За останні десятиріччя населення світу зіткнулося з проблемами зміни клімату: потеплінням через викид парникових газів, зливами, повенями, ураганами, інтенсивними короткочасними коливаннями погоди тощо. Не є винятком і Україна. За даними телефонного опитування, проведеного торік Інститутом Горшеніна, лише 11,6 відсотка наших громадян не потерпали від спеки. Проте до нинішньої знову ніхто готовий не був. Квартири і офіси не обладнані кондиціонерами, у транспорті — справжня сауна. Тому лікарі свідчать, що кількість викликів «швидкої» зросла на 20 відсотків. Зазвичай найбільше виїжджають до тих, у кого спостерігається патологія серцево-судинної системи, діабет тощо.

«Голос України»  звернувся до учених Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» — доктора географічних наук Анатолія Степаненка та кандидата економічних наук Ганни Обиход, котрі є авторами навчального посібника для студентів вищих навчальних закладів «Безпека життєдіяльності населення при екстремальних температурах за умов глобальних змін клімату», щоб вони роз’яснили ситуацію та порадили, як мінімізувати ризики від таких природних аномалій.

Анатолій СТЕПАНЕНКО:

— Зміни клімату впливають на здоров’я населення як безпосередньо через екстремальні погодні явища, так і опосередковано — через зміни у складі води, повітря, якості та кількості продуктів харчування, екосистем, сільського господарства, способу життя. Наслідки цих змін переважно впливають на дітей, осіб похилого віку та людей із хронічними захворюваннями.

В Україні вплив довкілля пов’язаний з такими групами захворювань, як серцево-судинні, респіраторні, інфекційні, онкологічного профілю, захворювання кістково-м’язової системи та травмами різної етіології. Тому експерти ВООЗ наполегливо рекомендують системі охорони здоров’я відігравати активнішу роль у боротьбі з безпосередніми та віддаленими наслідками впливу змін клімату на здоров’я населення країни.

Як у глобальному масштабі, так і на рівні України в майбутньому населення може зіткнутися з такими явищами: періоди екстремальної спеки чи холоду, повені, порушення якості та безпеки харчових продуктів і води, поширення інфекційних захворювань, хвороб органів дихання, нирок, серцево-судинної та нервової системи, психічних розладів тощо. Збільшення кількості опадів та перезволоження земель призводить до зростання загрози «комариних інфекцій».

На організм людини, як правило, впливає не один якийсь ізольований чинник, а їх сукупність, до того ж основну дію чинять не звичайні коливання кліматичних умов, а їхні раптові зміни. Те, що радять фізіологи, — не перегріватися, недовго бути на сонці, і то тільки зранку або пізно увечері, — це правильно. Але є ще одна серйозна обставина, яка полягає в тому, що на тлі сонячного випромінювання є ще й випромінювання космосу, космічна енергія. Вона більше проявляє себе вночі. Ще одна загроза для здоров’я населення при екстремальній спеці прихована в особливостях будови та хімічному складі організму. Так, мозок людини на 98 відсотків складається із зв’язаної води. З іншого боку, потрібно враховувати температуру тіла людини, бо будь-який перегрів — це часткова або істотна зміна фазових структур води, адже все в живому організмі — це біологічні молекули та вода. Тому якщо в якійсь частині мозку відбувається перенапруження через обезводнення в організмі, це теж призводить до функціональних порушень. Для нормальної діяльності мозку ефективною є температура не більше 37—38 градусів. Вода, яка нагрілася до 40 градусів, вже пройшла через структурний фазовий перехід. Це означає, що вона може змінити свою взаємодію з біологічними молекулами, а це може негативно вплинути на мозок.

Тим часом оцінити вплив потепління клімату на стан здоров’я населення України і розробити різні сценарії прогнозів досить важко, оскільки це явище відносно мало досліджено як ризик для здоров’я, порівняно з такими причинами, як алкоголь, куріння, погане харчування (нестача білків і вітамінів), недостатній рівень медичного обслуговування, недооцінка здоров’я як головного капіталу життя самими жителями України. Однак якщо соціальні причини погіршення стану здоров’я населення переважають, але з часом вони можуть бути подолані, то з несприятливими наслідками зміни клімату доведеться мати справу невизначено довго.

Ганна ОБИХОД:

— У сучасному світі тривають наукові дискусії щодо чинників та сценаріїв наслідків зміни клімату, однак розповсюдження та офіційного визнання набула теорія глобального потепління антропогенного характеру. За існуючими оцінками, підвищення глобальної температури на 2—3 градуси за Цельсієм спричинить постійні економічні втрати на рівні 0—3 відсотки від загальносвітового виробництва. При потеплінні на 5—6 градусів, яке є ймовірним у наступному столітті, втрати можуть сягати 5—10 відсотків світового ВВП.

— Ще одна загроза: сучасні урбанізація та індустріалізація, коли люди більшу частину життя проводять у приміщенні. Що довше організм ізольований від зовнішніх кліматичних чинників і перебуває в комфортних умовах мікроклімату приміщення, то більше знижуються його пристосувальні реакції до погодних параметрів, послабляються процеси терморегуляції. У результаті порушується динамічна рівновага між організмом людини та зовнішнім середовищем, виникають ускладнення у людей із серцево-судинною патологією — інфаркт міокарда, мозкові інсульти.

За свідченнями лікарів, у людей, котрі болісно реагують на погоду, відбувається збій у роботі вегетативної нервової системи, котра відповідає за злагоджене функціонування організму — серцево-судинної, дихальної, травної, м’язової систем. Але при швидкій зміні зовнішнього середовища регулювання всіх процесів запізнюється. Людина фізіологічно не встигає адаптуватися до нових умов, тому страждає. Якщо слабке серце і судини — частішає серцебиття, підвищується тиск, настає задишка. При порушеннях травлення зникає апетит, виникає важкість у шлунку, розвивається синдром подразненого кишечника тощо. Окрім фізіологічних причин чутливість до погоди підживлюють і емоції. Вразливі люди, почувши про негоду, починають заздалегідь боятися і тривожитися. Невротична напруга підсилює збій у роботі вегетативної нервової системи. Особливо вразливі до цього діти та літні люди — категорії населення, в котрих знижені адаптаційні здатності організму (у перших ресурси ще не сформовані, у других — уже виснажені). Значна роль тут належить і психологічній стійкості до різних потрясінь: що вона нижча, то людина беззахисніша перед стресом.

Очікується, що екстремальні явища, подібні періодам сильної спеки, будуть повторюватися внаслідок природної мінливості й передбачуваної зміни клімату. Ось чому невідкладним завданням стало прийняття належних запобіжних заходів. Ключовим словом тут має бути адаптація. Виконаний у Європі проект «Зміна клімату та стратегії адаптації для здоров’я людини» (проект cCASHh) дав змогу отримати основні дані про здатність населення адаптуватися до екстремальних температурних умов; було визначено та впроваджуються стратегії зменшення чутливості. У низці європейських країн організовано спостереження, в т. ч. і статистичне, за впливом температури на здоров’я населення. Наприклад, в Італії таке дослідження почалося в серпні 2003 р., і вже на початку вересня були отримані перші дані про показники смертності в країні внаслідок підвищених температур. Було встановлено зв’язок між максимальною температурою повітря, його вологістю та смертністю. А Міністерство охорони здоров’я Франції розробило і успішно реалізовує спеціальний План дій з оцінки і профілактики гострої дії погодних явищ на здоров’я населення. Треба зазначити, що статистичні дослідження підвищеної смертності населення в Україні внаслідок спекотливої погоди літа 2010—2011 рр. не проводилися і тому неможливо виявити всі негативні наслідки спекотної погоди для жителів. Отже, нагальною практичною та науковою проблемою є організація статистичного спостереження за впливом екстремальної спеки на здоров’я населення з метою розробки адекватних заходів і механізмів їх впровадження. Проте, на жаль, на державному рівні у нас такі кліматичні зміни поки що не сприймають як проблему, а отже, і недооцінюють її загрози для здоров’я людей.

А як у них?

У США, за даними видання «THE GUARDІAN», готуються до проведення експерименту, мета якого — викликати штучне мікропохолодання. Інженери Гарвардського університету планують поширити світловідбивні часточки з аеростату в атмосфері на висоті 80 тис. футів. Як результат: змоделювати дію вулканічного попелу, що приносить на значні висоти у стратосфері сульфати. Останні відіграють роль дзеркала і покликані відбивати назад у космос сонячну енергію.

У Франції після аномальної спеки влітку 2005 року, коли загинуло чимало людей, влада розробила спеціальний план дій під час високих температур. Вони визначили три рівні небезпеки: синій, білий та червоний. Французький план захисту населення від спеки виправдав себе уже в наступні роки.

У Німеччині та в інших європейських країнах у міському плануванні й конструкції будинків в обов’язковому порядку враховуються кліматичні аспекти.

У спекотні дні для італійців, котрим за 60, в Есквіліно (район Рима) пропонують відвідувати міський клуб. Це приміщення з кондиціонерами, де можна не лише відпочити, а й поспілкуватися та насолодитися прохолодними напоями. Також тут постійно чергує медперсонал. Подібний заклад керівництво району вирішило створити через високий процент серцевих нападів під час літньої спеки.

Тож, враховуючи несприятливу динаміку глобального потепління, може, треба дослухатися до цих ідей і нам та запозичити їхній досвід. А ще потрібно обов’язково розробити стратегію захисту населення від екстремальних температур. Також доцільно було б прийняти закон «Про екстремальні температури і природні аномалії», в якому й закріпити основні її положення.

Думки збирала Марина КРИВДА.

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.