У слово «жнива» зовсім інший зміст вкладають на півдні й на півночі Житомирщини. В лісостепових районах є що молотити і буде що продавати. Хвилює одне: остаточний підсумок залежатиме не від того, скільки намолотили, а якою буде ціна на зерно. А от про багато поліських господарств можна сказати коротко — виживають.
Коли на півдні проводили ритуал зажинок, в Олевську відбулося свято «Чорниці-вечорниці». У парку розмістилося п’ять древлянських садиб, де гостей зустрічали господарі в древлянських костюмах, пригощали різноманітними стравами та напоями з чорниць, пропонували взяти участь у конкурсах та розвагах.
Жителям усього Олевського району заробіток дає не зерно, а чорниці. Саме від урожаю цих ягід залежить їх добробут. А ще від грибів. Особливо в таких віддалених селах, як Копище, де найбільше багатодітних родин. Цілою колоною вирушають у ліс усі, хто може тримати в руках відро, —від малого до старого.
Що таке зернові для Олевського району, можна судити з цифр. Торік усі сільгосппідприємства обмолотили їх на площі 1007 гектарів, вийшло загалом 940 тонн, що на 95 тонн менше, ніж у 2010 році, урожайність — усього 9,3 центнера з гектара. Якими будуть підсумки цьогорічних жнив, ще невідомо, але й та перспектива, яка закладена в програмі розвитку аграрного сектору району, не особливо обнадіює: у 2015 році передбачається зібрати 2700 тонн зерна. Навіть це буде краплею в морі обласної статистики...
То на чому ж тоді заробляють сільгосппідприємства району? Може, на картоплі? Торік із площі 5,3 гектара вони зібрали її 66 тонн — по 124,5 центнера з гектара. З таким урожаєм не розбагатієш. А льон в усій області сіють одиниці.
Олевський район належить до провідних виробників хмелю в Україні. Теоретично він мав би давати великі прибутки. Але ж як продати ті запашні шишки, якщо мало не всі пивзаводи в нашій державі «іноземні», екстракт хмелю купують за кордоном. Ніяк наші хмелярі з ними спільної мови не знайдуть.
Із тваринництвом теж кепські справи. На весь район на перше червня цього року було 507 корів. Торік на цю ж дату в сільгосппідприємствах їх нараховувалося 592. Не важко підрахувати, через скільки років із такими темпами не залишиться жодної. Утім, в іншому поліському районі, Малинському, корів іще менше — 415. Для контрасту: в Попільнянському районі їх понад 4750, тож молоко дає «свіжу копійку» щодня.
Про свинарство взагалі важко говорити всерйоз. До 2015 року чисельність свиней у сільгосппідприємствах Олевського району намічено довести до... 80 голів.
Житомирська область.
 
 
 
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.