На 10 — 25 копійок більше доведеться платити мешканцям області за хліб, випечений на Хмельницькому хлібокомбінаті. Невтішні тенденції, що виникли на підприємстві, покупці побачили ще кілька тижнів тому. Тоді хліб продавався за старими цінами, але буханець настільки схуд, що практично перетворився на невеличку перепічку. Покупцеві одразу стало зрозумілим, що саме так пекарі вирішили замаскувати підвищення вартості свого товару. Буханець був такий нестандартний, що доволі швидко пекарі вирішили не хитрувати, а повернутись до старої ваги, зате чесно повідомити про зростання ціни.
Несподівано на захист виробників став голова ОДА Василь Ядуха, котрий до цього завжди наголошував на тому, що в області повинні бути збережені низькі ціни на соціально важливі продукти. Натомість цього разу на колегії ОДА він сказав, що у зростанні цін винні не так хлібопекарі, як ті спекулянти-продавці, що накручують ціни в магазинах. Послався ще й на те, що завод щомісяця зазнає мільйонних збитків і через це змушений у такий спосіб вирівнювати фінансову ситуацію. Тому закликав співробітників Антимонопольного комітету та цінової інспекції перевірити насамперед не правильність формування ціни виробниками, а роздрібні маніпуляції в магазинах.
Чи розставлять такі перевірки всі крапки над «і», а тим більше посприяють поверненню до старих розцінок, — сказати важко. Принаймні такого досвіду, коли буханець дешевшав, не пригадати протягом не те що років, а й десятиліть. До того ж треба об’єктивно зазначити, що ціна зросла насамперед у фірмових магазинах, де, скажімо, житній буханець раніше продавався за 2,6 гривні, а тепер — за 3,12. Натомість чимало продавців-посередників стверджують, що намагаються не надто піднімати планку, боячись втратити клієнтів.
Крім того з’явилась інформація про те, що хліб подорожчав насамперед через зростання вартості сировини. Водночас в обласному управлінні агропромислового розвитку повідомляють, що говорити про зростання цін на ринку зерна та борошна немає причин. Насамперед з огляду на те, що в області залишились ще торішні запаси борошна, котрих цілком може вистачити до нового врожаю. Та й нинішні жнива свідчать, що жодних проблем із зерновими не повинно бути. Адже загалом область «з’їдає» протягом року близько 110 тисяч тонн продовольчого зерна, а ще з минулого року залишилось близько 300 тис. т. Сьогодні вже обмолочено більше половини зернових площ. За середньої врожайності 43 центнери з гектара вже вдалося поповнити пшеничні запаси більш як на 400 тисяч тонн. Тож фахівці не фіксують жодних причин ані для дефіциту пшениці, ані для зростання цін на неї. Тим більше для компанії, яка сама займається як вирощуванням, так і переробкою зерна.
Ще нещодавно Хмельницький хлібокомбінат вважався одним з найпотужніших виробників хлібобулочних виробів в області. Традиційно називались цифри в 70 — 80 відсотків від загального обсягу випеченого і проданого на території краю хліба. Тепер, судячи з інформації голови ОДА, обсяги істотно впали — до 40 відсотків.
Чи зможуть за таких темпів зменшення виробництва хмельницькі пекарі й надалі втримувати свої позиції, — питання риторичне. Дедалі очевиднішим стає те, що зберегти позиції лідера галузі йому все важче. Тим більше, що в області успішно діє ціла низка інших потужних пекарень, котрі не просто успішно витримують конкуренцію, а з ряду позицій навіть виграють її.
З огляду на минулу багаторічну історію хмельницького хлібокомбінату важко назвати теперішні його проблеми суто внутрішніми. Завжди хліб із цього заводу був чи не найдешевшим не тільки в області, а й у країні, а тому користувався популярністю серед масового споживача. Чи й надалі покупці віддаватимуть перевагу саме цьому товарові, сказати важко. Адже зростання ціни ніколи не сприяє популярності.
Хмельницький.
