Суцільний будівельний майданчик. Це визначення, мабуть, найбільше пасує сьогоднішньому Дніпропетровську. Його мешканці гостро переживали втрату Євро-2012 (Дніпропетровськ мало не в останні хвилини вибув зі списку міст, що приймали футбольний чемпіонат). Утім, сумували недовго, а швиденько втяглися в роботу, що, до речі, теж є характерною рисою дніпропетровців.
Дорога є!
Головним проектом регіону й міста є будівництво об’їзної дороги, яке назріло років двадцять тому. А будувати почали тільки два роки тому. Проект розрахований до 2014-го. Вартість — близько 4 млрд. грн. Кошти спрямовують з державного бюджету і бюджету області, розповідає заступник голови облдержадміністрації Геннадій Темник. «Пробити» реалізацію проекту вдалося тільки голові облдержадміністрації Олександру Вілкулу. І торік у рекордний термін (спочатку цю ділянку планували спорудити за півтора року, а побудували за сім місяців) першу чергу дороги було здано. «Ми «проінспектували» 18 км об’їзної, що з’єднала Запорізький та Криворізький напрямки. Тут побудовано також міст через річку Мокра Сура, три шляхопроводи і три дворівневі розв’язки, встановлено освітлення, виконано з’їзди й стоянки для транзитного транспорту. Вартість цієї ділянки — 810 млн. грн., — каже Геннадій Темник. — Завдяки їй за межі Дніпропетровська виведено 7,5 тис. одиниць щоденного транзитного потоку великовантажного транспорту. А це, за підрахунками чиновників, щорічно скоротить викиди в атмосферу шкідливих речовин і пилу на 230 тис. тонн».
Геннадій Темник докладно розповів і про реалізацію другої черги — будівництво правобережних з’їздів з Кайдацького моста:
— Цей проект, крім того, що має важливе екологічне значення, забезпечить відчутний економічний ефект. Адже завдяки йому шлях від Кайдацького моста до Криворізького шосе буде скорочено на 10 км. А згідно з розрахунками проектного інституту «Дніпродіпротранс», нова дорога дасть змогу знизити витрати пального для транзитного автотранспорту на 3,6 млн. літрів щороку.
Це не просто рівне дорожнє полотно й південна частина об’їзної. А насамперед — міська магістраль безперервного руху завдовжки 5 км, з яких один кілометр — унікальна естакада висотою п’ять метрів, що пройде над промзоною і залізницею. Кошторисна вартість об’єкта — 1,032 млрд. гривень.
Заплановані на цей рік роботи виконано майже на 30%. Установлено й уже з’єднано балками 10 із 24 опор естакади. Тривають також масштабні роботи з винесення електричних кабелів, водогону, мереж зв’язку й газопроводу, перенесення трамвайних ліній, контактних опор Придніпровської залізниці...
Разом із цим проектом у Дніпропетровську ведеться масштабний капітальний ремонт основних магістралей: вулиці Набережна, проспект імені Газети «Правда», Космічна, Запорізьке шосе, проспект Петровського.
А тепер візьмемо в руки «рахівницю»
Безперечно: Дніпропетровську, єдиному в країні обласному центру, що був без об’їзної дороги, вона потрібна. Але, як каже один знайомий економіст, візьмемо «рахівницю» в руки. Кабінет Міністрів виділив на будівництво її першої черги — 18 км — 813,7 млн. грн., визначивши розпорядником Державну службу автомобільних доріг України — «Укравтодор». Кабмін також затвердив надання 100 млн. грн. на підготовку проектно-кошторисної документації будівництва з’їзду з Кайдацького моста. Згідно з дорученням Президента України, ці кошти надано місту у вигляді прямої субвенції.
Виходить, що — кілометр Дніпропетровської об’їзної коштував громадянам України у 45 млн. грн. Деякі фахівці «Укравтодору», котрі побажали залишитися анонімами (тенденція, однак!), уважають, що вартість будівництва кілометра дороги становить від 15 до 35 млн. грн. — залежно від складності робіт. А також від створення супутньої інфраструктури — переходів, туалетів, зупинок тощо. Здаємося: вирахувати, багато це чи мало — 45 млн. грн. за кілометр, нам не вдалося, а ті, хто міг би, не захотіли цього зробити навіть анонімно (тенденція!).
Знову-таки, чиновники, які представляли нам новеньке полотно, що, як вони сподіваються, стане візитною карткою не тільки Дніпропетровщини, а й України, стверджували, що тільки участь у цьому процесі голови ОДА пана Вілкула і забезпечила успіх: мовляв, він єдиний зумів «пробити» кошти. Але якщо дорога будувалася на бюджетні кошти, то який стосунок до цього мають і облдержадміністрація, і її керівник? З другого боку, якщо такий глобальний проект залежить від уміння «пробивати», то, звичайно, це — заслуга. Але ж добротні дороги потрібні й іншим містам. Очевидно, їхні керівники не зуміли відчинити важкі двері Кабміну...
Але повернімося все-таки до «візитної картки». До речі, наш водій Сергій Олексійович невдоволено кривився, коли машину підкидало на стиках автомагістралі, побудованої начебто як у Європі...
Тим часом представники обласної держадміністрації не раз підкреслювали, що введення об’їзної в експлуатацію дасть змогу щодоби виводити з обласного центру 7500 одиниць великовантажного транспорту і зменшити обсяг шкідливих викидів в атмосферу на 230 тис. т щорічно. Наш водій швидко зміркував: «За день виходить 630 т, тобто на одну машину — 84 кг викидів за проїзд містом. Не машина, а монстр якийсь: при цьому він з’їсть тонну «горючки»...
А вам — наші викиди
Ми поцікавилися в перехожого, чи поліпшить об’їзна екологію міста? Дивлячись якого, відповів він. Куди подінуться викиди, якщо на карті (я бачив!) трасу прокладено через житловий масив? Нас переконують, що дорога виведе з міста транспорт. Насправді, його з одного району перемістять в інший — просто переставлять потоки. Вже якщо будувати, то по-справжньому: спорудити ще один міст за містом, зробити справжню об’їзну, а не цю жалюгідну подобу. До речі, жителям Придніпровська, який перетне дорога, потрібно стати на його захист: адже всі шкідливі речовини, які виводять із Дніпропетровська, дістануться їм. Чи Придніпровськ не місто і там не мешкають люди? Та й інші райони не такі вже «не густонаселені», як стверджують наші керівники. Приміром, тепер машини, минаючи обласний центр, потрапляють у Фрунзенський і Лівобережний райони, привозячи із собою й шкідливі вихлопи. Добротні об’їзні дороги нам, звичайно, потрібні. Проте будувати їх треба ближче до околиць...
Найкоротше і найдорожче
Про дніпропетровське метро треба розповісти окремо. Знову рекорд: найкоротше у світі — лише шість станцій. Воно було задумане ще Генсеком ЦК КПРС Леонідом Брежнєвим. Відкрите 29 грудня 1995 року. Але й досі є найвитратнішим, бо така коротка підземка, що зв’язує навіть не центр, а лише вокзал із західним спальним районом Дніпропетровська, не може окупитися в принципі.
Звісно, добудувати його і зробити рентабельним планували давно. Але постійно бракувало грошей. Були навіть часи, коли метро взагалі припиняли фінансувати. Це загрожувало не тільки невиплатою зарплат метробудівцям, а й зупинкою відкачування підземних вод і техногенною катастрофою. І тільки два роки тому фінансування відновилося повністю. А торік предметно заговорили про добудову ще трьох станцій: «Театральної», «Центральної» і «Музейної».
Передбачається, що до наявних семи кілометрів додасться ще чотири. Підземка буде ще й ширша, пройде вздовж центрального проспекту імені Карла Маркса і вийде на берег Дніпра, де, можливо, з’єднається з наземною частиною залізниці й у такий спосіб з’єднає не тільки всі пасажиропотоки в центрі міста, а й Лівий берег із Правим.
Факт
Цього року з державного бюджету на будівництво другої черги об’їзної дороги навколо Дніпропетровська (19,6 км) виділено 1,28 млрд. гривень.
Факт
Дніпропетровському метро вирішено надати кредит у 152 млн. євро від Європейського банку реконструкції і розвитку. А загалом місто розраховує на кредит у 304 млн. євро для цього проекту.
