Сьогодні виповнюється 75 років від дня народження Віктора Максимовича Алексєєва — завідувача секретаріату депутатської фракції комуністів у Верховній Раді України, авторитетного й досвідченого професіонального апаратника, котрий має заслужену повагу серед народних депутатів і колег по роботі.
Народився він у Донецьку в робочій родині. У шкільні й студентські роки займався громадською діяльністю. Не дивно, що йому відразу після закінчення інституту в 1959 році запропонували працювати в обкомі ЛКСМУ, де він був інструктором, керівником лекторської групи, заступником завідувача відділу пропаганди й агітації.
Донбас — край шахтарської слави, найбільший індустріальний і науково-культурний центр, а Донецька обласна партійна організація була найчисельнішою і відомою в країні результатами своєї діяльності. Отож саме тут, у цьому краї, знаходилася кузня кадрів і для Києва, і для Москви, і для інших регіонів країни. З 1963-го Віктор Максимович Алексєєв на партійній роботі — інструктор ідеологічного відділу Донецького обкому партії, потім завідувач постійно діючих курсів з перепідготовки партійних і радянських працівників. Звісно, це стало для нього гарним стартом у майбутнє.
З 1972-го по 1990 рік Віктор Максимович в апараті Центрального Комітету Компартії України. Йому доручили вести найскладніші й найвідповідальніші організаційно-кадрові питання і він із честю з ними впорався. Напружена багаторічна комсомольсько-партійна робота виховала в ньому якості справжнього апаратного працівника із широким кругозором і масштабами діяльності. Ці риси його стилю повною мірою виявилися в подальшій господарсько-політичній кар’єрі комуніста.
У наступні роки
В. М. Алексєєв — проректор з адміністративно-господарської роботи Київського інституту політології і соціального управління (колишня Вища партійна школа при ЦК Компартії України), начальник управління справами Державного комітету України по житлово-комунальному господарству.
З 1993 року Віктор Максимович працює у Верховній Раді України — старшим консультантом секретаріату Комісії із прав людини, старшим консультантом апарату з організаційно-технічного забезпечення депутатської фракції «Комуністи України за соціальну справедливість і народовладдя», а з 1998-го очолює секретаріат парламентської фракції комуністів.
На посаді завідувача секретаріату депутатської фракції комуніст Віктор Максимович працює вже двадцятий рік. Під його керівництвом працівники секретаріату беруть безпосередню участь у законотворчій діяльності з актуальних питань політичного та соціально-економічного розвитку держави, готують аналітичні записки, приймають відвідувачів, відповідають на листи та звернення виборців, ведуть іншу важливу роботу.
Кожний робочий день керівника секретаріату фракції КПУ проходить у постійній бойовій готовності, цілеспрямованій енергії і великій працездатності. Народні депутати, співробітники секретаріату пишаються тим, що їм пощастило працювати з такою чудовою людиною, старшим товаришем і мудрим, вимогливим наставником.
Голова фракції комуністів, Перший секретар ЦК Компартії України Петро Миколайович Симоненко каже, що «комуніст Віктор Максимович Алексєєв — це справжній політичний, державний і партійний діяч, глибоко відданий ідеям правди, добра й соціальної справедливості, надійний помічник і переконаний радник. Він відрізняється винятковою пам’яттю, діловою акуратністю та зібраністю, творчою ініціативою й наполегливістю, вимогливістю до себе і до підлеглих, високою відповідальністю за доручену справу, уважністю до людських проблем. У нього завжди все під контролем. Його по праву можна назвати нашим залізним канцлером. З такою людиною просто приємно працювати».
Голова Комітету з питань національної безпеки й оборони Верховної Ради України третього й четвертого скликань, член Центрального Комітету Компартії України, патріарх вітчизняної політики Георгій Корнійович Крючков каже, що «до Віктора Максимовича тягнуться, ідуть за порадою колеги з інших фракцій і парламентських комітетів, знаючи, що завжди одержать від нього розумну пораду, конкретну допомогу. Дуже хотілося б сказати ще про таку його рису, як доступність, здатність об’єднувати навколо себе людей. Його добре знають і цінують і в парламентській їдальні, і в медпункті, і в авіаційно-залізничній касі, називаючи його з повагою та любов’ю «наш Максимич».
Говорячи філософськими словами, людина постійно приміряє на себе різні хрести. Є серед них тяжкі й легкі, дорогі й дешеві. Але людині до снаги єдиний же той, який він уже несе. Для кожного з нас таким хрестом є щоденна праця. І Віктор Максимович Алексєєв має солідний і безперервний трудовий стаж — 53 роки. За заслуги перед Батьківщиною і трудовим народом він має високі державні нагороди, нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Але найбільше він цінує щирі слова подяки від товаришів по роботі, від тих людей, яким йому довелося допомагати.
Віктор Максимович разом зі своєю вірною дружиною Галиною Федорівною, з якою прожив 50 років, що пішла із життя в 2009 році, виховали двох синів — Ігоря та Андрія, прийняли у свою родину невісток Тетяну й Вікторію, а також дружину онука Вікторію. Радують людей своїми успіхами їхні онуки Максим, Аня, Микита, набирається сил правнучка — дворічна Катя. Молоде сімейство Алексєєвих гідно продовжує добре ім’я старшого покоління.
Рідні й близькі, друзі та колеги від усього серця поздоровляють дорогого й шановного Віктора Максимовича Алексєєва зі знаменною датою, щиро бажають йому міцного-міцного здоров’я, нових успіхів у роботі, благополуччя, довгих років щасливого життя. Сподіваємося, він ще багато чого зробить для нашої Батьківщини, для нашого народу.
Вітання ювілярові дозвольте закінчити адресованими йому словами його коханої дружини Галини Федорівни Алексєєвої, надрукованими в збірнику її віршів «Струни душі», у яких вона відверто висловлює свої потаємні думки та роздуми, хвилюючі тривоги і радості:
Благодарю свою судьбу,
Тебя она мне подарила,
Мою заветную мечту,
Мечту мою осуществила...
Мы промчали в упряжке немалую жизнь,
И рассветы с тобою встречали,
Дорогой! Никогда не сдавайся, держись!
Даже в трудностях и печали!
Іван ГАВРИЛИШИН, член Національної спілки журналістів України.
Віктор Максимович Алексєєв.