Із досьє «Голосу України»:
Василь Берташ — освіта вища, закінчив Український інститут інженерів водного господарства за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво», доктор філософії у галузі державного управління, має великий досвід роботи на керівних посадах в органах виконавчої влади (працював заступником, першим заступником голови Рівненської ОДА), з 18 березня 2010-го — голова Рівненської ОДА, державний службовець І рангу. Народний депутат України V скликання, депутат Рівненської обласної ради. Заслужений будівельник України. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів.
Василь Берташ знає Рівненщину, як свої п’ять пальців, бо сам місцевий. Тож коли прийшов на посаду голови Рівненської ОДА, знав проблеми області та мав план, як їх розв’язувати. Звичайно, проблем було чимало, і всі їх в умовах кризи вирішити було б нереально. Але й під лежачий камінь вода не тече, каже керівник Рівненщини. Тож порадився з громадою, які проблеми вона вважає пріоритетними. Про те, що вдалося зробити, а що ні, розмовляємо з головою Рівненської ОДА Василем БЕРТАШЕМ.
— Люди підказали першочергові проблеми, — каже Василь Берташ (на знімку). — У селі Познань Рокитнівського району саме згоріла стара частина школи. Ту, що вціліла, відремонтували, але цього було замало, щоб розмістити всіх дітей — якийсь час вони навчалися у пристосованих приміщеннях. Але батьки були проти, аби їхні діти навчалися в таких умовах і надалі. Та й ми розуміли, що в цьому поліському селі з найвищою в Україні народжуваністю школа мусить бути, причому добротна, сучасна, з розрахунком на перспективу. В цьому нас підтримав Кабмін, відкрив фінансування. Тож за якихось чотири місяці в Познані побудували нову школу.
— А далі, як то кажуть, пішло-поїхало: почали будувати їх і в інших селах?
— Так. Адже, провівши інвентаризацію усіх шкіл області, ми побачили, що в аварійних приміщеннях навчаються діти і в інших селах. Не міг спокійно спати, коли побачив у Бересті Дубровицького району школу, стелю у якій утримували підпори: це могло в будь-який момент призвести до біди... Тож наше завдання було якомога швидше вивести дітей із подібних аварійних шкіл. Нас підтримали в цьому депутати обласної ради, затвердивши відповідну обласну програму. Ми ж, у свою чергу, не розпорошували бюджетні кошти, а спрямували їх саме на будівництво нових шкіл. Тож за роки, відколи я на посаді голови ОДА, на Рівненщині побудовано дванадцять нових шкіл, три спортивні шкільні комплекси, а на реконструкцію та ремонт шкільних інтернатних установ з обласного бюджету спрямовано 20 мільйонів гривень.
— Хочу додати, що добудували й ті школи, які вже, було, віднесли до довгобудів.
— Добудували й такі. Адже в них держава вклала кошти, і було б неправильно не довести їх до ладу, хоча як будівельник за фахом переконаний, що краще розпочати будівництво з нуля, ніж добудовувати за кимось.
У цьому році будуємо другі черги шкіл (спортзал та їдальню) у селах Глинне Рокитнівського району, Берестя Дубровицького та Мульчиця Володимирецького районів.
Ми вивели дітей з аварійних приміщень, але це не означає, що не потрібно ще будувати нові школи. Адже чимало з них розміщені в пристосованих приміщеннях, які побудовані в 40—50-х роках минулого століття.
На Рівненщині висока народжуваність. Це тішить. Але це й створює нову проблему: не вистачає дитсадків. Торік ми побудували, реконструювали, відновили роботу 38 дитсадків, у цьому році плануємо ще 36 новосіль для малят.
— Василю Михайловичу, серед пріоритетних завдань влади — будівництво доріг, особливо в сільській місцевості. Адже в багатьох селах у дощову погоду без гумових чобіт по вулицях не пройти.
— Не буду втомлювати вас статистикою. Вдалося зробити чимало в цьому напрямі, ще більш амбітні плани в нас на майбутнє. Віддали перевагу так званим білощебеневим дорогам. Для їх будівництва максимально використовуємо місцеву сировину — адже в області чимало щебеневих заводів, свій пісок, що дозволяє порівняно дешево зробити якісні дороги. Білощебеневе покриття, за твердженнями фахівців, — якісне й економне в утриманні. Адже вантажопотік додає їм міцності, оскільки додатково втрамбовує, а вимостити вибоїни на такій дорозі можна тим же місцевим матеріалом, із якого вона зроблена. Білощебеневі дороги вже є на території майже кожної сільради. Будуємо їх і нинішнього року.
— Скажіть, будь ласка, що зроблено для поліпшення медичного обслуговування мешканців області, чимало з яких постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС?
— Це питання теж серед пріоритетних. Цьогоріч створено 5 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, до кінця року буде створено ще 8. Побудовано новий ФАП у селі Зелена Діброва Зарічненського району, де досі не було жодного медичного закладу. Загалом на нинішній рік поставили за мету відремонтувати в усіх районах хірургічні та реанімаційні відділення, а після цього візьмемось і за інші.
В область надійшло 92 мільйони гривень субвенції, в тому числі, 75 мільйонів — для придбання спеціального медавтотранспорту та медобладнання. Із державного бюджету виділено 49 мільйонів гривень на спорудження, як це передбачено ініціативами Президента України Віктора Януковича, перинатального центру. Його плануємо ввести в дію вже до кінця нинішнього року, постараємось, щоб він був одним із кращих в Україні.
Наприкінці серпня виповнюється рік, як у нас на базі обласного онкодиспансеру створено сучасний центр променевої терапії. Новітнє дороговартісне обладнання — лінійний прискорювач та комп’ютерний томограф — сюди поставив фонд Ріната Ахметова «Розвиток України» в рамках проекту «Рак виліковний. Своєчасна діагностика і лікування онкологічних захворювань». У центрі працюють фахівці, які пройшли навчання і стажування за кордоном. Нині готують кадри, щоб організувати тризмінну роботу. Це дасть змогу приймати онкохворих ще й із сусідніх областей.
У центрі променевої терапії уже цього місяця запрацює телемедицина, тобто наші рівненські лікарі в режимі онлайн зможуть отримувати консультації фахівців провідних клінік світу. Крім того, за сприяння фонду Р. Ахметова забезпечимо центр сучасною палатою інтенсивної терапії для дітей із новітнім медичним обладнанням. До речі, рівненський центр променевої терапії — єдиний в Україні, який бере на лікування дітей віком до восьми років. Запускаємо апарат брахітерапії, який дасть можливість проводити локальне опромінення порожнистих органів. Наголошую, що все це ми робимо в рамках державно-приватного партнерства.
— Василю Михайловичу, в рамках однієї розмови не можна охопити всього кола питань, над якими працює влада. І все ж, якщо 2011-й на Рівненщині був Роком будівництва сільських доріг, то нинішній, наскільки мені відомо, оголошено Роком спорту та здорового способу життя. Що зроблено і робиться в цьому плані?
— Ви маєте рацію. А почали з інвентаризації усіх спортивних майданчиків та будівель, культурно-дозвілєвих комплексів області, тобто місць, де люди з користю для здоров’я можуть проводити своє дозвілля. Поступово приводимо їх у порядок. Показовим щодо цього є досвід сусідньої Білорусі, зокрема, міста Бреста, чий досвід ми вивчали. Але найбільш болючою є проблема стану стадіону «Авангард». Він перебував у комунальній власності міста Рівного, бракувало коштів на його утримання і ремонт, тож споруда поступово занепадала. Після всіх узгоджень на сесіях Рівненської міської та Рівненської обласної рад тепер у стадіону два власника, що дає можливість віднайти кошти на його реконструкцію, яка запланована з нового року. Тож є надія, що відродиться і футбольна команда.
Тим часом Рівне — батьківщина вітчизняного спідвею. Ми всіляко підтримуємо цей вид спорту, допомагаємо фінансово юнацькій групі спідвеїстів. Так само фінансово заохочуємо наших рівненських спортсменів, які домоглися успіхів на європейських і світових чемпіонатах. А нашим землякам, які доб’ються високих результатів на Олімпіаді в Лондоні, як заохочення пообіцяли квартири.
До речі, в нашій області мав успіх проект «Сімейні перегони». Він мав на меті популяризувати здоровий спосіб життя, згуртувати сім’ї. До нього долучилось близько 30 тисяч мешканців області, причому різного віку.
— Іще одне, можна сказати, приватне запитання. Напередодні виборів можна очікувати різної критики на адресу влади. Як взагалі ви ставитесь до критики?
— Якщо вона об’єктивна, то це є темою для роздумів і висновків. Але ж не критикують того, хто нічого не робить. А взагалі в складних ситуаціях я все стараюсь зважувати, раджусь з людьми, зрештою, для яких ми і працюємо, громадою — їхні думка і поради для мене дуже важливі.
— Дякую за розмову.
Інтерв’ю записала Олександра ЮРКОВА.
Рівне.
Факти
Виконання власних надходжень місцевих бюджетів за сім місяців становило, за попередніми підрахунками, майже 103 відсотки — понад план надійшло 21 мільйон гривень. Це на 18 відсотків більше, ніж за відповідний період минулого року.
Лише в цьому році реалізовано два інвестиційні проекти із залученням іноземного капіталу на загальну суму 20 мільйонів євро. Ще один такий проект на стадії завершення.
Заборгованість із зарплати на Рівненщині за час перебування на посаді голови Рівненської ОДА В. Берташа з 19,8 мільйона гривень скоротилася до 2,4 мільйона.
Торік в області побудовано 276 кілометрів доріг, із них 200 кілометрів — білощебеневих (із місцевих матеріалів). Нинішнього року планують прокласти 265 кілометрів білощебеневих доріг.
На Рівненщині успішно втілюють проект «Енергетична верба». Область не лише забезпечила себе саджанцями, а й реалізує їх для інших регіонів України.
Завдяки втіленню заходів з енергозбереження у комунальній, бюджетній сферах та промисловості впродовж минулого року місцевими альтернативними енергоресурсами заміщено 3,5 відсотка загального обсягу споживання енергоносіїв (це один із кращих показників в Україні).
Усіма споживачами області торік використано природного газу майже на 90 мільйонів кубометрів менше, ніж у 2010 році.
На Рівненщині діє більше 10 регіональних програм розвитку АПК. Найбільш дієві: надання пільгових кредитів фермерам, дотування гектара посіву озимого жита на поліських територіях, відшкодування борошномельним підприємствам відсотків за кредитами.
