанно працює, постійно націлений на ворота. І в кожному матчі забиває вирішальні м’ячі.

Прилетівши до аеропорту Амстердама, ми дуже зраділи погоді. Після київських тропіків тамтешні 18—20 з дощем здавалися райською насолодою. Щоправда, з неба лило з невеличкими перервами протягом нашого дводенного перебування в Роттердамі. Інтенсивно дощ уперіщив перед самим матчем і йшов майже до кінця зустрічі. Хоча гріх скаржитись на природу, бо обидві команди перебували в рівних умовах.

Нам одразу впали в око зміни в діях «Фейєноорда». Протягом лише тижня, що минув з часу київського побачення, доброму режисерові Рональду Куману вдалося вивести своїх підопічних на значно потужніший і якісний ігровий рівень. Молода і задириста команда, котру трибуни гнали вперед, весь час намагалася тиснути на ворота гостей. І сил у неї вистачило до останньої хвилини.

Епізодами там було особливо гаряче. Тож юному воротареві «Динамо» доводилося не раз рятувати команду. Справу він робив майстерно, сміливо й ефектно. Пригадаємо хоча б момент, коли Янмаат вирізав чудову передачу прямо на голову Сгакену. Той впритул розстрілював Максима. Але не розстріляв, бо той правильно обрав позицію. Просто молодець, та й годі! А от нашим оборонцям і особливо центральним має бути ніяково за той епізод.

А от ще момент, котрий примусив нас облитися холодним потом. Попов зіграв так недолуго, вкинувши аут, що одразу двоє роттердамців вискочили сам на сам із Ковалем. Не розгубився воротар, а йому, ціною надзусиль, допоміг ще й Михалик.

Моментів у наших до перерви було, мов кіт наплакав. Але були, і варто врахувати й те, що амбіційний суперник, не шкодуючи живота, постійно нав’язував жорстку боротьбу. Відтак, варто було думати насамперед про оборону, її надійність.

І після перерви картина мало змінилася. «Фейєноорд» діяв на першому номері, ми шукали контргру, озираючись на тили. Особливо гаряче в нашому карному майданчику було на останніх хвилинах. А надто в компенсований час. Підопічні Кумана зі шкіри пнулися, щоб забити рятівний гол. Адже така мінімальна перемога робила їх переможцями протистояння з киянами.

Тоді Браун, про якого ми ніби й забули, нагадав про себе якісно виконаною роботою. Тут варто відзначити вдалі дії Мілевського, котрий вийшов на заміну. Сам гравець сказав кореспондентові «Голосу України» в мікст-зоні після зустрічі, що дуже радий своїм вдалим виходам на заміну. І готовий у такому режимі грати весь час. Щоб тільки команда перемагала.

— Не казатиму, що було для нас оптимальним варіантом, — поділився зі мною нападник. — Головне — не пропустити, з чим ми в підсумку успішно впоралися. Та й «Фейєноорд» змусив нас більше грати в обороні. Окрема подяка Максимові Ковалю, адже кілька разів він просто рятував команду від величезних неприємностей

— Либонь, вам таки повезло...

— Справді, у господарів були забивні моменти, пальчики оближеш. Але й ми в першому таймі мали нагоди відзначитися. Зокрема, міг це зробити Браун. Закономірним результатом уважаю нічию. Це був особливий матч, максимально напружений і нервовий....

На післяматчевій прес-конференції Рональд Куман сказав:

— «Фейєноорду» забракло досвіду. Але той факт, що протягом 90 хвилин ми тиснули на «Динамо», свідчить про те, що ми готові виступати на такому рівні. Сподіваюся, тепер покажемо себе в Лізі Європи.

— Безумовно. Просто тому, що вони виграли в нас двічі. Ми теж хотіли б продовжувати виступати в Лізі чемпіонів, але доведеться задовольнитися Лігою Європи. Оборона й середня лінія «Фейєноорда» діяли добре, а от в атаці нам не вдалося реалізувати моменти. Тепер готові стартувати в чемпіонаті Нідерландів. Попереду матч з «Утрехтом».

Не хочу нікого звинувачувати. Сьомін, мабуть, корив би Попова, якби після того невдало вкинутого ним ауту киянам забили...

А ми з вами завтра дізнаємося, хто буде суперником «Динамо» в наступному, четвертому, відбірному раунді. Везіння річ приємна, але хотілося, щоб команда нарешті розгорнула свій потенціал широко, щоб злагодженою і осмисленою стала її гра.

Роттердам—Київ.