Чи поліпшиться медичне обслуговування населення, якщо центральна районна лікарня стане (як це передбачається концепцією реформування охорони здоров’я) центром госпітального округу? Чи взагалі не потрібно нічого змінювати в існуючій системі охорони здоров’я? Знайти відповіді на ці питання намагалися депутати Волинської обласної ради під час виїзного дня депутата.

 

У Ковель... по здоров’я

Першим об’єктом знайомства зі станом сучасної медицини в області стало Ковельське міжрайонне територіальне медичне об’єднання. Ця лікувальна установа акредитована на вищу категорію. На її базі створюється госпітальний округ, у структуру якого, окрім Ковельського, планують включити ще й Турійський, Старовижівський та Ратнівський райони.

Раніше пролікуватися в медустанові іншого району було проблематично. Відтепер, як обіцяють реформатори, кваліфіковану допомогу зможе отримати будь-який мешканець госпітального округу. Та можливості Ковельського об’єднання значно більші, ніж у будь-якої лікарні названих районів: торік тут проліковано понад 800 їх жителів.

Створено умови для повного обстеження хворих: є сучасне обладнання, клініко-діагностична та бактеріологічна лабораторії, кабінети діагностичного відділення, навіть магнітно-резонансний томограф. У травматичному відділенні проводяться операції з ендопротезування стегнових суглобів, що в звичайних райлікарнях неможливо. На базі офтальмологічного працює центр мікрохірургії ока. А у хірургічному відділенні роблять лапароскопічні операції. Амбулаторію гемодіалізу оснащено сімома апаратами «штучна нирка».

Запряжемо у «швидкі» коні?

Матеріально-діагностична база Ковельської ЦРЛ, як то кажуть, на рівні. Але виникають питання: як бути, коли, скажімо, породіллю потрібно екстрено доправити з віддаленого села Турійського району? Розбитими путівцями цей шлях займе годину. До речі, від найвіддаленішого від Ковельського об’єднання села Хабарище, що в Ратнівському районі, треба їхати майже 110 кілометрів. А машини швидкої допомоги далеко не нові. Майбутні госпітальні округи потребують 78 таких автомобілів, проте минулого року область отримала їх лише вісім. Непокоїть і перспектива закриття дільничних лікарень, розташованих переважно на значній відстані від райцентрів.

— Реорганізація сільських дільничних лікарень не може відбутися без згоди територіальних громад, — зауважила депутат облради Валентина Блінова. — Депутати Старовижівської районної ради уже двічі обговорювали питання про закриття або реорганізацію Кримненської, Сереховичівської та Смідинської дільничних лікарень, але своєї згоди так і не дали. Якщо це рішення не приймуть, буде порушено чинне законодавство, оскільки лікувальні заклади закриватимуться всупереч волі громадян.

Дещо скептично стосовно цієї проблеми прозвучала репліка депутата облради, головного лікаря Ратнівської районної лікарні Михайла Бегаля.

— Від Самарів, де розташована дільнична лікарня, до райцентру 30 кілометрів, з Хабарища — 58, — зауважив депутат. — Однак, коли мешканцям цього села пропонують стаціонар у Самарах, ті, якщо і лягають, то із великим скандалом. Приїжджаєш о 16-й годині, а там з 15—17 хворих, які б мали бути, усього 4—5, з шести чоловік персоналу — лише один. Чому так? А тому, що немає чого робити. Люди прагнуть більш кваліфікованого медичного обслуговування.

— Жодні реформаторські кроки щодо оптимізації лікувальної мережі безболісно не проходить, — вважає голова обласної ради Володимир Войтович. — Однак ті інноваційні напрацювання, які є в сільській медицині області, свідчать, що влада йде правильним шляхом. Принаймні те, що пологові відділення варто забрати з окремих райцентрів і зосередити там, де є найкваліфікованіші кадри, сьогодні навряд чи хто піддає сумніву.

... У селищі Головне депутати оглянули цілодобовий пункт «швидкої допомоги» і денний стаціонар на десять ліжок. Щоправда, всі вони розташовані в одній палаті. І на запитання, жіноча вона чи чоловіча, господарі відповіли: «до обіду жіноча, по обіді — чоловіча». Тож постає питання, чи не для показухи це зроблено і чи не є це ще одним прикладом нераціонального використання бюджетних коштів? При тому, що і відстань від селища до центральної районної лікарні якихось 13—15 кілометрів.

* * *

Невирішених питань у галузі, як показала ця поїздка, багато. Часто саме в деяких дільничних лікарнях бюджетні кошти використовують неефективно. Про це довелося чути і від голови Ковельської районної ради Петра Якубука. Подекуди лікарні використовувалися як соціальні заклади, коли на тривалий час вони ставали притулком для самотніх літніх людей. Проти такої практики і голова облради Володимир Войтович. Однак і керівник найвищого представницького органу краю, і депутати облради єдині в одному: реформувати систему охорони здоров’я не можна поспіхом, слід зважати на всі нюанси справи. Реформування не повинно проходити під гаслом здешевлення медицини, а насамперед спрямовуватися на її вдосконалення, зміцнення матеріальної бази, посилення кадрового потенціалу. Центральною фігурою охорони здоров’я, вважають депутати облради, повинні стати медичні працівники. Тому слід піднімати престиж лікаря, медичної сестри, а цього не можна зробити без підвищення їхньої заробітної плати, без вирішення соціальних питань, таких, зокрема, як забезпечення житлом. А те, що медицина не може стояти на місці і жити мірками вчорашнього дня, це — акsсіома.

Фото автора.

Любомльська центральна районна лікарня — найновіша в області