Продавати нашу картоплю... білорусам навчилися херсонські фермери
Здавалося б, везти на продаж з України до Білорусі картоплю — все одно, що їхати до Тули з власним самоваром. Адже в братів-сябрів і своєї бульби повнісінько! Тим не менш уже два фермерські господарства Херсонщини цього літа «проклали стежину» через кордон і цілком успішно експортували саме до Білорусі та Росії загалом 440 тонн молодої картоплі на суму понад 1,4 мільйона гривень.
На Херсонській митниці цей факт вважають дуже обнадійливим. Її начальник Віталій Булок нагадав, що позаторік регіон ввозив картоплю великими партіями, а тепер перетворюється на її експортера — аграрії і самі заробляють, і бюджет поповнюють. А от місцеві селяни, котрі зуміли налагодили вигідну торгівлю власною городиною із сусідніми державами, налаштовані менш оптимістично. Причини, які спонукали їх розвивати бізнес-зв’язки з іноземними покупцями, вони також пояснюють за допомогою прислів’я: «Не було б щастя, та нещастя помогло».
— Уже в липні на всьому півдні України закупівельна вартість картоплі різко впала до 85 копійок за кілограм, хоча торік у цей же час за неї можна було 3,15 гривні вторгувати.
Продавати городину за надто низькими цінами посередникам — все одно, що вести господарство до розорення: адже її собівартість удвічі вища! От ми й вирішили «позондувати ґрунт» у сусідніх державах, де молода картопля визріває на місяць пізніше. Російські та білоруські партнери дали за нашу картоплю чи не втричі більшу ціну, ніж українські закупівельники, тож відправили одну партію на спробу, далі другу, і справа пішла. З’ясувалося, що за тієї самої ціни українська молода картопля краща й смаковитіша, ніж та, яку з інших країн імпортують, — розповідає фермер із села Чулаківка Голопристанського району Сергій Рибалко. — Тож сподіваюся, восени рахуватимемо прибутки, а не збитки.
Ті фермери Херсонщини, котрі спеціалізуються на вирощуванні городини, не вважають, що падіння закупівельних цін на «борщовий набір» таке вже добре явище для економіки та суспільства. По-перше, роздрібні ціни на ту саму картоплю, буряк, моркву та цибулю у краї якщо зменшуються, то далеко не так стрімко, як оптові — посередники їх штучно «притримують». По-друге, отримавши нинішнього року збитки на продажі овочів, наступної весни селяни зменшать площі під плантації під ту ж бараболю, капусту чи бурячок. І тоді вже ми самі змушені будемо поповнювати дефіцит за рахунок імпорту картоплі з Білорусі, Ізраїлю чи Голландії, як траплялося в минулі роки. От тільки платити за неї доведеться не дві-три гривні, а щонайменше долар за кілограм — це якщо посередники не візьмуться «накручувати» на її оптову вартість по дві чи по три ціни. Що-що, а заробляти на співвітчизниках наші комерсанти навчилися набагато краще, ніж влада — економічно грамотно регулювати ціни на споживчому ринку!
Херсонська область.
