На ланах товариства «Мрія», розташованого у селі Блощинці Білоцерківського району Київщини, вже п’ять років врожаюють за нульовою технологією. Не орють, не дискують і не культивують землю, сіють зерно прямо по стерні.

 

— За рахунок такого господарювання, — пояснює керівник «Мрії» кандидат сільськогосподарських наук Михайло Войтовик, показуючи гречане поле (на знімку), — значно скорочуються непродуктивні витрати. Особливо ощадливо використовується дизельне паливо. Якщо зазвичай тільки обприскувач проходить ланом 10—12 разів, то по цьому техніка курсує лише чотири рази за сезон. Витрачається 22 літри дизельного палива на гектар, тоді як у суперсучасного європейського фермера, якого на Заході носять на руках, — 25 літрів. А вітчизняні сільгосп-виробники й поготів — 75—110 літрів. Урожай при цьому отримуємо однаковий. Не варто пояснювати, яка технологія вигідніша.

Є ще один плюс «ноу-тіл», або прямого посіву, вагомий і для економіки сільгосппідприємства, і для довкілля загалом: за словами співрозмовника, на цьому гречаному полі не використовували ні мінеральних добрив, ні пестицидів. З хворобами рослин вдало борються мікроорганізми. Треба лише дати їм можливість «працювати». Якщо, приміром, у лісі живе 25 тонн таких живих організмів на один гектар, то на ланах, де господарюють за згубними інтенсивними технологіями, — дві-три тисячі. Показово, що при прямому посіві у грунті після кожного врожаювання запаси гумусу тільки додаються.

Керівник сільгосппідприємства розповів, що нульова технологія підходить під більшість культур. Утім, не годиться для буряків, які вимагають глибокої оранки. Але «на вітчизняних ланах прямий посів використовується рідко, хоча методика поширена у Бразилії та інших країнах Латинської Америки. Проте мало кому відомо, що сто років тому вперше її застосували у нас, на Поділлі».

А на запитання: «Чому, коли так вигідно, на «ноу-тіл» масово не переходять агроформування в Україні?» відповів, що у перші два-три роки такого господарювання на полях, вражених пестицидами, корисна мікрофлора лише набирає сил. Тому в цей період технологія дає мінусові результати. Але треба ламати людську психологію, адже це не лише особливий стан душі, а й майбутнє землеробства.

Є в товаристві «Мрія» й інший цікавий та економічно вигідний досвід. Тут навчилися збирати зерно з одного поля двічі на рік. По озимих, приміром, сіють влітку пожнивну гречку — і врожайність її навіть більша за середньоукраїнську.

МАЙЖЕ ДОСЛІВНО

 

Голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк:

Поля Київщини, де впроваджуються ефективні технології, беруться до уваги наукові рекомендації та пропозиції відомих аграріїв, не соромно демонструвати. Впевнений, і завдяки сучасним підходам область має досить хороші результати зі збору зернових культур. Що ж до товариства «Мрія», де навчилися хазяйнувати краще провідних фермерів об’єднаної Європи, то таке господарювання можна лише вітати, підтримувати й цим пишатися.

ДО РЕЧІ

 

Якщо вірити Мінагропроду, в Україні ранні зернові та зернобобові зібрано на 9,7 млн. га (99% від прогнозу). Намолочено 24,7 млн. т зерна за середньої урожайності 25,5 ц/га (торік на цей час було 31 млн. т за врожайності 30,2 ц/га).

Зокрема, майже завершено збирання ячменю (намолочено 7 млн. т за врожайності 21,5 ц/га), пшениці (15,9 млн. т за 28,5 ц/га), гороху (364 тис. т за 17,2 ц/га) та жита (687 тис. т за врожайності 23,3 ц/га).

 

 

Фото автора.