Приблизно 170 тисяч корів нараховується на Вінниччині в індивідуальних господарів. Фахівці підрахували: якщо підвищити закупівельну ціну одного літра молока хоча б на 20 копійок, селяни додатково отримають понад 30 мільйонів гривень. Поки власники корів вважають, що молоко в них скуповують за невиправдано низькими цінами. Буває, взагалі не розраховуються.
Заборгували 700 тисяч гривень
У Липовецькому районі селянам не повернули за молоко приблизно 700 тисяч гривень.
— У нашому селі чотири череди, загалом майже двісті корів, — каже голова села Струтинка цього району Михайло Микулін. — Є люди, які доглядають по дві—три корови. А за молоко отримують копійки. Найбільше платили в грудні минулого року — по 2,5 гривні. І то це був дуже короткий час. Таку ціну давали протягом двох декад. А вже з січня і понині розраховуються по 1,8 гривні за літр. Зимою за ці кошти навіть корми не купиш. Та й не за все молоко заплатили.
За словами співрозмовника, місцевий молокозавод ще з минулого року не повернув його землякам 36,2 тисячі гривень. Завод припинив роботу, і розраховуватися там не спішать. Декому винні більше двох тисяч гривень. Загалом майже двадцять людей чекають, коли їм нарешті заплатять за придбане в них молоко.
Завод у боргу ще й перед сільрадою. «Здавали їм в оренду приміщення під молокопункт, — уточнює сільський голова. — Попервах розраховувалися, а потім перестали. Три рази писав на завод, але у відповідь — ні слова. У нас є договір. Тепер звернулися в прокуратуру».
— Якщо на ділі буде так, що за молоко мають розраховуватися упродовж семи днів, то це дуже добре. Поки що ми кредитуємо заводи. Є такі, що повертають гроші через десять днів, інші розраховуються двічі на місяць. Заготівельники диктують нам умови. А вплинути на них немає можливості. Бо ж
багато людей здають молоко, як то кажуть, під чесне слово. З ними не оформляють документи. Переконують, що то зайва морока.
Коли доходить до діла, немає навіть чим підтвердити, що ти продавав молоко.
Хто збирає вершки
Коли в області перевірили весь ланцюжок проходження коштів від заводу до власників молока, з’ясувалося, що левова частка осідає у заготівельників. Обдурювати селян їм вдається тому, що більшість працює без будь-яких документів, що підтверджують закупівлю молока. Заготівельники збирають «вершки», коли з селянином розраховуються як за молоко другого ґатунку, а на заводі оформляють вищої якості.
Водії нерідко перевозять сировину без документів. Свідченням тому випадок у Хмільницькому районі. Працівники ветеринарної міліції разом з інспектором ДАІ зупинили для перевірки автомобіль, що доставляв молоко на один із заводів сусідньої Хмельницької області. За словами водія, у цистерні було 2,5 тонни продукції. Але підтвердити це документально він не зміг, бо не мав таких документів. Пояснив, що все в заготівельника.
— Ми перевірили також молокоприймальний пункт, звідки везли молоко, — каже начальник ветеринарної міліції УМВС України у Вінницькій області Павло Дармограй. — Там виявили ще 430 літрів молока, на які не було жодних документів. А молокопункт обладнаний із порушенням вимог санітарії. Водія автомобіля і власника молокопункту притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 107 Кодексу про адміністративні правопорушення («Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог»), що тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суми штрафу мізерні порівняно з тим, що заробляють на молоці спритні на руку хлопці.
Вінницька область.
