Житло має бути доступніше

Держстат уточнює, що обсяги промвиробництва проти травня скоротилися на 2,5 відсотка. Кут падіння загострюється. Проти червня минулого року «приросли» добувна, хімічна і нафтохімічна галузі та розподіл електроенергії, газу і води. Однак цього приросту не видно за падінням на 33,8 відсотка коксу і переробки нафти, на 10,9 відсотка — легкої промисловості, на 6,4 — обробки деревини, на 5,6 — машинобудування, на 5,3 — іншої неметалевої мінеральної продукції (у тім числі — будівельних матеріалів), на 0,8 — металургії. Звісно, все разом узяте не кращим чином позначилося на динаміці зростання промислового виробництва у першому півріччі, яка знизилася проти п’яти місяців на 0,3 відсотка. Порівняння тут доречні, бо все пізнається з їхньою допомогою.

Так от, за перші п’ять місяців реальний сектор економіки фактично не кредитувався. Обсяги кредитування знизилися, тоді як торік за цей період фіксували приріст. Міжбанківське кредитування за цей час подвоїлося, депозити зросли на 3,2 відсотка, а з кредитами — заморочки, й тільки. За річної дефляції середньозважена ставка за кредитами для фінансових корпорацій у травні, як стверджують банкіри, становила 14,4 відсотка, а для домогосподарств —27. Отже, з одного боку, індекс споживчих цін не відповідав реальній інфляційній динаміці, а з другого — вартості грошей.

Попри те, що впродовж другого кварталу металургія рахувала збитки (за 5 місяців проти відповідного періоду минулого року збитки підприємств до оподаткування зросли більш як ушестеро!), фіскальні та митні служби на це не зважали. Наполягали сплачувати податки наперед. Не вбачали в устаткуванні схильності до економії енергії, хоча воно скорочує споживання природного газу до 20 мільйонів кубічних метрів на місяць. Пов’язували надання податкових пільг не з нормами Податкового кодексу, а з назвою конкретного металургійного комбінату тощо.

Підсумуємо. Зниження промислового виробництва можна вважати стагнаційним, бо розвиток індустріальної галузі уряд залишив... індустріальній галузі, прямо кажучи, пустив на самоплив. Як завжди, розраховували на сприятливу кон’юнктуру на зовнішніх ринках для орієнтованих на експорт металургії, хімії, сільського господарства...

...На липневу балансову нараду ГМК міністр економіки та торгівлі Петро Порошенко привіз радісну звістку, що ціни на метал наприкінці місяця почнуть зростати на зовнішніх ринках. Очевидно подумки металурги дякували мусульманам, у яких прокинеться по закінченні Рамадану схильність до будівництва. А власному уряду подякувати не час.

От і Прем’єр-міністра Миколу Азарова начебто не влаштовують темпи, з якими розгортається програма здешевленої до 3 відсотків іпотеки для громадян, які потребують поліпшення житлових умов. За даними Міністерства регіональної політики і ЖКГ, профінансовано   сім десятків таких кредитів. Більшість з них — у Києві. Нагадаю, перші 30 мільйонів гривень на цю програму уряд перерахував у червні. Ще 70 мільйонів перерахують у липні, якщо, звісно, ця програма не потрапить під «форс-мажорну мобілізацію», бо грошей раптом забракло навіть на фінансування захищених статей — економіка зростає значно повільніше, ніж планували. Стихія у вигляді злив і вітру наробила лиха на об’єктах електроенергетики і в комунальному господарстві десяти областей, треба готуватися до нового опалювального сезону. Все це вимагає коригування видатків місцевих та центрального бюджетів.

А тим часом борги із зарплати хоч і зменшуються по країні, але їх не виплачують навіть на економічно активних підприємствах. Навіть столиця має проблему зі своєчасними виплатами. Левова частка заборгованості, як повідомили на колегії в київській прокуратурі, припадає на підприємства оборонного комплексу, але затримки з оплатою праці і відпускних спостерігаються і серед бюджетників. Заборгованість добігла до 68 мільйонів гривень.

Тепер повернімося до дешевої іпотеки, яка за нинішнього стану економіки і фінансів масовою на сьогодні не може бути апріорі. Бо сама держава не готова до тривалого компенсування відсотків за кредитами на доступне житло. Бо банки відмовляються брати на себе ризики неповернення іпотечних кредитів. Бо умови навіть дешевої іпотеки — не по кишені сім’ям, які претендують на дешеве житло. Бо будівництво уповільнюють фінансові негаразди забудовника, почасти його некомпетентність, а почасти — навіть відсутність узгоджених ділянок під забудову. Але популізм — це не цілковита, а майже утопія. Комусь, дружньому до влади, від іпотечного «пирога» перепаде. І той хтось буде дякувати владі, а не платникам податків, яких мимоволі долучили до кредитування його доступного житла.

Власне, бюджет країни давно став глобальним джерелом не менш парадоксальних кредитних пільг і всілякого роду дотацій. Чого варті, наприклад, 2,2 мільярда гривень на технічне переоснащення вугільних шахт, які законодавці виділили за кілька місяців до того, як уряд збирається їх продавати по одній гривні! Але, повторюсь, популізм — це ще не цілковита утопія. Тим паче, що його експлуатують коштом платників податків перед парламентськими виборами.

Доречно, однак, нагадати, що від початку року Міністерство фінансів погасило 44 мільярди гривень зовнішніх і внутрішніх боргів. У червні зовнішній борг скоротився на 5,86 відсотка (до 22,8 мільярда доларів США), але внутрішній зріс на 5,31 відсотка — до 191,722 гривень. І уряд не збирається зупинятися на досягнутому. В третьому кварталі обсяг погашення, за підрахунками Мінфіну, сягне 17,6 мільярда гривень. Серед тижня Міністерство фінансів підтвердило звістку про розміщення п’ятирічних євробондів на 2 мільярди доларів США під 9,25 річних. Ця позика додає оптимізму, оскільки послаблює рівень девальваційних та інфляційних очікувань, але вражає своєю дорожнечею. Знову ж таки для рядових платників податків.