Голосування у Верховній Раді законопроекту «Про засади державної мовної політики» порушило громадський консенсус щодо мовного питання, призвело до суспільного протистояння та передусім обумовлене намаганням залучити додаткові голоси виборців, — про це йдеться в заяві Асоціації єврейських організацій і общин (Вааду) України. Крім того, асоціація вважає, що цей законопроект не вирішує проблем з мовами національних меншин, суперечить Конституції України, положенням Європейської хартії регіональних і міноритарних мов та Рамковій конвенції стосовно національних меншин.

Проголосований законопроект розв’яже руки тим, хто намагається взагалі вилучити українську мову з обігу в регіонах, де є більше 10 відсотків іномовного населення, — вважають автори заяви та називають це злочином проти української мови. «Автори законопроекту борються за те, щоб громадяни не розмовляли українською мовою, не вивчали її і не користувалися нею, а натомість дають значні преференції російській мові. Так не можна вирішити мовні проблеми національних меншин», — констатує Асоціація єврейських організацій і общин України.

У документі звертається увага й на те, що законопроект «Про основи державної мовної політики» не здобув однозначно схвальної оцінки ані в середовищі національних меншин, ані в українському суспільстві. Мало того, національні меншини спільно жодного разу не обговорювали зазначений законопроект у відкритому режимі, не заслуховували аргументів його авторів та не висловлювали власних позицій і зауважень.

Національні громади прагнуть інтеграції у громадянське суспільство України, вони хочуть будувати спільний дім, який не руйнуватимуть заради кон’юнктурних інтересів, тоді як запропонований закон, нехтуючи державний статус української мови та не захищаючи загрожені (міноритарні) мови, вносить розбрат і напругу в українське суспільство, — констатує Ваад.

ДОСЛІВНО

Із заяви Вааду: «В Україні справді є мови, які потребують державної підтримки, та це не російська, а кримськотатарська, гагаузька, ромська, караїмська та кримчацька, урумська та румейська, а також ідиш. І саме їх, як міноритарні, захищає Європейська хартія регіональних і міноритарних мов. Європейське законодавство захищає мовну різноманітність і спрямоване на захист зникаючих мов».