Володимиру Литвину висловлено вотум довіри

А розгорталися події так. Відкрив сесію Голова Верховної Ради Володимир Литвин. Реєструвалися депутати двічі — з першої спроби зареєструвалося 236 депутатів, повторно — 259. Парламентарії підходили — і рішення приймали ще більшою кількістю голосів. Опозиціонерів у сесійній залі було обмаль.

На вимогу фракцій «БЮТ-«Батьківщина» та «НУ—НС» головуючий надав слово для заяви Арсенію Яценюку. Його виступ був емоційним і суто політичним: парламентарій заявив, що сьогодні не день відкриття позачергової сесії, а день закриття Верховної Ради, органу, який перестав представляти інтереси народу, а став взірцем корупції в державі. «Ми вам не дамо знущатися ні над Україною, ні над українським народом», — сказав політик. За його словами, об’єднана опозиція вимагає виключно особистого голосування в стінах парламенту — або увімкнути систему особистого голосування, або голосувати бюлетенями. А також — ніякого переголосування за закон про мови, оскільки його прийнято у нерегламентний спосіб. Після виступу     парламентарій залишив сесійну залу.

Глава парламенту повідомив, що на позачергову сесію винесено лише ті питання, які запропонували її ініціатори, інші питання не розглядатимуть.

Далі вів засідання Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк. Голови фракцій Партії регіонів, КПУ, Народної партії та групи «Реформи заради майбутнього» подали проект постанови — відмовити Володимиру Литвину в задоволенні його заяви про відставку, підтвердити його повноваження на посаді Голови Верховної Ради та висловити вотум довіри. За таке рішення проголосували 266 депутатів.

Голова Комітету з питань Регламенту Володимир Макеєнко повідомив про рішення комітету залишити без розгляду та відправити на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи 30 проектів постанов, зокрема, щодо обрання суддів, оскільки вони оформлені не у відповідності з Регламентом. Ще десять проектів постанов, зокрема, щодо визнання нелегітимним закону 

№ 9073 про мови, було вирішено розглядати за скороченою процедурою.

Автор одного з проектів постанов Юрій Кармазін («НУ—НС») заявив, що засідання регламентного комітету взагалі не проводилося. Проект Ю. Кармазіна передбачав скасувати результати голосування за законопроект про засади державної мовної політики № 9073, оскільки, на погляд депутата, цей документ було прийнято з грубим порушенням регламенту, без розгляду поправок депутатів. Натомість Михайло Чечетов (Партія регіонів) відзначив: зміст демократії полягає в тому, що парламентська більшість, яка отримала мандат довіри на виборах, має право прийняти рішення, і меншість не може цьому завадити. Депутат наголосив, що мовний законопроект № 9073 — цілком у рамках Конституції та Європейської хартії регіональних мов та мов нацменшин, він чітко підтверджує, що єдиною державною мовою є українська, тож немає жодних підстав ставити під сумнів легітимність ухваленого закону про мови. За ухвалення постанови Ю. Кармазіна про визнання нелегітимним мовного законопроекту проголосували лише 46 депутатів (із фракції Народної партії, групи «Реформи заради майбутнього» та декілька депутатів із фракції «НУ—НС», «БЮТ-«Батьківщина» та позафракційні). Аналогічні проекти постанов інших депутатів — Ю. Одарченка і С. Курпіля, А. Яценюка і С. Саса — також набрали не більше 40 голосів. Парламент відхилив і пропозиції В. Литвина до мовного закону — «за» проголосував 21 народний депутат. Відтак, не було підтримано жодних поправок до закону № 9073.

Не було підтримано й ще декілька проектів постанов Ю. Кармазіна про скасування голосування за закони про виділення з Держбюджету-2012 додаткових видатків на Генпрокуратуру, ЦВК та інших органів державної влади. Під час розгляду цих питань виникла невелика сутичка між головуючим А. Мартинюком та депутатом 

О. Ляшком, коли головуючий намагався поставити на голосування уточнення щодо мовного закону. О. Ляшко облив головуючого чаєм.

Під час пленарного засідання було оголошено про вихід із фракції «БЮТ-«Батьківщина» ще двох депутатів — голови Комітету з питань правової політики Сергія Міщенка та Вадима Коротюка.

Верховна Рада ухвалила в цілому три проекти законів про внесення змін до Держбюджету-2012. Першим законом збільшуються видатки Державного агентства екологічних інвестицій України на фінансування програм з управління у сфері екологічних інвестицій (на 193,3 млн. грн.) та на державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів парникових газів (на 231 713,7 млн. грн.). Наступним документом збільшено фінансування пріоритетних проектів у сфері сільського господарства — із 15000 до 39300 млн. грн. Ще одним законопроектом збільшено з 15 до 44,5 млн. грн. фінансування проектів заміщення природного газу.

Народні обранці ратифікували Договір про зону вільної торгівлі з країнами СНД (260 «за»). Прем’єр-міністр Микола Азаров, представляючи законопроект, наголосив, що економічна співпраця та товарооборот нашої держави із країнами СНД активно зростають. Тому формування договірної бази, яка дозволить активізувати подальші обсяги торгівлі, на думку прем’єра, сповна відповідає національним інтересам України.

Серед переваг, які отримає Україна після ратифікації договору, 

М. Азаров назвав те, що в документі чітко зафіксовано всі міждержавні експортні та імпортні мита й досягнуто домовленості не збільшувати ставки мита. Договір також містить статті, які полегшуватимуть доступ українських товарів на ринки держав—учасниць СНД. На пропозицію української сторони включено окреме положення щодо транзиту трубопровідним транспортом. Упродовж шести місяців після ратифікації угоди має бути розроблено відповідну угоду. За прогнозом уряду, очікується, що обсяги торгівлі між країнами СНД зростуть на 35%. Однак народні депутати з профільного Комітету у закордонних справах висловили низку застережень до законопроекту. Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл повідомив, що за ратифікацію договору висловилися лише представники парламентської більшості, а решта депутатів утримались. Адже, за словами депутата, в законопроекті не прораховано ризики й втрати, які можуть спіткати Україну, розрахункові документи містять лише позитиви, негативи приховані, а додатки до угоди, які передбачають обмеження і виключення, становлять певні загрози для України. Виникає і правова колізія, де мають розглядатися всі правові спори між учасниками угоди, адже Україна не є членом арбітражного суду СНД. Утім, зрештою 260 депутатів підтримали ратифікацію договору.

У цілому також схвалено урядові проекти законів про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць; про внесення зміни до пункту 4 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки; про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, та про внесення змін до закону «Про іпотечні облігації» щодо випуску та обігу іпотечних облігацій.