За фактом знищення гнізд і кладок пеліканів та бакланів на заповідній території узбережжя Азовського моря у порушенні кримінальної справи відмовлено. Чи застрахована заповідна територія від нових випадків вандалізму?
Люблять воду і спокій
Уперше кучеряві пелікани оселилися в регіональному ландшафтному парку «Меотида» чотири роки тому. А за рік повернулися на знайоме місце на Кривій косі, щоб вивести потомство. Це був перший в історії випадок успішного гніздування на Лівобережжі та єдиний підтверджений факт гніздування кучерявого пелікана в Україні.
Наступного року доступ на стрілку Кривої коси для людей і хижаків із суші та моря було повністю перекрито. Результати не змусили на себе чекати: на косі швидко сформувалися дві білі плями — щільні групи пеліканів. У першій групі екологи нарахували сім гнізд, у другій — дев’ять. В кожному гніздечку — кладка. Оскільки сусідами рідкісного птаха були баклани — своєрідні «сателіти», які «охороняють» гнізда пеліканів від нападів чайок, — «гості» почувалися спокійно. Зрештою, співробітники парку зафіксували 42 птахи, занесені до Червоної книги України. У 2011-му в одній монолітній колонії вже було 15 гнізд, а на крило стали 30 пташенят.
Чому кучеряві пелікани оселилися в густонаселеному та індустріальному регіоні України? У директора регіонального ландшафтного парку «Меотида» Геннадія Молодана є відповідь.
«Імовірно, що в російському Приазов’ї було знищено місця традиційного мешкання кучерявих пеліканів. Частина птахів почала кочувати в пошуках нової батьківщини і зупинила свій вибір на краю Кривої коси. Тут завдяки багаторічним зусиллям нашого парку вдалося відродити первозданну природу. Пелікани знайшли на Кривій косі те, чого не було в інших частинах Причорномор’я. Тільки заради цього варто було затівати таку, на перший погляд, безнадійну справу, як створення регіонального ландшафтного парку в індустріальному краї».
Навесні цього року рідкісні птахи знову оселилися у Приазов’ї поруч із бакланами. Але в ніч із 10 на 11 червня сталася трагедія: колонії пеліканів та бакланів було знищено. У природному парку припускають, що це могли зробити браконьєри, адже через охоронний статус місцевим рибалкам не дозволяють ставити сітки. Загалом було зруйновано чотири гнізда і дев’ять яєць пелікана кучерявого, а також гнізда і кладки баклана великого. За припущеннями, зловмисники дісталися заповідної території на човні вночі. Адже вдень кожне судно, яке наближається, видно зі спостережної вишки.
Браконьєри чи хижаки?
Керівництво парку звернулося до Новоазовського райвідділу міліції із проханням порушити кримінальну справу, зазначивши, що загальний обсяг завданої шкоди внаслідок знищення колоній становить понад 31 тисячу гривень. Однак у районній міліції відмовили екологам. «За результатами проведеної перевірки на підставі п. 1 ст. 6 КПК України прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутності події злочину, у зв’язку із тим, що під час проведення перевірки не здобуто жодних даних, які вказували б про навмисне знищення колоніальних поселень гідрофільних птахів», — ідеться у відповіді, підписаній начальником райвідділу І. Єрмолаєвим.
У міліції висловили припущення, що зруйнувати гнізда могли хижаки, наприклад, єнотовидні собаки. Такої ж думки дотримуються і деякі мешканці селища. «Як бачите, пройти сюди (на територію парку) практично неможливо. Припливти — також проблема, бо одразу два катери не дадуть вам увійти до цієї зони», — зауважив депутат Сєдовської селищної ради Роман Герасимчук.
Однак екологи наполягають на «людській» версії, запевняючи, що для чотирилапих хижаків у парку просто немає поживи: морські птахи надто великі для собаки. «Місце гніздування пеліканів розташоване на краю Кривої коси, у відкритому морі, куди дістатися можна лише на плавзасобі. Наша версія про причетність до цієї справи браконьєрів залишається», — заявив Геннадій Молодан.
Кружляють над зруйнованими гніздами...
Природоохоронна прокуратура згодна з екологами, і те, що трапилося у природному парку, оцінює як акт вандалізму. Після резонансу, який спричинила подія, міліція провела додаткову перевірку. Щоправда, перебігом розслідування екологи не дуже задоволені. «Складається враження, що міліція шукає якийсь підступ у роботі «Меотиди». А потрібно шукати в іншому середовищі. Відсікти тих мешканців селища, в яких немає відповідних човнів. Вийти реально на десяток людей, серед яких був і той, хто причетний до знищення», — вважає директор регіонального ландшафтного парку.
Коли матеріал був підготовлений до друку, до «Меотиди» надійшло офіційне повідомлення про те, що додаткова перевірка районного відділу міліції не дає підстав вважати, що гнізда кучерявих пеліканів були розорені умисно. У телефонній розмові із керівництвом парку начальник Новоазовського райвідділу І. Єрмолаєв підтвердив: у порушенні кримінальної справи відмовлено.
У регіональному ландшафтному парку розповіли, що є такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, заподіяну незаконною здобиччю або знищенням тварин із числа видів, занесених до Червоної книги України. Зокрема, за знищення пелікана кучерявого варвари повинні заплатити 1000 гривень, за кожне знищене гніздо — 3000 гривень, за кожне вилучене яйце — 500 гривень. За знищення однієї особини баклана великого стягається 48 гривень. Чи стануть ці цифри «аргументом» у вихованні браконьєрів?
А от моральну шкоду від злочину оцінити важко. Нині в «Меотиді» залишилися кілька пар пеліканів. Час від часу співробітники заповідної зони спостерігають, як до тих, хто залишився, прилітають «співплемінники», чиї гнізда було зруйновано. В екологів є надія, що наступного року птахи таки повернуться. Та для цього пернатим потрібно гарантувати спокій...
Цифри і факти
Регіональний ландшафтний парк «Меотида» розташований у південній частині Донецької області на території загальною площею понад 14 тисяч гектарів. Парк займає всю приморську смугу, за винятком Маріуполя.
На території парку налічується понад 250 видів птахів, із них близько 100 — гніздуються. Навесні на краю Кривої коси виводять потомство майже 100 тисяч пар гідрофільних птахів.
За час існування парку чисельність чорноголового гоготуна, занесеного до Червоної книги України, збільшилась на 5000 відсотків. Це рекордний для Європи показник.
Кучерявий пелікан — глобально вразливий вид, занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи. Загалом чисельність світової популяції цього виду оцінюється в 3200—4200 пар.
