Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» уже давно штормить. Але якщо в минулі роки шторм тільки-тільки зароджувався, то в нинішньому — порт практично не працює тому, що ті незначні обсяги переробки вантажів навіть найвідчайдушніший оптиміст не ризикне назвати ознаками стабільної роботи.

Причина повільної смерті порту на Дунаї відома усім — відсутність прямого залізничного сполучення між містами Ізмаїл і Рені. Саме цією залізничною віткою безперешкодно повинні надходити вантажі в дунайський порт. Сьогодні залізниця кілька разів перетинає кордон із сусідньою Молдовою з усіма прикордонними й митними правилами. У результаті вантаж, що прибуває в Рені, стає справді золотим. Власники вантажів не збираються сплачувати всі митні та інші тарифи, тому відправляють вантажі або в Ізмаїл, або в румунський порт Тулча. Якщо сьогодні в Ізмаїлі щомісяця переробляють 700 тисяч тонн вантажів, то в Рені — лише 150.

Про залізницю Ізмаїл—Рені говорять майже з перших днів незалежності. В 2006 році була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1007. Планувалося, що 50 кілометрів траси буде побудовано за два-три роки. Замовником будівництва була призначена Одеська залізниця. Право на затвердження техніко-економічного обґрунтування і проекту будівництва було надано Міністерству транспорту та зв’язку, а фінансування — Укрзалізниці. Одеська облдержадміністрація і Мінтрансзв’язку були зобов’язані у встановленому порядку забезпечити оформлення дозвільних документів, виділити земельні ділянки на проектування й будівництво вітки Ізмаїл—Рені. Підготували чотири проекти будівництва, але жоден не був втілений у життя.

Укрзалізниця не змогла забезпечити фінансування будівництва, й воно так і не розпочалося.

І остання інформація про цей проект. Заступник міністра інфраструктури Володимир Корнієнко заявив, що у 2012 році будівництво залізничної магістралі не розпочнуть, незважаючи на катастрофічну ситуацію зі зниженням обсягів вантажоперевезень у порту Рені. За словами високопосадовця, на будівництво необхідно закумулювати 4 мільярди гривень. Таких коштів наразі немає, і тому перспективнішим є проект розвитку порту Ізмаїл.

Сьогодні надходження вантажів у порт Рені багато в чому залежить від позиції сусідньої Молдови. Так останнім часом країна-сусідка вісім разів (!) змінювала умови проходження вантажів у Ренійський порт. Така тарифна політика сусідньої держави призводить до того, що на 15 відсотків знижуються обсяги вантажоперевезень українським портом.

Будівництво 50 кілометрів залізничної колії між Ізмаїлом і Рені за складністю можна порівняти хіба що зі спорудженням Байкало-Амурської магістралі. По-перше, земельні ділянки, якими може пройти майбутня траса, уже давно перебувають у приватній власності, і їх викуп обійдеться в астрономічну суму. По-друге, термін окупності дороги, залежно від обсягів перевезень, становитиме 107 років. По-третє, нормативний термін будівництва — 69 місяців. І найголовніше — вся майбутня траса пройде болотистою місцевістю, тобто доведеться будувати мости, водопропускні колектори та інші інженерні споруди.

Відмова Кабінету Міністрів від будівництва залізниці Рені—Ізмаїл по суті є вироком подальшій долі морського торговельного порту: вантажі з неба не впадуть. Перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко оприлюднив плани чиновників щодо стабілізації ситуації в Рені. За його словами, досягнута домовленість між Укрзалізницею і держпідприємством «Залізниця Молдови» з метою збереження існуючих і залучення додаткових обсягів перевезень залізничним транспортом транзитних вантажів у напрямку порту Рені. На 2012 рік розроблено й впроваджено наскрізні тарифні ставки на перевезення. Знижки за базовими ставками тарифів залізниць держав СНД на перевезення вантажів територією України й Молдови в напрямку порту Рені відповідно становлять для вугілля, залізної руди й котунів — 69 і 76 відсотків, мазуту — 60 і 76, зрідженого газу — 22 і 30, мінеральних і хімічних добрив з Білорусі — 45 і 65, з Росії — 64 і 65.

Знижки й справді вражають! Але як тоді пояснити, що обсяги вантажоперевезень все падають і падають і досягли вже критичної позначки.

У світлі нещодавно прийнятого Закону «Про морські порти України» значно спрощується робота приватних інвесторів у державних портах України. Ймовірно, не за горами і приватизація портів. Ренійський міський голова Сергій Колевич висловив таку точку зору: якщо держава Україна не зацікавлена в нормальній роботі порту Рені, не будує дорогу Рені—Ізмаїл то, може, пошукати майбутнього власника в інших державах? Росія і Казахстан, Молдова і Австрія, Румунія і Німеччина вже давно пропонують врятувати порт своїми вантажопотоками. До речі, і дорогу Ізмаїла—Рені для них побудувати теж не дуже складно...

Сьогодні існують Комплексні програми розвитку Придунав’я — і загальнонаціональна, і регіональна. Будівництво дороги Ізмаїла—Рені в цих програмах передбачено, названі конкретні дати. Тільки от жодного практичного кроку дотепер не зроблено. І коли буде зроблено перший крок — взагалі невідомо. Залишається тільки й згадувати популярну в минулому столітті пісню про далеку станцію, де трава по пояс.

 

Одеса.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.