Після шквалу критики з приводу нелюдських умов утримання арештантів у слідчих ізоляторах великих міст, українське пенітенціарне відомство почало їх «розвантажувати». «Розвантаження» у мегаполісах призвело до збільшення навантаження на такі ж самі заклади в менших містах. Скажімо, у Херсоні старий слідчий ізолятор розрахований на 606 осіб, і «своїх» арештованих тут не бракує. Але на додачу сюди тепер скеровують транзитними етапами ще близько трьох тисяч в’язнів на рік!
У Північній ВК-90 Херсона навесні завершили переобладнання під камери слідчого ізолятора загалом на 26 місць частини приміщення так званої дільниці посиленого контролю, куди раніше відпроваджували злісних порушників режиму та дисципліни. Тепер йдеться про відкриття схожої дільниці ще на 50 місць для арештованих, хворих на туберкульоз, у Херсонській ВК-61 — спеціалізованій протитуберкульозній лікарні для засуджених.
При цьому і тюрма-лікарня, і слідчий ізолятор обласного центру аж ніяк не відповідають сучасним вимогам для утримання «спецконтингенту» — торік прийнято рішення винести їх за межі Херсона, для чого міська влада вже виділила земельну ділянку. Але вимоги до проектування та будівництва подібного об’єкта настільки складні, що навіть за безперебійного фінансування (він може обійтися у більш як 21 мільйон гривень) та добросовісності підрядників його навряд чи завершать раніше, ніж через три роки, каже начальник обласного управління Державної пенітенціарної служби Херсонщини, генерал-майор Володимир Пінькас.
