Конституційна Асамблея повинна чіткіше виписати норми Основного Закону, пов’язані з правами і свободами людини, а також норми, які стосуються інституту Президента, Верховної Ради, місцевого самоврядування. Про це заявив постійний представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко під час перебування на Волині, повідомили в прес-службі політика.

За його словами, зміни до Конституції відбуватимуться відповідно до розділу ХІІІ. Зараз експерти напрацьовують пропозиції, які потім вноситимуться або поступово кількома законопроектами, або, якщо роботу буде зроблено комплексно, одним законопроектом про внесення змін до Конституції.

Представник глави держави також зауважив: «Політичних вимог з боку Президента до Конституційної Асамблеї не було, крім одного прохання — зробити нашу Конституцію реально діючою. На сьогодні Конституція, яка є законом прямої дії, декларує дуже багато правильних речей, але вони не всі виконуються».

Коментуючи ухвалення закону про засади державної мовної політики, Ю. Мірошниченко підкреслив, що парламентарії мають об’єднатися навколо вирішення суспільних проблем, а чвари щодо мовного питання необхідно припинити.

Відповідаючи на запитання про те, чи буде мовний закон направлено в Конституційний Суд для висновку, Юрій Мірошниченко зазначив: «Конституційний Суд не може прийняти до розгляду закон до того, як він набере чинності. На предмет конституційності перевіряються закони, які вже вступили в силу».

Парламентарій уточнив, що, відповідно до закону про засади мовної політики, єдиною державною мовою залишається українська мова, яка діє на всій території України. «Застосування української мови гарантоване і Конституцією, і цим законом, — підкреслив він. — Разом із тим є багато мовних громад, які об’єднують декілька десятків тисяч населення». Юрій Мірошниченко пояснив, що закон не звузить використання української мови. «Йдеться про офіційні документи, якими користуватимуться офіційні інституції. Вживання української мови в документообігу є обов’язковим. Додатково, відповідно до рішення органів місцевого самоврядування, як колегіального представницького органу, документообіг може здійснюватися ще й іншою, наприклад, російською. Але в жодному разі не обмежуватиме, а тим більше не замінить використання української мови», — зауважив народний депутат.

Політик також підкреслив, що ніхто не забороняє розмовляти різними мовами, але проблема полягає в тому, особливо на Півдні, Сході України, що багато старших людей не володіють письмовою українською мовою і не можуть написати заяву, отримати документи.

«Ця проблема часто штучно підігрівається політиками, вони грають на емоціях людей, — вважає представник Президента. — Але разом з тим цей закон зафіксував статус-кво, який на сьогодні вже існує. Президент сказав, що він би дуже хотів, щоб ми залишили дискусію щодо мовних питань у минулому, бо в нас дуже багато викликів, які мають нас об’єднувати, а саме: спільні економічні, соціальні питання, питання нашого стратегічного вибору».

Юрій Мірошниченко запевнив, що глава держави постійно зосереджує увагу народних депутатів на необхідності пошуку консенсусу. «Мешканці Галичини, або Полтавщини, або Закарпаття чи Донецька насправді не налаштовані вороже одне проти одного. Просто кожен хоче, щоб його права були захищені. Мудрість Президента якраз і полягає в умінні збалансувати ці інтереси, адже вони не повинні нас роз’єднувати», — підкреслив Юрій Мірошниченко.