Стабілізувати ситуацію можуть лише законодавці
Необхідно в Києві створити окремий адміністративний округ, до якого ввійдуть загальновизнані пам’ятки архітектури та історії. Надати йому спеціального статусу. А всі питання, пов’язані з виділенням землі й забудовою в цьому районі, вирішувати тільки через Верховну Раду України.
З такою пропозицією виступив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець. Це свого роду реакція на попередження ЮНЕСКО про можливість виключення зі свого списку Всесвітньої спадщини Софії Київської та Києво-Печерської лаври. Таке рішення було озвучено на 36-й сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка тривала на початку липня в Санкт-Петербурзі. Його міжнародна організація прийняла у зв’язку із забудовою буферної зони навколо українського об’єкта №1, незважаючи на багаторазові рекомендації експертів її припинити.
Отримання статусу об’єкта Всесвітньої культурної спадщини в меркантильному плані нічого не дає державі. Але цей «титул» не купиш. Кількість об’єктів ЮНЕСКО на території країни сприяє її міжнародному туристичному іміджу.
— Я не уявляю собі влади, яка хотіла б, щоб ЮНЕСКО вилучила зі свого списку що-небудь з території її столиці. Це нонсенс, — каже професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, член Громадської ради при Президентові України Лариса Скорик.
Очевидно, київській владі, і нинішній, і попередній, байдуже культурна спадщина столиці, а також думка визнаної міжнародної організації. Справжня цивілізована охорона архітектурних пам’яток, які світ визнав особливо цінними для всього людства, має берегти й утримувати їх у належному стані. А це суперечить інтересам місцевого забудовного бізнесу. У підсумку — у нас великі гроші нівелюють будь-які культурні й духовні цінності.
Нагадаємо, в 1990 році собор Святої Софії та Києво-Печерська лавра було внесено до переліку Всесвітньої культурної спадщини. За двадцять років цей список охоронюваних пам’яток культури, історії цивілізацій і природи поповнили ансамбль історичного центру Львова, геодезична дуга Струве (пам’ятник науки й техніки, який проходить по території 10 країн Європи), Букові праліси Карпат (пам’ятка природно-заповідного фонду) і резиденція митрополитів Православної церкви Буковини та Далмації, де нині розміщено корпуси Чернівецького національного університету імені      Ю. Федьковича.
Провину за ситуацію, яка спровокувала вердикт ЮНЕСКО відносно Лаври й Софії, Лариса Скорик покладає на «колишніх хазяїнів» заповідних територій, які дозволили будувати там «за відповідну винагороду».
Професор повідомила, що новий директор Лаври Олена Сердюк попросила її взятися за комплексну охорону буферної зони. Л. Скорик пропонує узаконити території навколо Софії й Лаври як охоронні зони.
— Київрада дає згоду на відчуження землі міста або її забудову. Як показала практика, київська влада нездатна стабілізувати ситуацію в цьому питанні. Усі цінні землі, які перебувають в охоронній зоні, повинні виділятися тільки за згодою Верховної Ради України, — вважає Олександр Бригинець.
На жаль, поки що за збереження пам’яток у столиці по-справжньому борються лише громадські організації. Влада відмовчується або не діє, а бізнес захищає свої цінності. На жаль, далекі від всесвітньо визнаних.
Фото Ксенії ЗАМОЖНОЇ (з архіву «Голосу України»).