Фонтанів із гарячої води більше не буде... на одній вулиці

Модернізувати саме цю мережу вирішили не випадково. На початку червня на перетині вулиць Анрі Барбюса та Івана Федорова сталося пошкодження. Фонтан із теплої води омив проїжджу частину. Прилеглі будинки (три житлових та кілька адміністративних) залишилися без гарячої води. Між тим, такі гейзери з теплоносія для тамтешніх мешканців — звична справа. За останні десять років на цій мережі сталося 33 пошкодження.

— Це найбільш неблагополучна ділянка у центрі столиці, — зізнається Юрій Гладишев. — Цього разу ми перекладаємо близько 30 відсотків цієї мережі — майже 330 метрів. До 25 вересня маємо закінчити роботи. Наступного року плануємо повністю замінити цю трасу. Фонтанів тут, сподіваюся, більше не буде.

Від цих ремонтних робіт тамтешні мешканці не страждають. Фахівці компанії так зібрали схему, що перекладати труби вдається, не перекриваючи будинкам гарячу воду. А от водіям, чиї маршрути проходять цими вулицями, — не позаздриш. Рух автотранспорту тут частково перекрито...

Та заради такої справи можна і потерпіти. Тільки поміркуйте: за правильної експлуатації гарантійний строк служби на нові труби — 50 років. Ні тобі поривів, ні безкінечних латань. Та й рівень тепловтрат новеньких труб, буцімто, не перевищує 5,5 відсотка. Для порівняння: у старих мережах цей показник — близько 17—18 відсотків.

Нові труби від старих, між іншим, відрізняються не тільки за технічними характеристиками, а й, грубо кажучи, зовнішністю. Мережі, які сорок років пролежали в землі, не так легко звідти дістати. Вони, у прямому сенсі слова, розсипаються на очах. Після побаченого — шари іржі, латка на латці — взагалі дивно, як і досі у квартирах киян є хоч якесь тепло.

Затіяна «Київенерго» модернізація — це, безсумнівно, перефразовуючи усім відомий вислів, «великий стрибок» для цієї вулиці. Але, на жаль, «мізерний крок» у масштабах усього міста, а тим паче держави. Адже, за попередніми розрахунками, тільки у столиці заміни потребує близько 60% трубопроводів (загальна протяжність теплових мереж та мереж гарячого водопостачання, які обслуговує ПАТ «Київенерго», становить 2,3 тис. км). А цього року запланована модернізація тільки півсотні кілометрів... От і рахуйте, скільки потрібно часу, щоб усі мережі модернізувати. Такими темпами — років 25, щонайменше...

Додайте до цього і величезні фінансові затрати. Середня вартість реконструкції 1 км тепломережі становить від 2,5 до 50 мільйонів гривень, залежно від діаметра трубопроводу. У «Київенерго» запевняють: комплексну і, що головне, масштабну модернізацію усієї системи теплопостачання власним коштом не подужають. А влада як державна, так і міська від цього процесу ось уже кілька років як самоусунулася.

Тим часом, до робіт із перекладання мережі залучено і співробітників ПАТ «Мостобуд». Свою роботу люди виконують, а от оплати за неї не отримують. Без імен і не на диктофон зізнаються: зарплатні з березня не бачили... У самому «Мостобуді» нам сказали таке: «Конкретно про цей об’єкт, потрібно з’ясовувати, миттєво відповідь дати не зможемо. Але взагалі тенденція така, на жаль, є. І причина її в тому, що замовники вчасно не перераховують кошти. Проблема насправді існує, і вона дуже серйозна...». Та це, як кажуть, уже зовсім інша історія...