У приватному підприємстві «Агро-Експрес-Сервіс» (генеральний директор Сергій Костючко), яке обробляє орендовані землі у Горохівському районі Волинської області, Млинівському, Демидівському, Радивилівському районах Рівненської області, Кременецькому районі Тернопільської області, — жнива. Наша розповідь про те, як проходить збір урожаю на одній із семи дільниць «АЕС» — в селі Новоукраїнка Млинівського району.
Ще вчора тут буквально жили ріпаком, адже відвели під нього 1510 гектарів. Тоді дощило. І все ж взяли по 33 центнери з гектара. А вже сьогодні, коли випогодилося, комбайни дружно пішли на пшеничний лан. Ще день-два — і за стернею й слід прохолоне, йтиме підготовка поля до посіву ріпаку. Загалом така щільна послідовність притаманна підприємству, що сповідує у рослинництві передові технології.
— Саме завдяки чіткій технологічній системі ми й досягаємо запланованих результатів, — розповідає заступник генерального директора ПП «Агро-Експрес-Сервіс» з рослинництва Володимир Шинкарук. — Взяти, на приклад, ріпак. На перший погляд, все просто з його вирощуванням: посіяв — зібрав. Тим часом, ріпакове поле за сезон технологічно має оброблятися більше десяти разів.
— Цьогоріч ріпак вродив щедро, — долучається до розмови директор дільниці №2 «АЕС» Михайло Приходько. — А на 126 гектарах в урочищі «Нянь» отримали більше 41 центнера з гектара. Це, з одного боку, приємний виняток з правил, з іншого — привід для аналізу. На цьому полі, приміром, внесли більшу кількість дефекатів та крейди, провели насичене розкислення ґрунту, що, без сумніву, дало додатковий ефект. Врешті, кожна ділянка має бути скрупульозно вивчена щодо продуктивності ґрунту. Останніми роками над цим питанням підприємство працює досить плідно, залучаючи науку. Водночас тут ще широке поле для пізнання.
Це стосується і ріпаку, і пшениці. Щодо останньої, то її найходовішим сортом виявився «Акратос». Він на ділянці займає левову частку. Уже на першому, не найкращому полі, «сипнув», як кажуть місцеві мешканці, по 55 центнерів з гектара. Причому, майже 150 тонн з першого ужинку пішло на заготівельний пункт другим класом, якого у цій кліматичній зоні досягнути вкрай важко.
— Це також результат високих технологій, — аргументує Володимир Шинкарук, — у відповідності до потреб збільшили, порівняно з минулим роком, кількість хлористого калію на кожен гектар, збалансували азотні добрива, усі технологічні процеси провели у визначений термін, допомогли рослинам у розвитку після засушливої минулорічної осені... 70 відсотків усіх витрат на вирощування зернових у нас становлять видатки на добрива. Вони, щоправда, постійно дорожчають (аміачна селітра, наприклад, за останні три роки зросла в ціні вдвічі). Більше того, добрива (багато їх чи мало) ще треба розумно вносити, слідкуючи за потребами ґрунту, рослин... Лише тоді можна сподіватися на хороший урожай.
Тим часом на хлібному полі кипить робота. П’ятнадцять-двадцять хвилин молотьби — і восьмитонний бункер комбайна повен. З розвантаженням затримки немає. Автомобілі завжди напоготові — потужні, які можуть завантажитися 30—40 тоннами збіжжя. З поля їх шлях пролягає на заготівельні пункти, а звідти — знову на поле. В цілому на дільниці задіяно вісім комбайнів та два десятки вантажних автомобілів, чого цілком достатньо для нормального безперервного циклу роботи. Сприяє цьому також добре налагоджена система харчування. Буквально всіх, хто зайнятий на жнивах, забезпечують сніданками, обідами, вечерями. Дієвістю відзначається сервісна служба...
Хоча й на полі спекотно, комбайнери почуваються у своїх «кораблях» комфортно, адже всі комбайни — з кондиціонерами.
— На сучасних «Класах» працювати — саме задоволення, — каже комбайнер Олександр Трохимюк. — Водночас у кожного з нас, комбайнерів, діє правило — не гнатися за показниками, а віддавати перевагу якості збирання. Саме вона, якість, визначатиме розмір нашої тринадцятої зарплати, уже традиційної на підприємстві.
Рівненська область.
На знімку: заступник генерального директора ПП «Агро-Експрес-Сервіс» з рослинництва Володимир Шинкарук, агроном відділу дільниці №2 Петро Лещук, директор дільниці №2 Михайло Приходько на пшеничному полі.
Фото Євгена ЦИМБАЛЮКА.